18. Суть раціонального розподілу сукупного продукту полягає у:

а) зрівнянні доходів усіх суб’єктів господарської діяльності та державного регулювання тарифних засад оплати праці;

б) диференціації доходів залежно від розміру власності та умов забезпечення мінімального рівня заробітної плати кожному працівнику;

в) диференціації доходів, яка забезпечує високі стимули до зростання ефективності економіки та разом з тим зберігає стабільність у суспільстві за рахунок задоволення основних потреб населення країни.

19. У цивілізованих країнах розподіл доходів здійснюється переважно:

а) за граничною продуктивністю праці та за власністю;

б) за працею та за потребами;

в) за власністю та за працею;

г) за посадою та за здібностями.

20. До негативних тенденцій, які викликані формуванням основної частини доходів переважно за власністю, відносяться:

а) зрівняння доходів усіх верств населення у суспільстві;

б) значні розбіжності у доходах населення та споживанні;

в) високий рівень доходів усіх верств населення;

г) низький рівень доходів усіх верств населення.

21. Розмір витрат на задоволення необхідних потреб громадян у матеріальних благах і послугах, який склався об’єктивно, - це:

а) прожитковий мінімум;

б) вартість життя;

в) оптимальний грошовий дохід;

г) реальний дохід.

22. Індексація доходів:

а) стимулює продуктивну працю;

б) сприяє зменшенню розривів у доходах осіб різних соціальних груп;

в) використовується для підтримки рівня життя осіб з фіксованими доходами;

г) веде до посилення соціальної диференціації.

23. Установлений законами та іншими нормативно-правовими актами механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожання споживчих товарів і послуг, – це:

а) інфляція;

б) оподаткування;

в) компенсація;

г) індексація;

д) кредитування.

24. Коефіцієнт Джині зріс протягом року з 0,22 до 0,35. Це означає, що:

а) середньодушові реальні доходи зменшилися;

б) диференціація доходів посилилася;

в) частка сімей, дохід яких нижче прожиткового мінімуму, знизилася;

г) диференціація доходів знизилася.

25. Під рівнем життя розуміють:

а) ступінь забезпеченості населення необхідними матеріальними і нематеріальними благами і послугами, досягнутий рівень їхнього споживання;

б) розмір витрат на задоволення необхідних потреб громадян у матеріальних благах і послугах, який склався об’єктивно;

в) показник, який визначається середніми доходами сім’ї в порівнянні з прожитковим мінімумом у даній країні.

26. Глибина бідності – це:

а) це питома вага родин (домогосподарств, окремих осіб), чий рівень споживання нижче визначеної межі бідності;

б) співвідношення між споживанням (рівнем доходів) родин (домогосподарств, окремих осіб), що визнані бідними, з межею бідності;

в) стан, викликаний нестатком матеріальних ресурсів для ведення нормального способу життя, що є звичним і характерним для конкретного суспільства в конкретний період часу.