- •22. Визначити види технологій мотивації учнів на навчально-пізнавальну діяльність та охарактеризувати їх.
- •23. Охарактеризувати процес становлення дидактики.
- •1. Принцип науковості.
- •2. Принцип систематичності й послідовності навчання.
- •3. Принцип доступності навчання.
- •4. Принцип зв'язку навчання з життям.
- •5. Принцип свідомості й активності учнів у навчанні.
- •6.Принцип наочності в навчанні.
- •7. Принцип міцності засвоєння знань, умінь і навичок.
- •8. Принцип індивідуального підходу до учнів.
- •9. Принцип емоційності навчання.
- •26. Визначити та охарактеризувати компоненти, структурні елементи та функції навчання.
- •27. Охарактеризувати викладання і учіння як важливі складові дидактики.
- •Прийом навчання - елемент методу, що становить сукупність навчальних ситуацій, спрямованих на досягнення його проміжної мети.
- •29. Охарактеризувати сутність поняття «методи навчання», їх функції та принципи реалізації.
- •30. Визначити і охарактеризувати класифікацію методів навчання за перцептивними ознаками.
- •32. Дати загальну характеристику активних методів навчання.
- •37. Охарактеризувати метод кейсів як активний метод навчання.
- •38. Дати сутнісну характеристику та визначити основні аспекти поняття «педагогічна технологія».
- •39. Охарактеризувати особливості технологічного підходу до навчання.
- •40. Дати класифікацію основних і допоміжних технологій навчання.
- •42. Дати характеристику технології програмованого навчання.
- •43. Дати характеристику технології проблемного навчання.
- •44. Дати характеристику технології особистісно орієнтованого навчання.
- •47. Визначити типи уроків та описати структуру уроку засвоєння нових знань.
- •55. Визначити функції контролю та охарактеризувати їх.
- •56. Визначити та охарактеризувати принципи педагогічного контролю.
- •59. Визначити типи і форми тестових завдань та охарактеризувати їх.
- •61. Визначити ознаки процесу виховання та сутність його двобічності.
- •64. Визначити та охарактеризувати закономірності виховання особистості учня.
- •67. Визначити класифікацію виховання за обсягом та охарактеризувати кожну складову.
- •Методи виховання
- •68. Визначити класифікацію виховання за інстутиційною ознакою та охарактеризувати кожну складову.
- •70. Дати сутнісно-змістовну характеристику класифікації методів виховання за ю.К. Бабанським.
- •73. Навести класифікацію форм виховання по організованості учнів та за кількістю учасників.
- •74. Визначити загальну технологію підготовки виховного заходу.
- •76. Визначити структуру діяльності учителя.
55. Визначити функції контролю та охарактеризувати їх.
Основна мета контролю як дидактичного засобу управління навчанням полягає в забезпеченні ефективності навчання шляхом систематизації знань, умінь і навичок учнів, самостійного застосування ними здобутих знань на практиці. До його завдань також належить стимулювання учнів старанно навчатися, формування в них прагнення до самоосвіти.
Контроль (франц. controle - перевірна) - виявлення, вимірювання й оцінювання знань та умінь учнів.
Функції контролю знань поділяють на специфічні (контролювальні) та загальні. Специфічні функції полягають у виявленні, вимірюванні й оцінюванні знань. До загальних функцій контролю належать:
- діагностична (визначення рівня та якості знань учнів, виявлення прогалин у знаннях та їх причин);
- освітня (систематизація знань учнів, коригування результатів їхньої навчальної діяльності);
- виховна (формування моральних якостей учнів, виховання адекватної самооцінки, дисциплінованості, самостійності, почуття відповідальності);
- розвивальна (формування самостійності та критичності мислення учня, розвиток пізнавальних процесів);
- стимулювальна (спонукання учнів до систематичної праці, досягання кращих результатів у навчанні, подолання прогалин у знаннях);
- прогностична (визначення шляхів підвищення ефективності роботи вчителя і пізнавальної діяльності учнів);
- оцінювальна (зіставлення виявленого рівня знань, умінь і навичок з вимогами навчальної програми);
- управлінська (коригування роботи учнів і власної діяльності вчителем, удосконалення організації навчання).
Загальні та специфічні функції контролю зумовлені основними завданнями навчання і тісно взаємопов'язані.
Основними засобами контролю є спостереження за діяльністю учня під час занять, вивчення продуктів навчальної праці учня, перевірка знань, умінь та навичок.
До основних принципів контролю знань належать індивідуальний характер перевірки, об'єктивність, систематичність, тематична спрямованість, єдність вимог, оптимальність, усебічність.
Принцип індивідуального характеру контролю передбачає перевірку знань, навичок і вмінь кожного учня, оцінювання успішності з урахуванням його психологічних особливостей.
Принцип об'єктивності вимагає оцінити знання учнів за встановленими нормами та критеріями.
Принцип систематичності - вимога до перевірки та оцінювання успішності учнів, яка передбачає безперервне одержання вчителем інформації про якість засвоєння учнями навчального матеріалу на кожному етапі засвоєння знань (поурочний облік успішності).
Тематична спрямованість - принцип перевірки та оцінювання успішності учнів, який передбачає спрямованість контролю на визначення знань, умінь і навичок з конкретного розділу програми.
Принцип єдності вимог полягає в адекватному порівняльному відображенні якості навчання у різних школах.
Оптимальність - принцип контролю, який передбачає науково обґрунтований вибір найкращого для конкретних умов варіанта завдань, форм і методів контролю та оцінювання результатів навчання за певними критеріями.
Принцип усебічності полягає в урахуванні всіх проявів навчальної діяльності, встановленні зв'язку з усіма видами роботи учнів на уроці.
Контроль результатів навчання відбувається на всіх стадіях процесу навчання. Особливого значення він набуває після вивчення якого-небудь розділу програми чи завершення етапу навчання. Основне завдання перевірки результатів навчання полягає у виявленні рівня засвоєння знань, умінь, компетенцій, які мають відповідати освітньому стандарту. У дидактичній теорії поняття "контроль", "перевірка", "оцінювання", "оцінка", "облік" об'єднуються в ієрархічні залежності і відображають суть педагогічної діагностики як процесу вимірювання рівня засвоєння знань, оброблення й аналізу одержаних даних, узагальнення результатів щодо просування учнів на наступні ступені навчання.