31).План Юнга

Проблеми сплати репарацій Німеччиною і боргів союзниками США дуже

загострилися. Термін дії «плану Дауеса» закінчувався в 1929 р., але він

не визначав ані остаточної суми репарацій, ані періоду їхньої сплати.

Союзники-переможці ще в 1929 р. створили «комітет експертів» на чолі з

американським банкіром Юнгом, який виробив новий репараційний план.

«План Юнга» після гострих суперечок був затверджений на Гаазькій

конференції 12 держав і почав діяти з січня 1930 р.«План Юнга» встановлював загальну суму репарацій Німеччини (в 1921 р.

визначалося 132 млрд. марок, тепер — 113,9 млрд. марок).

Остаточний термін їхньої сплати встановлено до 1988 р. Розмір щорічних

репарацій зменшувався на 20 % — до 2 млрд. марок. Змінено порядок

збирання репарацій — тільки за рахунок непрямих податків і залізничних

прибутків (без облігацій з концернів). Були ліквідовані всі види

контролю над Німеччиною, засновано Базельський банк міжнародних

розрахунків (замість репараційної комісії).

План Юнга» становив продовження «плану Дауеса» й передбачав певну

систему сплати боргів: Німеччина торгує з Радянським Союзом, сплачує

репарації європейським союзникам, а ті, у свою чергу, сплачують борги

Сполученим Штатам.

14) Первісне нагромадження капіталу У XVI ст. у країнах Західної Європи вплив капіталістичного сектора на господарське життя. Першим кроком у справі первісного нагромадження капіталу стало юридичне звільнення особи селянина від кріпацтва і ремісника — від цехового порядку і примусу. Примусове позбавлення дрібних товаровиробників засобів виробництва і їх перетворення у бідних продавців своєї робочої сили було важливим кроком до створення умов для капіталістичного виробництва. Це була кривава сторінка первісного нагромадження капіталу. Відбувається процес нагромадження великих грошових запасів у руках цехових майстрів, фермерів, купців і лихварів. Основними джерелами нагромадження капіталів стали: колоніальні війни, торгівля рабами, піратство, державні позики, податки, система протекціонізму, жорстокі методи поневолення і пограбування корінного населення Африки, Азії, Північної і Південної Америки. Ознаки епохи первісного нагромадження капіталу - розвиток товарно-грошових відносин, становлення ринкової економіки. Європа напр. XV ст. перетворилась у центр світової торгівлі, тому відбувся перехід від середньовіччя до епохи первісного нагромадження капіталу; Паралельно з торговим капіталом розвивався позичковий капітал, який прийшов на зміну середньовічному лихварству. В епоху нагромадження капіталу зародилися форми банківської діяльності. Країни, які утримували лідерство у торгівлі, ставали європейськими банками. З'явились мануфактури. У сільському господарстві спостерігався перехід до грошової ренти, поступового звільнення селян, оренди, використання найманої праці, капіталістичного фермерства. Виробництво ставало все більш спеціалізованим. Реформа церкви( Реформація)відіграла важливу роль у справі нагромадження капіталу в Англії. Землі монастирів продавалися за низькими цінами дворянам, багатим міським жителям. Власники збільшували ренту, зганяли селян з їхньої землі та огороджували свої нові володіння. Це збагатило королівську казну, збільшила земельні володіння буржуазії. Обезземелених селяни змушували найматися на роботу до капіталістів. Створення ринку вільних робочих рук супроводжувалось нагромадженням у невеликої кількості людей значних грошових коштів, необхідних для будівництва капіталістичних підприємств і оплати найманих робітників. Це також досягалось шляхом насилля, пограбування, обману, шахрайства тощо. Участь Англії у торгівлі рабами і піратстві стала одним із джерел нагромадження великих грошових коштів. Уже у XV ст. Англія займала перше місце з доставки африканських рабів до Америки. З 1562 по У первісному нагромадженні капіталу значну роль відіграла система державної позики. Англійська буржуазія завдяки великим відсотки, які їм сплачували королі, які брали позику купців. У XVI—XVII ст. важливу роль у сприянні нагромадженню відігравали податки на імпортовані товари,. Така політика давала буржуазії можливість утримувати на внутрішньому ринку високі ціни на товари вітчизняного виробника і сприяти розвиткові національного виробництва. У ході первісного нагромадження капіталу в країні формува¬лися зовнішній і внутрішній ринки, які розширювалися внаслідок торгівлі . Англійські купці збагачувалися і вкладали капітали в національну економіку ( промисловість, будівництво).В інших країнах, де зароджувались капіталістичні відносини, також відбувався процес первісного нагромадження капіталу. Процес первісного нагромадження капіталу відбувався в Англії більш інтенсивно, ніж в інших європейських країнах. Відокремлення дрібного виробника від його засобів виробництва і перетворення його на бідного продавця своєї робочої сили як вихідний пункт становлення капіталізму відбувалось у різних західноєвропейських країнах у неоднакових формах, у класичній — лише в Англії. Цей процес розпочався в Англії у XV ст. і закінчився у другій половині XVIII ст. зникненням селянства цієї країни взагалі.

Революція цін

Зумовлений припливом до Європи благородних металів. Ціни на товари в Іспанії і Португалії зросли у 4 рази, у Франції – в 2, в Англії – в 2.5. Іспанія отримувала 83% колоніального золота і срібла. Почалося здешевлення дорогоцінних металів. Купці, що займалися торгівлею почали збагачуватися. Прискорився перехід до мануфактури – підприємство, що засноване на ремісничій техніці і вільнонайманій праці. Прибутки промисловців збільшувалися внаслідок здешевлення найманої праці. В європейських країнах зменшилися розміри грошової ренти, а ціни на с/г продукцію зросли.

17) Промисловий переворот — це перехід від ручного, реміс­ничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-за­водського виробництва. Важливою складовою промислового перевороту було впровадження у виробництво і транспорт робочих машин і механізмів, які замінили ручну працю лю­дей; парових двигунів, створення самостійної машинобудівної галузі.

Промисловий переворот в Англії

Батьківщиною 1-го промислового перевороту була Ан­глія — в останній третині XVIII — середині XIX ст. чинником стала буржуазно-демократична революція середини XVII ст., розчистила шлях для становлення індус­тріального суспільство..; поширилася сівозмінна система, травосіяння. Широко застосовували парові машини, мінеральні добрива. Вивільняється велика кількості людей і створюється резерв дешевої робочої сили, необхідної для розвит­ку фабрично-заводської промисловості. На кінець XVIII ст. Англія перетворилася у найбільшу мор­ську і колоніальну державу світу. Величезні прибутки, які за­безпечувалися, використанням багатств Північної Америки та Індії вкладалися в англійську промисловість. П. перев. здійснювався завдяки попиту в Європі на англ..вироби. Фактором промислового перевороту був вихід на якісно новий технічний рівень англійської бавовняної про­мисловості, що забезпечувався поступовим впровадженням у текстильне виробництво нових машин і механізмів.Механік Джон Кей у 1733 р. удосконалив ткацький вер­стат "летючим човником"; Джеймс Харгривс у 1764 р. винайшов механічну прядку "Дженні,; С. Кромптон створив "мюль-машину", яка виготовляла тонку і міцну бавовняну пряжу. Вона поширилася у виробництві і стала технічною основою механі­зованого прядіння. Механічного ткацького верстата Е. Картрайта у 1785 р., який заміняв роботу 40 ткачів. Так в англійській промисловості з'явилися перші машини і фабрики. Джеймс Уатт у 1769 р. винайшов першу парову машину. Парові машин парові машини почали застосовуватися у різних галузях промисловості. У 1820 р. у Великобританії працювало 320 парових машин Дж. Уатта, кількість яких зростала. В машинобудуванні застосовувалася свердлильна машина, а парова машина на залізничному і морському транспорті.. У 1812 р. в Англії пущено пароплав . У 1830 р. збудована перша в Англії та світі залізниця, яка з'єднала Манчестер і Ліверпуль. Будівницт­во залізниць створило комунікацію між різними районами. На середину XIX ст. Англія перетворилася у "майстерню" світу, виробляючи близь­ко половини світової промислової продукції.