- •Співставте погляди різних шкіл ранньогрецької філософії на першооснову світу : Фалес, Анаксимандр, Анаксимен, Геракліт, Піфагор, Демокрит.
- •3. Охарактеризуйте метод Сократа і обґрунтуйте, що діалог можна вважати найбільш продуктивною формою комунікації в сучасному глобалізованому світі.
- •4. Проаналізувавши умови, що надали філософії Сократа статусу «етичного раціоналізму», визначте чи можна абсолютизувати роль розуму в етичній поведінці людини.
- •5. Проаналізувавши вчення Платона про ідеї, визначте вплив цих поглядів на формування його гносеологічної концепції.
- •6. Проаналізувавши філософські погляди Платона та Аристотеля на людину, обґрунтуйте їх соціальну спрямованість і визначте спільні та відмінні риси цих концепцій.
- •7. Розкрийте причини того, що в елліністичний період на перший план в філософії виходять проблеми етики.
- •8. Охарактеризуйте, в чому схожість та відмінність шляхів досягнення щастя з позицій епікуреїзму та стоїцизму.
- •9. Поясніть, як і чому змінився статус філософії в епоху Середньовіччя та проаналізуйте основні ціннісно-світоглядні орієнтири людини, що формуються в цю епоху.
- •10. Проаналізуйте трансформацію поглядів на співвідношення віри та розуму в середньовічній філософії : Тертуліан – Августин – Абеляр – Аквінський.
- •11. Визначте основні положення християнської філософії, проаналізувавши соціальні погляди Августина Блаженного.
- •12. Проаналізувавши онтологічні погляди Томи Аквінського, обґрунтуйте його роль як систематизатора схоластичної філософії.
- •13. Використовуючи роботу Піко делла Мірандоли «Речь о достоинстве человека», проаналізуйте, чим відрізняється уява про людину в епоху Відродження від традиційних уявлень Середньовіччя.
- •14. Порівняйте основні методологічні ідеї ф.Бекона і р.Декарта та їх роль в розробці ідейних засад новоєвропейської науки.
- •15. Проаналізувавши основні поняття кантівської теорії пізнання, визначте його позицію щодо вирішення другої сторони основного питання філософії та порівняйте її з скептицизмом.
- •16. Визначте внесок і. Канта в розробку етичної науки та прокоментуйте його твердження, що «зоряне небо наді мною і моральний закон у мені» виступають основоположними цінностями.
- •17. Визначте внесок г.Гегеля в розвиток європейської філософської думки, проаналізувавши основний категоріальний апарат його діалектичного бачення.
- •18. Проаналізувавши роботу к. Маркса «к критике политической экономии. Предисловие», визначте основні категорії, що виражають сутність матеріалістичного розуміння історії.
- •19. Охарактеризуйте основні етапи розвитку позитивізму, визначивши методологічну специфіку кожного з них.
- •20. Проаналізувавши основні проблеми, що складають предмет дослідження філософії екзистенціалізму, розкрити зміст його основних категорій.
20. Проаналізувавши основні проблеми, що складають предмет дослідження філософії екзистенціалізму, розкрити зміст його основних категорій.
Одним з впливових напрямків сучасної західної філософії є екзистенціалізм. Головна увага цією філософією приділяється духовній стійкості людини перед лицем ворожого світу. Основні представники екзистенціалізму: у Німеччині - Мартін Хайдеггер , Карл Ясперс ; у Франції - Габрієль Марсель , Альбер Камю, Моріс Мерло-Понті ; Систематичне впорядкування ідей екзистенціалізму належить М. Хайдеггеру («Буття і час»), К. Ясперсу («Філософія»), Ж.-П. Сартру («Буття і ніщо»). В рамках екзистенціалізму склалися два напрямки: атеїстичний — Хайдєггер, Сартр, Камю; християнський — Ясперс, Марсель. Вихідний принцип екзистенціалізму - розглядати людину не іззовні, не як об'єкт спостереження та вивчення, а із середини її феноменального світу. Екзистенціалісти підкреслюють, що людина не є річчю серед речей, до якої можна застосувати універсальні характеристики, як і до будь-яких інших речей.
Людина — особливе буття — єдине буття, що здатне запитувати про самого себе і про буття взагалі. Для опису буття екзистенціалісти вживають суб'єктивні, емоційно-забарвлені поняття — екзистенціали. Екзистенціалізм виходить з того, що людина створює сама себе, знаходить свою сутність, вже існуючи; в ній існування передує сутності. Як основні категорії людського буття в екзистенціалізмі виступають «турбота», «покинутість», «відчуженість», «страх», «абсурдність», «смерть».
Особливе місце в пізнанні людиною самої себе, згідно екзистенціалізму, належить маргінальним (пограничним) ситуаціям, коли людина знаходиться перед обличчям смерті, у ситуації втрати, любові, страждання, провини. Саме в небезпечні для життя, критичні ситуації розкривається людина такою, якою вона є дійсно.