13. Аналіз міфу про Трістана та Ізольду (за д. Де Ружмоном).

На прикладі міфу про Трістана та Ізольду Дені де Ружмон пояснив суть куртуазного кохання. Достатньо концепції куртуазної вірності та шлюбу, аби витлумачити деякі очевидні суперечності оповіді. Куртуазне кохання породжене реакцією на брутальну анархію звичаїв феодального суспільства, шлюб був чесною та легкою наживою збагатитись та розширити свої володіння коштом посагу або спадку. Якщо шлюб не вдавався, то з жінкою розлучалися, а також інцест був причиною для розлучень, що охоче приймався церквою. Цим зловживанням куртуазне кохання протиставляє вірність, яка грунтується лише на коханні. Якщо Трістан і автор роману поділяють цей погляд, то віроломство і подружня зрада пробачаються, бо виражають вищість права відважної вірності над правом домену. Роман не оминає нагоди поглузувати із соціальної інституції шлюбу. Куртуазна вірність протистоїть не  лише шлюбові, а й "насолоді" коханням. Це виводить нас на шлях першого пояснення таких епізодів, як меч чистоти, повернення Ізольди до чоловіка чи навіть фіктивного одруження Трістана. Насправді право пристрасті діє змогу Трістанові викрасти Ізольду одразу після того, як вони випили любовний напій. Трістан обрав феодальну вірність, яка набуває значення маски і таємного спільника куртуазного кохання. І обрав без жодного примусу, хоча був сильнішим від короля та баронів і міг скористатися правом сили. Дивним є кохання, яке пристосовується до законів, що його засуджують, аби зберегти свою довершеність. 

14. Шлях від легенди до роману: літературні обробки роману про Трістана та Ізольду.

Сказання про сумну любов Трістана та Ізольди були оброблені багатьма талановитими письменниками 12-13 століть і лягли в основу цілого ряду куртуазних романів. Романи Беруля і Тома спирались на міфологічну традицію.

Роман Беруля ближче до кельтських прототипів, особливо в окресленнi образу Ізольди.

Роман Тома традиційно розглядався як куртуазна версія роману Беруля. Це не тільки лицарський етикет у поведінці персонажів, культури виховання Трістана; характерна тема страждань, для якого щастя немислиме. 

В 1900 році Бедьє намагається реконструювати первісний текст і на основі цього створює свій роман про Трістана та Ізольду, який одночасно відтворює архетипний сюжет і є прекрасним літературним твором.

Кретьєн де Труа дав перші "романні" обробки сказано про головних героїв "бретонського циклу" - про короля Артура, королеву Геньєвре, рицарів і багатьох інших. Створений потім тип роману був потім повторений в десятках книг його наступників на майже всіх мовах Середньовічної Європи.

 

15.Лицарський роман –розповідний жанр європейської середньовічної літератури, переважновірований (вперше застосованим в англо-нормандських хроніках). Називається також«куртуазний роман». Лицарський роман в ціломузнаменує початок усвідомленого художньоговимислу та індивідуальної творчості. Він становить вершину середньовічної оповідної літератури.

 

Особливості лицарського роману

Акцент переміщається у внутрішній світ. Цекрок до індивідуалізації героя.  

• тема любові — головна тема лицарськогороману;

• фантастика в двоякому розумінні цього слова — як надприродне і незвичайне, виняткове, щопіднімає героя над повсякденним життям;

• авантюри, які відбуваються з лицарями, котрізавжди ідуть назустріч цим пригодам;

• подвиги лицарі здійснюють не заради загальної, національної справи, а заради особистої слави;

• зображення давніх епох і життя далеких народів у вигляді картини сучасного суспільства, в якому читачі з лицарських кіл, як у дзеркалі, знаходять відображення своїх життєвих ідеалів;

• значне місце займають монологи, в якиханалізуються душевні страждання, живі діалоги, зображення зовнішності діючих осіб, детальнийопис обставин, в яких відбуваються дії.

 

16. Куртуазна література  — світська, лицарськалітература європейського Середньовіччя з мотивами культу дами (в ліриці) абопригод лицарів (епічні твори), почасти з елементами фантастичності.

 

Жанри лірики:

• лицарська лірика

• лицарський роман

 

Жанри любовної поезії:

1) Консона (просто пісня) 2) Альба (пісня ранкової зорі) 3) Серена (вечірня пісня) 4) Пасторелла (пастушеська пісня) 5) Балада (танцювальна пісня)

 

Жанри службової поезії:

1) Сірвента (військова політична пісня) 2) Тенсона (діалог-суперечка двох лицарів, 2 трубадурів)

 

Середньовіччя Західної Європи. Лірика трубадурів
Південь Франції (Прованс)	ПівнічФранції	Німеччина
трубадури (жонглери - виконавці)	трувери	мінезингери
Жанри	Представники
Альба, Канцона, Сирвента, Тенсона, Пасторела, Серенада.	Джауфре Рюдель, Бертран де Борн
Головні теми	Новаторство
- кохання до Прекрасної Дами - страждання через любов - лицарські бої - воїнська доблесть	- нові поетичні жанри, рими - зображення складного світу людських почуттів - культ кохання до Прекрасної Дами - новий ліричний герой - лицар, який готовий на подвиг заради Прекрасної Дами або слави