2. Організація виконання, структура і зміст дипломної роботи

2.1. Структура та зміст дипломної роботи

Кожна дипломна робота повинна бути індивідуальною самостійною працею, яка має свої особливості,зумовлені темою, об’єктом дослідження, теоретичною підготовкою студента, наявністю перешоджерел та фактичного матеріалу. Однак всі дипломні роботи повинні будуватися на основі єдиничних вимог державних стандартів та мати таку структуру:

Вступ (3-4 стор.)

Вступ є найбільш відповідальною частиною роботи, оскільки містить у стислій формі всі фундаментальні положення, обґрунтуванню яких присвячена дипломна робота. Писати вступ методологічно краще не на початку, а по закінченню роботи над дипломом, коли основна частина роботи вже повністю готова. У протилежному випадку навряд чи вдасться уникнути неточностей і повторної роботи. Вступ складається в наступному порядку:

1. Актуальність теми.

2. Мета й завдання дослідження.

3. Об'єкт і предмет дослідження.

4. Методи дослідження.

1. Актуальність дослідження містить положення й докази, що свідчать на користь наукової й прикладної значимості виконаної роботи. Актуальність перебуває в тісному зв'язку з розв'язуваною в роботі проблемою. Дипломникові варто показати, що до проведеної ним роботи в даній області існувала нехай і невелика, але все-таки якась біла пляма, яку необхідно було заповнити з огляду на рішення проблем науки й практики. Для обґрунтування актуальності варто також дати короткий аналіз літератури, де показати, що конкретна тема в даному аспекті до проведення дослідження не була вивчена повною мірою.

2. Мета й завдання дослідження містять формулювання головної мети, що бачиться в вирішенні основної проблеми дипломної роботи, що забезпечує внесення значного вкладу в теорію й практику. Конкретний опис суті рішення проблеми й внесеного в результаті цього внеску й представляє формулювання головної мети дипломної роботи. Відповідно до основної мети варто виділити два-три цільові завдання, які необхідно вирішити для досягнення головної мети дослідження. Не слід формулювати мету як «Дослідження ..». «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

3. Об'єкт дослідження представляє область наукових досліджень у межах якої виявлена й існує досліджувана проблема. Це система закономірностей, зв'язків, відносин, видів діяльності, у рамках якої зароджується проблема.

Предмет дослідження більше вузький і конкретний; завдяки його формулюванню в дипломній роботі із загальної системи, що представляє об'єкт дослідження виділяється частина системи або процес, що протікає в системі, що є безпосереднім предметом дослідження.

4. У методах дослідження дипломантом подається перелік методів, використаних у даному науковому дослідженні. Методів дослідження існує в науковій практиці досить багато; їхній перелік (з поясненнями) є в спеціальних посібниках і методичних вказівках.

Розділ 1 (теоретико – методологічний, 25-30 стор.)

У першому розділі проводиться: аналітичний склад наукової і періодичної літератури з питань , що досліджуються; висвітлюються теоретико – методологічних основи вибраної теми дипломної роботи з урахуванням нових форм і методів господарювання в умовах формування ринкової економіки; визначення свого ставлення до опубікованих наукових праць, дискусійних питань, що розглядаються; обґрунтування своєї точки зору з досліджуваних питань.

Розділ 1 не повинен бути великим за обсягом і не включати загальні питання, а лише конкретні, що мають безпосереднє відношення до теми дослідження, носять принциповий характер і відбивають формування тенденцій, наукових підходів і концепцій.

Розділ 2 (аналітичний, 30-35 стор.)

У другому розділі подається: характеристика об’єкта дослідження на основі фактичного матеріалу; встановлення основних тенденцій розвитку та динамічних зрушень діяльності підприємства, організації чи установи у взаємозв’язку з визначеною проблематикою теми дослідження; технологія обробки даних, методика їх аналізу і контролю; аналіз окремих елементів об’єкта дослідження, структурно–динамічних змін; визначеня кореляційно–регресивної та причинно–наслідкової оцінки змін розвитку прцесів за останні 3 – 5 років.

У залежності від особливостей конкретної теми дослідженння зміст аналітичної частини може включати детальний розгляд окремих питань. Важливо, щоб аналітична частина дозволяла розкрити не лише власне сучасний стан, а й визначити можливості (резерви) та шляхи подальшого вирішення завдань. Економічний та фінансовий аналіз в аналітичній частині роботи має аргументувати висновки (оцінку стану), тому він повинен супроводжуватись переконливими розрахунками і матеріалами власних (авторських) спостережень, що мають високу достовірність.

Розділ 3 (проектно–розрахунковий, 25-30 стор.)

Третій розділ включає розробку і обґрунтування проектних пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення і розвитку фінансово – економічних процесів, що досліджуються. Запропановані рекомендації повинні бути підтверджені відповідними розрахунками економічної ефективності.

Цей розділ роботи характеризується індивідуальним характером виконання як за змістом, так і за формою подачі матеріалу, що потребує творчого підходу до вирішення постановлених завдань. Проте, тут необхідно дотримуватись таких вимог:

• Обов’язкове проведення порівняльного аналізу можливих варіантів вирішення поставлених завдань;

• Використання сучасних економіко–математичних методів обґрунтування пропозицій, моделювання, оптимізації;

• розрахунок ефективності впровадження (застосування) запропонованих пропозицій та рекомендацій з визначенням природи ефекту (в чому він проявляється), його величини, позитивного впливу, витрат, необхідних для його реалізації, ступеня ефективності.

Висновки (4-5 стор.)

У висновках знаходяться конкретні підсумки досліджень, проведених у дипломній роботі.

У висновках мають бути відображені такі позиції:

• суть і зміст одержаних результатів (положень) у формі їх констатації, поданій у послідовності виконаного дослідження не в кількісній, а в якісній інтерпритації;

• достовірність результатів, їх теоретичне і практичне значення.

Кожний висновок подають з абзацу у вигляді окремих пунктів з їх нумерацією по порядку арабськими цифрами.