4 Підрахунки об’ємів основних робіт

Категорія складності будівництва –ІV, так як покілометровий об’єм складає 61,51 тис.м.куб/км. Вважаємо, що землі придатні для відсипки з виїмки в насип. Даний обсяг робіт може виконувати будь-яка механізована колона.

Розраховуємо об’єм земляних робіт:

де V₁,V₂,V₃ – об’єми розроблюваного грунту для І, ІІ та ІІІ перегонів.

Об’єми по будівництву штучних споруд наведено в таблиці 3.

Для цього визначається довжина труб.

Якщо висота насипу : ;

Якщо висота насипу : ;

b₀ – ширина основної площадки (b_0пер=7,1м та b₀=17,6м)

Знайдені значення заносяться до таблиці, підраховуємо об’єми вхідних та вихідних оголовків та тіло труби, рахуємо загальний об’єм.

Мости, які знаходяться на даній ділянці будуються силами мостових загонів.

5 Формування принципової організації схем будівництва

Будівництво залізничної лінії може бути організоване по одно, двох і багатопроменевих схемах. Застосування тієї або іншої схеми залежить від наявності пунктів можливого розгортання будівництва (пункти примикання до існуючих залізниць, перетинання із залізними й автомобільними дорогами, великими ріками ін.), довжини лінії, строків будівництва й кількості будівельних організацій, що приймали участь у будівництві лінії, наявності бар'єрних місць (більші мости, тунелі) і т.д.

Однією з умов раціонального проектування організації, яка має важливе місце для залізниці, є функціонування єдиної системи проектування організації будівництва та виробництва робіт, що базується на чіткому засвоєнні прийнятих принципових рішень, послідовної їх деталізації у відповідності зі зростаючим об’ємом вихідної інформації. Для об’єктів, які плануються здавати в постійну експлуатацію чергами, в складі проекту у відповідності з постановами необхідна попередня розробка основних проектних рішень. Призначення цих рішень – складання схеми генплану об’єкта та розрахунок вартості на повний його розвиток, з розбивкою по чергам. У відповідності до залізничного будівництва це наказується необхідність розробки Генеральної схеми організації будівництва в об’ємі, необхідному для визначення будівельної вартості та черговості здачі окремих її частин в постійну експлуатацію.

Проектування організації залізничного будівництва починають з підготовки та видачі завдання, в якому коротко формуються мета та об’єм поставленої задачі – початкові та кінцеві пункти, можливий вантажообіг, орієнтовна дата здачі об’єкта.

Строки будівництва нової залізниці визначаються згідно "Норм тривалості будівництва залізниці та будівництв підприємств, будинків і споруджень". На вибір строків будівництва впливає довжина споруджуваної лінії, категорія трудомісткості будівництва, кількість споруджуваних шляхів. Для електрифікованих ділянок на основний термін додається строк на електрифікацію згідно. Строк будівництва залізниці (Т_о) умовно ділиться на три періоди підготовчий, основний та заключний.

де - тривалість підготовчого періоду;

- тривалість основного періоду;

- тривалість заключного періоду, визначається тривалістю здачі залізн. в. постійну експлуатації (у проекті можна приймати рівним 2-3 місяцям).

Аналіз і вибір раціональної схеми

На початку проектування організації будівництва складають та порівнюють принципові схеми розгортання будівництва. Будівництво залізничної лінії може бути організоване по одно, двох і багатопроменевих схемах. Застосування тієї або іншої схеми залежить від наявності пунктів можливого розгортання будівництва (пункти примикання до існуючих залізниць, перетинання із залізними й автомобільними дорогами, великими ріками ін.), довжини лінії, строків будівництва й кількості будівельних організацій, що приймали участь у будівництві лінії, наявності бар'єрних місць (більші мости, тунелі) і т.д.

За однопроменевою схемою будуються лінії довжина до 200 км (рис 2, 3). Будівництво лінії розгортається від станції примикання до існуючої мережі залізниць. Тут організується база матеріально-технічного забезпечення новобудови,

Будівництво ліній по двох і багатопроменевих схемам вимагає витрат для організації додаткових матеріальних баз (рис 4-7). Вибір схеми організації будівництва в цьому зв'язку повинен вироблятися на основі економічної оцінки можливих варіантів.

Будівництво залізничної лінії відповідно до вимог СНиП 3.01.01.-85 необхідно організувати потоковим методом з урахуванням використання мобільних будівельних формувань, оснащених технічними засобами, пристроями енергетичного забезпечення, а також мобільними (інвентарними) будинками виробничого, житло-побутового й суспільного призначення. У цьому зв'язку в проекті необхідно встановити строки й темпи виконання робіт мобільними будівельними підрозділами.

Ведучим процесом у комплексному потоці будівництва залізничної ліній є укладання верхньої будови колії. Тому необхідно встановити терміни укладання колії з урахуванням його баластування на перший шар у теплу пору року. Темп виконання інших робіт з будівництва дороги приймаємо рівним темпу ведучого процесу.

До початку основних робіт виконуємо в повному обсязі роботи підготовчого періоду. Після їх завершення до укладання колії варто запроектувати роботи зі спорудження земляного полотна й будівництву штучних споруд.

Спорудження земляного полотна будується силами механізованих колон (МК). Річна продуктивність МК ділиться на 3 категорії:

1. 1,5-2 млн. м³ ґрунту;

2. 0,8-1,2 млн. м³ ґрунту;

3. до 0,8 млн. м³ ґрунту.

Будівлю штучних споруд завершуємо до закінчення на ділянці земляних робіт. За 1-2 місяця до заключного періоду передбачаємо роботи здатного періоду (усунення зауважень робочої комісії): спорудження верхньої будови колії, будівлю будинків, об'єктів СЦБ і зв'язку, електрифікацію залізниці.

Розглядаючи кожну схему окремо можна порівняти всі розроблені схеми.

Схема 1 (рис.2) Дана схема однопроменева. Одна виробнича база на ст.А. Земляні роботи виконуються протягом 10,5 місяців. Підготовчий та здавальний періоди складають по 2 місяці. Працює механізована колона ІІ класу, з продуктивністю 1,4 млн.м.куб/рік.

Схема 2 (рис.3) Дана схема однопроменева. Одна виробнича база на ст.А. Земляні роботи виконуються протягом 9 місяців. Підготовчий та здавальний періоди складають 3 та 4 місяці. Працює механізована колона І класу, з продуктивністю до 2 млн.м.куб/рік.

Схема 3 (рис.4) Дана схема двопроменева. Виробничі бази розміщені на ст.А та ст.Б. Земляні роботи виконуються двома мех. колонами, ІІ та ІІІ-го класу, протягом 15 та 14 місяців. Підготовчий та здавальний періоди складають по 3 місяці. Темп монтажу на перших двох перегонах відрізняється від темпу на третьому перегоні.

Схема 4 (рис.5) Дана схема двопроменева. Виробничі бази розміщені на ст.А та ст.Б. Земляні роботи виконуються двома мех. колонами, протягом 11 та 10 місяців. Підготовчий та здавальний періоди складають по 2 місяці.

Схема 5 (рис.6) Дана схема однопроменева поперегінна. Роботи виконуються на кожній ділянці по черзі, тобто після закінчення робіт на ділянці ті ж робітники переходять на другу, де виконуються повний комплекс робіт. Працює механізована колона ІІ класу.

Схема 6 (рис.7) Дана схема однопроменева поперегінна. Працює механізована колона І класу, тому темп виконання робіт збільшується, в порівнянні з схемою 5, тому скорочується термін будівництва.

Отже, проаналізувавши кожну принципово-організаційну схему окремо, обираємо для подальших розрахунків схему 6, оскільки дана схема є оптимальною для будівництва даної ділянки. За рахунок того, що після виконання І-го перегону будуть проходити кошти, які можна використати для подальшого будівництва.