73. Навести класифікацію форм виховання по організованості учнів та за кількістю учасників.

У радянській педагогіці в теорії та методиці виховання і в практиці виховної роботи шкіл, піонерської та комсомольської організацій розроблялися і складалися різні форми організації виховної роботи. У піонерської організації: лінійка, багаття, фестивалі, походи по місцях бойової і трудової слави, збори, маївка, мітинг, тимурівська робота, діяльність кідів (клубів інтернаціональної дружби) та ін. У комсомольської організації: комсомольські збори, вахти, рейди, акції, десанти і т.п. У виховній роботі шкіл: бесіди, збори, політінформації, вечори, ранки, диспути, свята, класні години та ін.

В даний час використовуються форми виховної роботи, класифіковані за кількістю учасників.

• Масові: тематичні вечори, ранки, вечори запитань і відповідей, усні журнали, огляди, конкурси, фестивалі, турніри, аукціони, виставки, походи, експедиції, мітинги, збори, клубна робота, ярмарки, театр та ін.

• Групові: гуртки, студії, ансамблі, секції, класні години, КТД, вітальні: музичні, літературні, поетичні та ін .; круглі столи, конференції, народні посиденьки, "капусники", КВК, стінна печатку, псіхоігри і психотренінги спілкування та ін.

• Індивідуальні: доручення, колекціонування, позакласне читання, фізичне вдосконалення, комп'ютерні ігри та заняття та інших.

Будь-яка класифікація в педагогіці через складність розглянутих явищ досить умовна. Умовна і дана класифікація форм виховної роботи. Так, наприклад, конференція віднесена до групових форм роботи, але якщо вона проводиться на рівні школи чи як міжшкільна, то вона стає масовою, і так з багатьма формами роботи.

Є й інші класифікації: за часом проведення і часу підготовки, за видами діяльності, за результатом та ін

74. Визначити загальну технологію підготовки виховного заходу.

Аналіз виховного заходу.

І. Планування виховного заходу:

Визначити теми заходу та чітке формулювання його мети, завдань заходу; визначити на виховання яких якостей школярів спрямовано захід.

Врахувати рівень вихованості учнів під час визначення мети і завдань заходу, тактовно допомагати учням.

Визначити місце даного заходу в загальній системі виховної роботи.

Врахувати, що кожна дитина, яка бере участь у тому чи іншому заході має цілісну соціально-психологічну структуру, ім’я якої – особистість.

При підготовці заходу необхідно врахувати вік дітей та їх індивідуальні особливості.

Готуючи виховний захід, необхідно мати на увазі, що навіть при найкращій підготовці та майстерності учитель не досягне задуманої мети, якщо самі вихованці не братимуть активну участь у підготовці і проведенні заходу.

Проявляти творчість: виховний вплив на дітей, зацікавленість, поради та допомога вчителя.

Психологічно налаштувати учнів на виховну сутність заходу.

II. Процес підготовки:

Спрямовуюча роль класного керівника (педагога - організатора, керівника гуртка) у ході підготовки заходу, тактовна допомога учням.

Визначити роль органів самоврядування під час підготовки й проведення заходу.

Забезпечення в процесі підготовки згуртованої, злагодженої роботи колективу; формування стосунків співробітництва, взаємодопомоги, вимогливості;

Організація діяльності учнів (вихованців): уточнення обов’язків і повноважень кожного учня (вихованця) та встановлення конкретних термінів виконання окремих завдань тощо.

III. Проведення заходу:

1. При організації заходу слід подбати про:

місце проведення, оформлення приміщення, обладнання, використання наочності, ТЗН;

своєчасність початку та організоване проведення;

дотримання регламенту, доцільність його використання;

участь представників громадськості, батьків у проведенні заходу; ефективність їхньої участі;

дотримання під час заходу санітарно - гігієнічних вимог, правил пожежної безпеки, ТБ;

запобігання перевтомі та врахування особливостей фізичного розвитку учнів ( вихованців );

зовнішній вигляд учнів ( вихованців );

дисципліну.

2. Зміст виховного заходу повинен відповідати вимогам:

цілеспрямованість;

чи доведено мету до учнів?;

зв’язок із життям класу, школи, району, міста;

обговорення під час проведення заходу питань, які хвилюють школярів;

урахування вікових та індивідуальних особливостей;

емоційна насиченість заходу;

вплив заходу на розширення світогляду учнів, на розвиток пізнавальних інтересів.

3. Методика проведення виховного заходу:

Оптимально обрати форму проведення (бесіда, ранок, лекція, година спілкування, конференція, конкурс).

Визначити роль класного керівника (педагога - організатора, керівника гуртка) у проведенні заходу, врахувати рівень його педагогічної майстерності.

Передбачити наявність елементів обговорення, відкритого обміну думками в ході заходу.

Визначити рівень самостійності школярів в обговоренні проблем.

IV. Аналіз результатів виховного заходу:

Досягнення поставлених педагогом мети та завдань даного заходу.

Виконання плану заходу.

Аналіз ставлення школярів до змісту заходу, рівень їхньої активності.

Основні вимоги до проведення виховного заходу

Чітка назва заходу та розуміння вихователем його мети.

Планування основних етапів заходу та визначення завдань кожного з них.

Організація підготовки заходу у відповідності до поставленої мети.

Визначення оптимального змісту виховного матеріалу з урахуванням основних принципів організації виховного процесу.

Вибір найбільш раціональних методів і прийомів виховного впливу на учнів на кожному етапі заходу.

Чіткість виховного заходу, оптимальний його темп і ритм.

Гнучкість та широта «виховного маневру».

Різноманітність і творчий характер діяльності учнів.

Взаємозв'язок заходу з попередніми та наступними формами виховної та навчальної роботи з учнями.

Орієнтовна схема аналізу виховного заходу

I. Аналіз готовності педагога (педколективу) до проведення виховного заходу:

постановка мети і завдань заходу, на виховання яких якостей школярів спрямовано захід;

урахування рівня вихованості учнів під час визначення мети і завдань заходу, тактовна допомога учням;

місце даного заходу в загальній системі виховної роботи.

II. Процес підготовки:

спрямовуюча роль класного керівника (педагога-організатора) у ході підготовки заходу, тактовна допомога учням;

роль органів самоврядування під час підготовки й проведення заходу;

забезпечення в процесі підготовки згуртованої, злагодженої роботи колективу; формування стосунків співробітництва, взаємодопомоги, вимогливості;

Організація діяльності учнів, уточнення обов’язків і повноважень кожного учня та встановлення конкретних термінів виконання окремих завдань тощо.

III. Проведення заходу:

Організація:

Місце проведення, оформлення приміщення, обладнання, використання наочності, ТЗН.

Своєчасність початку та організоване проведення.

Дотримання регламенту, доцільність його використання.

Участь представників громадськості, батьків у проведенні заходу; ефективність їхньої участі.

Дотримання під час заходу санітарно-гігієнічних вимог, правил пожежної безпеки, ТБ.

Запобігання перевтомі та врахування особливостей фізичного розвитку учнів.

Зовнішній вигляд учнів.

Дисципліна.

Зміст:

Цілеспрямованість; чи доведено мету до учнів (вихованців ).

Зв'язок із життям класу, школи, району, міста.

Використання під час проведення заходу питань, які хвилюють школярів.

Врахування вікових та індивідуальних особливостей.

Емоційна насиченість заходу.

Вплив на розширення світогляду учнів, на розвиток пізнавальних інтересів.

Методика проведення:

Чи оптимально обрано форму проведення (бесіда, лекція, година спілкування, конференція, конкурс ).

Роль класного керівника (педагога-організатора) у проведенні заходу, його педагогічна майстерність.

Наявність елементів обговорення, відкритого обміну думками в ході заходу.

Рівень самостійності школярів в обговоренні проблем.

IV. Результати:

75. Дати характеристику сутності педагогічної діяльності, визначити її специфіку та особливості.

Педагогічна діяльність професійна діяльність, спрямована на створення в педагогічному процесі оптимальних умов для виховання, навчання, розвитку і саморозвитку особистості вихованця і вибору можливостей вільного і творчого самовираження.

Педагогічна діяльність має низку специфічних особливостей. Перш за все, це проявляється в тому, що її мета визначається суспільством. Мета носить узагальнений характер, тому дійшовши до окремого вчителя, трансформується в конкретно-індивідуальну установку, яку вчитель і намагається реалізувати у своїй практиці.

Педагогічна діяльність виступає як мета-діяльність, тобто діяльність, спрямована па організацію та управління іншою діяльністю. У певному сенсі педагогічна діяльність - діяльність управлінська. Педагог в будь-якій ситуації організовує свою діяльність таким чином, щоб вона ефективніше впливала на діяльність інших учасників цього процесу: дітей, батьків, колег, представників громадських та державних утворень.

Педагогічна діяльність реалізується через постійне рішення задач різного характеру, ступеня проблематичності і складності.

Педагогічна ситуація - сукупність умов та обставин, спеціально поставлених учителем (вихователем) або виникаючих спонтанно (мимовільно) в педагогічному процесі.

Виникла в педагогічній взаємодії ситуація аналізується педагогом: визначається склад її учасників, цілі та мотиви кожного суб'єкта ситуації, їх психічний і фізичний стан, загальні обставини події (час, місце, об'єктивні причини і т.п.). Після цього педагог формулює психолого-педагогічну сутність ситуації і педагогічну проблему, що вимагає дозволу, тобто педагогічну задачу.

Педагогічна завдання - осмислення сформованої педагогічної ситуації і прийняття на цій основі рішень та плану необхідних дій.

Педагогічна діяльність, як і будь-яка інша, повинна бути компетентною. Компетентна педагогічна діяльність вимагає володіння певними вміннями:

• ставити і вирішувати педагогічну задачу;

• спілкуватися, організовувати педагогічний процес як співпраця та взаємодія;

• організовувати навчальний матеріал як систему пізнавальних завдань, здійснювати міжпредметні зв'язки, формувати загальнонавчальні і спеціальні уміння та навички (універсальні навчальні дії);

• орієнтуватися на дитину, її індивідуальні особливості;

• прогнозувати і проектувати педагогічну взаємодію і його результати;

• володіти методичними та самообразовательное вміннями та навичками.

Компетентність вчителя визначається також розвитком у нього певних якостей: педагогічної ерудиції, педагогічного цілепокладання, педагогічного мислення, інтуїції, здатності до імпровізації, педагогічного оптимізму і педагогічної рефлексії.