Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

Метод.практ.-ОУПД-книжка.doc

Скачиваний:

Добавлен:

13.11.2019

Размер:

337.92 Кб

Скачать

☆

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА

АРХІТЕКТУРИ

ІНСТИТУТ ЕКОЛОГІЇ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

В будівництві

КАФЕДРА ЕКОЛОГІЇ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Методичні вказівки

ДО ПРАКТИЧНИХ РОБІТ З КУРСУ

Організація управління в екологічній діяльності

для студентів факультету екології та безпеки життєдіяльності,

спеціальність екологія та охорона навколишнього середовища 6.070800

Дніпропетровськ  2007

Методичні вказівки до практичних робіт з курсу „ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ В ЕКОЛОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ” для студентів факультету екології та безпеки життєдіяльності, спеціальність екологія та охорона навколишнього середовища 6.070800 / Укладач: Мойсеєнко К.Я. – Дніпропетровськ: ПДАБтаА, 2007. - 32с.

Методичні вказівки до практичних робіт з курсу „Організація управління в екологічній діяльності” містять завдання до виконання практичних робіт з курсу, необхідний довідковий матеріал, форми для заповнення результатів розрахунків. Організація управління в екологічній діяльності – це науково-практична дисципліна, яка вивчає джерела і види руйнування та забруднення навколишнього середовища, форми і методи управління природокористуванням, умови забезпечення виконання норм і вимог, які обмежують шкідливий вплив забруднюючих речовин на навколишнє середовище, раціональне використання природних ресурсів та їх відновлення й відтворення.

Метою практичних робіт є формування у студентів навичків розрахунку зборів за забруднення навколишнього природного середовища (НПС), використання корисних копалин, розмірів збитків за забруднення НПС.

У результаті виконання практичних робіт студенти повинні знати організацію системи управління природоохоронною діяльністю, правову основу управління, основи економічного стимулювання природоохоронної діяльності, розрахунок зборів за забруднення навколишнього середовища.

Укладач: к.б.н Мойсеєнко К.Я., доцент кафедри екології та ОНС ПДАБА.

Відповідальний за випуск: К.Я. Мойсеєнко, кандидат біологічних наук,

доцент, зав. кафедрою екології та ОНС ПДАБА.

Рецензент: Н.Н.Беляєв, доктор технічних наук, професор кафедри

екології та ОНС ПДАБА.

Затверджено на засіданні кафедри екології та охорони навколишнього середовища

Протокол № 5 від “29” грудня 2006 р.

Затверджено на засіданні Президії методичної ради пдаба

Протокол №3(44) від “25”січня 2007р.

З М І С Т

1. ПРАКТИЧНІ РОБОТИ

1.Розрахунок плати за користування надрами для видобування

корисних копалин ...................................................................................5

1.2.Розрахунок збору за спеціальне використання водних ресурсів .........5

1.3. Розрахунок збору за забруднення навколишнього природного

середовища ..................................................................................................7

1.4. Розрахунок наднормативних викидів забруднюючих речовин

в атмосферне повітря ................................................................................11

2. Інструкція про порядок обчислення та сплати збору за забруднення

навколишнього природного середовища .................................................14

Додатки до Інструкції

Додаток 1. Нормативи збору за забруднення навколишнього

природного середовища................................................................................22

Додаток 2.Коригуючі коефіцієнти................................................................29

Додаток 3. Питома вага (густина) деяких видів пального .........................32

Додаток 4. Розрахунок збору за забруднення навколишнього

природного середовища (таблиця) ...............................................................33

Практична робота № 1

Розрахунок плати за користування надрами для видобування корисних копалин

Методика розрахунку

Плата за користування надрами для видобування корисних копалин становить: П = Wф х Нп, де П – плата (грн.), Wф – обсяг видобутих копалин (тонн), Нп – норматив плати за видобуток копалин (грн./тонн).

У разі перевищення затверджених норм видобутку плата розраховується таким чином:

П = Wф х Нп + (Wф – Wл) х Нп х К, де Wл – обсяг запасів копалин, затверджених для видобутку, К – норматив додаткової плати за наднормативний видобуток корисних копалин.

Оформлення завдання.

Гірничовидобувне підприємство веде розробку родовища ___________. Обсяг погашених у надрах балансових запасів склав ___________ тонн (Wф). Обсяг затверджених запасів склав ___________ тонн (Wл). Базовий норматив плати за одиницю погашених запасів ______ грн./тонн (Нп). Понижувальний коефіцієнт, який застосовується до нормативу плати, дорівнює ___ (К).

Розрахувати загальний обсяг плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Практична робота №2

Розрахунок збору за спеціальне використання водних ресурсів

Методика розрахунку

Визначення обсягу використаної води за непрямими методами

1. За нормативом споживання води на одиницю продукції.

Підприємство за звітний квартал виробило 100 тонн продукції. Згідно з нормативом використання води на виробництво 1 тонни продукції потрібно 35 куб. м. Загальний обсяг використаної води дорівнює:

W = 100 х 35 = 3500 куб.м.

2. За обсягом витраченої електроенергії

При заборі води насосними станціями витрати електроенергії контролюються згідно з показниками спеціальних приладів. Визначення обсягу забору води насосними агрегатами за даними витрат електроенергії здійснюються за формулою

E х 367,2 х Nн х Nе

W = ---------------------------,

де: 367,2 - постійний коефіцієнт;

W - обсяг забраної води (куб. м);

E - витрати електроенергії за розрахунковий період (кВт*г);

H - розрахунковий тиск насоса (м);

Nн, Nе - коефіцієнти корисної дії (к.к.д.) відповідно до насоса та електродвигуна.

Розрахункові показники H, Nн, Nе беруться з матеріалів технічного проекту насосної станції та технічних паспортів до них.

Обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів

Плата за користування водними ресурсами становить: П = Wф х Нп, де П – плата (грн.), Wф – обсяг використаної води (куб.м), Нп – норматив плати за користування водою (коп./куб.м).

У разі перевищення затверджених норм використання плата розраховується таким чином:

П = Wф х Нп + (Wф – Wл) х Нп х К, де Wл – затверджений норматив використання води, К – норматив додаткової плати за наднормативне використання води (згідно до чинного законодавства дорівнює 5).

Оформлення завдання.

Промислове підприємство розташоване в басейні __________________ та у своїй діяльності використовує водні ресурси загальнодержавного значення із змішаного джерела. Установлений ліміт води становить __ куб.м (Wл). Згідно з документами про сплату за використану електроенергію на насосній станції визначаємо, що обсяг витраченої електроенергії становить ______ кВт/г за звітний період. Згідно з технічним паспортом насосної станції і паспортами насоса та двигуна: розрахунковий тиск H = __ м; коефіцієнт корисної дії насоса Nн = __; коефіцієнт корисної дії електродвигуна Nе = __. Із поверхневого джерела було фактично забрано ___ куб.м води (Wфв). Також, відомо, що понадлімітний забір води із поверхневого і підземного джерел співвідноситься 3:1.

Розрахувати загальний обсяг збору за використання водних ресурсів.

Алгоритм вирішення.

1. Розрахуємо обсяг використаної води за обсягом витраченої електроенергії (Wобщ).

2. У разі, коли Wобщ не перевищує Wл знаходимо обсяг використання води з підземного джерела Wфп = Wобщ – Wфв.

3. Побщ = Wфв х Нв + Wфп х Нп, де Нв і Нп – нормативи плати за використання поверхневих і підземних вод.

4. У разі, коли Wобщ перевищує Wл, знаходимо це значення. 75 % його буде припадати на понадлімітний забір із поверхневого джерела, 25 % - з підземного джерела.

5. 3. Побщ = Wлв х Нв + Wлп х Нп + (Wфв – Wлв) х Нв х К+ (Wфп – Wлп) х Нп х К

Практична робота №3

Розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища

Методика розрахунку

Суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення (Пвс), обчислюються на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів викидів, нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів, наведених у таблицях, і визначаються за формулою

Пвс = Σ (Млі х Нбі х Кнас х Кф) + (Мпі х Нбі х Кнас х Кф х Кп),

і = 1

де: Млі - обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини в тоннах у межах ліміту (т);

Мпі - обсяг понадлімітного викиду (різниця між обсягом фактичного викиду і ліміту) і-тої забруднюючої речовини в тоннах (т);

Нбі - норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини, у гривнях (грн/т);

Кнас - коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту, наведено в табл.;

Кф - коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту, наведено в табл.

Кп - коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин - 5.

Суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення (Пвп), обчислюються виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду, на підставі нормативів збору за ці викиди і коригувальних коефіцієнтів, наведених у таблицях, і визначаються за формулою

Пвп = Σ Мі х Нбі х Кнас х Кф,

і = 1

де: Мі - кількість використаного пального і-того виду, у тоннах (т);

Нбі - норматив збору за тонну і-того виду пального, у гривнях (грн/т);

Кнас - коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту, наведено в таблиці;

Кф - коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту, наведено в таблиці;

Суми збору, який справляється за скиди (Пс), обчислюються на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів скидів, нормативів збору та коригувального коефіцієнта, наведеного в таблиці, і визначаються за формулою:

Пс = Σ (Млі х Нбі х Крб) + (Мпі х Нбі х Крб х Кп),

і = 1

де: Млі - обсяг скиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту в тоннах (т);

Мпі - обсяг понадлімітного скиду (різниця між обсягом фактичного скиду і ліміту) і-тої забруднюючої речовини, у тоннах (т);

Нбі - норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини, у гривнях (грн/т);

Крб - регіональний (басейновий) коригувальний коефіцієнт, який враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства, наведено в таблиці;

Кп - коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скиди забруднюючих речовин - 5;

Суми збору, який справляється за розміщення відходів (Прв), обчислюються на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів, наведених у таблицях, і визначаються за формулою

Прв = Σ (Нбі х Млі х Кт х Ко) + (Кп х Нбі х Мпі х Кт х Ко),

і = 1

де: Млі - обсяг відходів і-того виду в межах ліміту, у тоннах (т);

Мпі - обсяг понадлімітного розміщення відходів (різниця між обсягом фактичного розміщення відходів і лімітом) і-того виду, у тоннах (т);

Нбі - норматив збору за тонну відходів і-того виду в межах ліміту, у гривнях за тонну (грн/т);

Кт - коригувальний коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів, наведено в таблиці;

Ко - коригувальний коефіцієнт, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів, наведено в таблиці;

Кп - коефіцієнт кратності збору за понадлімітне розміщення відходів - 5.

Оформлення завдання.

Промислове підприємство проводить господарську діяльність на території м._______________________. В процесі функціонування підприємство утворює:

викиди ___________ (назва речовин) обсягом ____ тонн (Мфі), при затвердженому ліміті ____ тонн (Млі);

а також речовини з невстановленим класом небезпечності:

речовини з оріентовно безпечним рівнем впливу;

використовує __________ тонн (Мпі) _______________ (вид пального);

скиди ___________ (назва речовини) обсягом ____ тонн (Мфі), при затвердженому ліміті ____ тонн (Млі);

розміщує відходи ____________ (клас небезпеки) обсягом ____ тонн (Мфі), при затвердженому ліміті ____ тонн (Млі) на території_____________, на (місце розміщення відходів), на (характер місця розміщення відходів).

Увага:

Більш детально порядок виконання роботи №3 та об`єм, а також посилання на довідкові матеріали дивитись у Вашому завданні та Інструкції з додатками, які розміщені в цих Методичних вказівках.

У разі можливості виконувати розрахунки за допомогою електронної програми на комп’ютері (у програмі Excel), зробить наступні розрахунки.

Розрахувати обсяг плати за кожним видом збору за забруднення та загальний обсяг плати збору за забруднення на даному підприємстві.

Алгоритм заповнення таблиці.

1. У відповідні комірки колонки 1 "Назви забруднюючих речовин, видів пального, виду та класу небезпеки відходів" рядків 1.1, 1.2, 1.3 і т. ін. заносяться назви забруднюючих речовин.

У відповідні комірки колонки 1 рядків 2.1, 2.2, 2.3 і т. ін. заносяться назви видів пального.

У відповідні комірки колонки 1 рядків 3.1, 3.2, 3.3 і т. ін. заносяться назви забруднюючих речовин.

У відповідні комірки колонки 1 рядків 4.1, 4.2, 4.3 і т. ін. заносяться назви видів відходів і класи їх небезпеки.

2. У відповідних комірках колонки 2 "Ліміти викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів, розміщення відходів" рядків 1.1, 1.2, 1.3 і т. ін., 3.1, 3.2, 3.3 і т. ін., 4.1, 4.2, 4.3 і т. ін. проставляються ліміти викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів на рік (у тоннах).

На викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами ліміти не встановлюються і у відповідних комірках рядків 2.1, 2.2, 2.3 і т. ін. не вказуються.

3. У відповідних комірках колонки 3 "Фактичні обсяги викидів, використаного пального, скидів, розміщення відходів" рядків 1.1, 1.2, 1.3 і т. ін., 2.1, 2.2, 2.3 і т. ін., 3.1, 3.2, 3.3 і т. ін., 4.1, 4.2, 4.3 тощо проставляються фактичні обсяги викидів, використаного пального, скидів, розміщення відходів (у тоннах).

4. У відповідних комірках колонки 4 "Нормативи збору за викиди, скиди, розміщення відходів" рядків 1.1, 1.2, 1.3 і т. ін. проставляються нормативи збору, установлені за викиди забруднюючих речовин.

5. У комірках колонки 5 "Коригуючи коефіцієнти" рядків 1.1, 1.2, 1.3 і т. ін., 2.1, 2.2, 2.3 і т. ін. проставляються відповідні коригуючі коефіцієнти залежно від чисельності жителів та типу населеного пункту; рядків 3.1, 3.2, 3.3 і т. ін. проставляються відповідні регіональні (басейнові) коефіцієнти; рядків 4.1, 4.2, 4.3 і т. ін. проставляються відповідні коефіцієнти залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі та характеру місця розміщення відходів.

6. У комірках колонки 6 "Суми збору, обчисленого в межах ліміту" рядків 1.1, 1.2, 1.3 і т. ін., 2.1, 2.2, 2.3 і т. ін. 3.1, 3.2, 3.3 і т. ін., 4.1, 4.2, 4.3 і т. ін. Проставляються суми збору, обчисленого в межах ліміту (у гривнях), які розраховуються:

якщо значення комірок вищевказаних рядків колонки 2 більше або дорівнює значенням відповідних комірок цих рядків колонки 3;

якщо значення комірок вищевказаних рядків колонки 2 менше значень відповідних комірок цих рядків колонки 3 - як добуток значень відповідних комірок даних рядків колонок.

7. Комірки колонки 7 "Суми збору, обчисленого за понадлімітні викиди, скиди, розміщені відходи" рядків 1.1, 1.2, 1.3 і т. ін., 3.1, 3.2, 3.3 і т. ін., 4.1, 4.2, 4.3 і т. ін. заповнюються, якщо значення комірок відповідних рядків колонки 3 перевищують значення комірок відповідних рядків колонки 2. У такому разі в комірках колонки 7 рядків 1.1, 1.2, 1.3 і т.ін., 3.1, 3.2, 3.3 і т. ін., 4.1, 4.2, 4.3 і т. ін. проставляються суми збору (у гривнях), які розраховуються як добуток різниці значень комірок відповідних рядків колонок 3 і 2, значень комірок відповідних рядків колонок 4, 5, 6 та коефіцієнта кратності 5.

8. Комірки колонки 8 „Загальна сума збору” проставляються суми збору, які розраховуються як сума значень комірок рядків 1, 2, 3 (р.1 + р.2 + р.3 + р.4) відповідних колонок (6 і 7).

9. Рядки „Усього” до розділів 1-4 заповнюється у відповідній комірці колонки 8 як сума значень рядків 1, 2, 3 колонки 8.

10. 9. Рядок „УСЬОГО” до таблиці в цілому заповнюється у відповідній комірці колонки 8 як сума значень рядків „Усього” розділів 1-4 колонки 8.

Практична робота №4

Розрахунок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Методика розрахунку

Розрахунок наднормативних викидів (Mi) виконується за формулою (1):

Mi = 0,0036 (ViCi - Mд) T , (1)

де:

Vі - об'ємна витрата газопилового потоку на виході з джерела, куб.м /с;

Сi - середня концентрація і-ї забруднюючої речовини, г/куб.м;

Mд- потужність дозволеного викиду і-ї забруднюючої речовини по даному джерелу, г/с;

Т - час роботи джерела в режимі наднормативного викиду, годин.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ведеться за формулою (2):

Z = Мі х 1,1П х Аі х Кт х Кz ( 2 )

Z - розмір компенсації збитків, одиниць національної валюти;

Мі- маса і-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря понаднормативно, тонн;

1,1П - базова ставка компенсації збитків в частках мінімальної заробітної плати (П) за одну тонну умовної забруднюючої речовини на момент перевірки, одиниць національної валюти/тонну;

Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності і-тої забруднюючої речовини;

Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;

Кz - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною.

Безрозмірний показник відносної небезпечності і-тої забруднюючої речовини (Аі) визначається із співвідношення за формулою (3)

Аі = ------- (3)

ПДКс

ГДКс - середньодобова гранично допустима концентрація і-тої забруднюючої речовини, мг/куб.м.

Коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості (Кт), залежить від чисельності жителів населеного пункту, його народногосподарського значення і розраховується за формулою (4):

Кт = Кнас х Кф ( 4 )

де: Кнас - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту і визначається за табл.2.1 (у кінці файлу);

Кф - коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту і визначається за табл. 2.2.

Коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною (Кzі), визначається за формулою (5):

ПДКр

Кz = ------- ( 5 )

ПДКс

ПДКр - середньорічна концентрація і-тої забруднюючої речовини за даними прямих інструментальних вимірів на стаціонарних постах за попередній рік, мг/куб.м;

ГДКс - середньодобова гранично допустима концентрація і – тої забруднюючої речовини, мг/куб.м.

Оформлення завдання.

При перевірці промислового підприємства _______ (дата, Дпос) на території міста _____________ (назва та Кнас, Кф) по одному із джерел було зафіксовано, що об'ємна витрата газоповітряної суміші складала ___ куб.м/с (Vі) з середньою концентрацією забруднюючої речовини ____ г/куб.м (Сі). Потужність дозволеного викиду по даному джерелу складає ___ г/с (Мд). Підприємство інструментального контролю за джерелами викидів не веде. Остання перевірка проводилась ________ (дата, Днач).

Середньодобова ПДКс забруднюючої речовини складає ____ мг/куб.м, а середньорічна ПДКр – ____ мг/куб.м.

Розрахувати обсяг понаднормативних викидів (Мі) та розмір відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Затверджено

Наказ Міністерства охорони навколишнього

природного середовища та ядерної безпеки України,

Державної податкової адміністрації України

19.07.99 №162/379

Інструкція про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища

1. Основні положення

1.1. Ця Інструкція розроблена на основі Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про підприємництво", "Про місцеве самоврядування", "Про систему оподаткування", "Про державну податкову службу в Україні", "Про відходи", на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року № 303 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору".

1.2. Інструкція визначає єдиний на території України порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища (далі - збір), а також відповідальність платників за достовірність даних про обсяги викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, розміщені відходи та за правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати збору.

1.3. Сплата збору не звільняє його платників від сплати інших обов'язкових платежів, якщо інше не встановлено законодавчими актами України та міжнародними угодами.

1.4. За цією Інструкцією обчислюються суми збору, який справляється за:

- викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (далі - викиди) стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (далі - скиди);

- розміщення відходів.

2. Платники збору

2.1. Платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні; громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

2.2. Якщо платник перестає функціонувати як самостійна юридична особа, то платником збору стає його правонаступник.

2.3. Органи Мінекобезпеки разом з органами місцевого самоврядування або з місцевими державними адміністраціями визначають перелік платників збору за формою, наведеною в додатку 1 до Інструкції, та подають його до органів державної податкової служби до 1 грудня року, що передує звітному, а також вносять до переліку необхідні зміни до 1 числа місяця, що передує кожному кварталу.

3. Об'єкти обчислення збору

3.2. Об'єктами обчислення збору є:

для стаціонарних джерел забруднення - обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються безпосередньо у водний об'єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах;

для пересувних джерел забруднення - обсяги фактично використаних видів пального, в результаті спалення яких утворюються забруднюючі речовини.

4. Нормативи збору

4.1. Нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища встановлюються як фіксовані суми в гривнях за одиницю основних забруднюючих речовин та розміщених відходів і наведені в таблицях 1.1, 1.7 і 1.9 додатка 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року № 303 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору" (далі - додаток 1 до постанови).

4.2. Ураховуючи місцеві умови, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради за поданням органів Мінекобезпеки можуть збільшувати перелік видів забруднюючих речовин, на які встановлюється збір за викиди і скиди.

За викиди забруднюючих речовин, які не ввійшли до таблиці 1.1 додатка 1 до постанови, слід застосовувати нормативи збору залежно від установленого класу небезпечності даної забруднюючої речовини, згідно з таблицею 1.2 додатка 1 до постанови; за викиди, на які не встановлено класів небезпечності (таблиця 1.2 додатка 1 до постанови), слід застосовувати нормативи збору залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу, згідно з таблицею 1.3 додатка 1 до постанови; за викиди, на які не встановлено класів небезпечності (таблиця 1.2 додатка 1 до постанови) та орієнтовно безпечних рівнів впливу (таблиця 1.3 додатка 1 до постанови), слід застосовувати нормативи збору як за викид забруднюючої речовини І класу небезпечності згідно з таблицею 1.2 додатка 1 до постанови.

За скиди забруднюючих речовин, які не ввійшли до таблиці 1.7 додатка 1 до постанови, слід застосовувати нормативи збору, які наведені в таблиці 1.8 додатка 1 до постанови; за скиди, на які не встановлено гранично допустимих концентрацій (таблиця 1.8) або орієнтовно безпечних рівнів впливу, за гранично допустимі концентрації береться найменша величина гранично допустимих концентрацій, наведена в таблиці 1.8.

У разі скидання забруднюючих речовин в озера, ставки та інші непроточні водні об'єкти норматив збору, який справляється за скид забруднюючих речовин у ці водні об'єкти, збільшується у 1,5 раза.

У разі захоронення забруднюючих рідинних речовин, відходів виробництва та стічних вод у глибокі підземні водоносні горизонти, що не містять прісних вод, слід застосовувати норматив збору як за скид забруднюючих речовин відповідно до таблиці 1.7 чи 1.8 додатка 1 до постанови з коефіцієнтом 10.

4.3. За розміщення відходів, на які не встановлено класів небезпечності, застосовується норматив збору як за розміщення відходів першого класу небезпечності в розмірі 55 гривень за тонну.

4.4. Нормативи збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, встановлюються в залежності від виду пального та транспорту (автомобільного, залізничного, морського та річкового) відповідно до таблиць 1.4 - 1.6 додатка 1 до постанови.

5. Ліміти викидів, скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів

5.1. Ліміти викидів стаціонарними джерелами забруднення визначаються для платників збору на підставі затверджених проектів нормативів гранично допустимих викидів.

Органи Мінекобезпеки встановлюють терміном на п'ять років щорічні ліміти викидів стаціонарними джерелами забруднення за затвердженою Мінекобезпеки формою і доводять їх платникам збору до 1 червня попереднього року.

5.2. Для пересувних джерел забруднення ліміти викидів забруднюючих речовин не встановлюються.

5.3. Щорічні ліміти скидів у водні об'єкти загальнодержавного значення для первинних водокористувачів визначаються у дозволах на спеціальне водокористування, які видають органи Мінекобезпеки.

Щорічні ліміти скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти місцевого значення для первинних водокористувачів визначаються у дозволах на спеціальне водокористування, які видаються місцевими державними адміністраціями, а в містах обласного значення - виконавчими органами рад за погодженням з органами Мінекобезпеки.

Обсяги скидів, пов'язаних з проведенням планового ремонту каналізаційних мереж і споруд, включаються до загального ліміту скидів. Обсяги та умови проведення таких скидів погоджуються з

органами Мінекобезпеки. Збір, який справляється за ці скиди, нараховується як за скиди, що проводяться в межах установлених лімітів.

У разі перевищення погодженого обсягу скидів та порушення умов їх проведення, пов'язаних з плановим ремонтом каналізаційних мереж і споруд, плата обчислюється як за понадлімітні скиди, а збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу, відшкодовуються в установленому законодавством порядку.

5.4. Установлення та стягнення плати, яка справляється за скиди промислових та інших стічних вод у системи каналізації, регулюється нормативно-правовими актами Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики.

5.5. Ліміти на розміщення відходів установлюються терміном на один рік і після затвердження місцевою державною адміністрацією доводяться до власників відходів до першого жовтня поточного року. Ліміти на утворення та розміщення відходів розробляються, затверджуються і переглядаються в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року №1218.

5.6. За понадлімітні обсяги викидів, скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів збір обчислюється і сплачується в п'ятикратному розмірі.

5.7. У разі відсутності в платника затверджених у встановленому порядку лімітів викидів від стаціонарних джерел забруднення, скидів і розміщення відходів збір обчислюється і сплачується в п'ятикратному розмірі.

6. Порядок обчислення збору

6.1. Суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення (Пвс), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів викидів, нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів, наведених у таблицях додатків до Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища (далі - додаток 1 та 2 цих методичних розробок), і визначаються за формулою

(Млі х Нбі х Кнас х Кф) + (Мпі х Нбі х Кнас х Кф х Кп)

де: Млі - обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини в тоннах у межах ліміту (т);

Нбі - норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини, у гривнях (грн/ т), наведено в табл.1.1. додатка 1. до інструкції;

Кнас - коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту, наведено в табл. 2.1 додатка 2. до інструкції;

Кф - коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту, наведено в табл. 2.2 додатка 2. до інструкції;

Кп - коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин - 5.

У разі відсутності постанови про обов’язкове встановлення лімітів на викиди, розрахунки проводяться за фактичні викиди підприємства за формулою ( значення індексів таке ж саме):

(Млі х Нбі х Кнас х Кф)

6.2. Суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення (Пвп), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року, виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду, на підставі нормативів збору за ці викиди і коригувальних коефіцієнтів, наведених у таблицях 1.4., 1.5., 1.6. додатка 1. до інструкції, і визначаються за формулою:

Мі х Нбі х Кнас х Кф

де: Мі- кількість використаного пального і-того виду, у тоннах (т);

Нбі - норматив збору за тонну і-того виду пального, у гривнях (грн / т);

Кнас - коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту, наведено в таблиці 2.1 додатка 2 до інструкції;

Кф - коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту, наведено в таблиці 2.2 додатка 2 до інструкції.

6.3. .Суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, обчислюються платниками збору самостійно на підставі нормативів збору за ці викиди виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду відповідно до таблиць 1.4 - 1.6 додатка 1 і визначених за місцем реєстрації платників коригуючих коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.1, 2.2 додатка 2, та з урахуванням питомої ваги пального згідно додатка 3.

6.4. Суми збору, який справляється за скиди (Пс), обчислюються платниками самостійно щоквартально наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів скидів, нормативів збору, наведенног в табл.1.7. додатку 1 та коригувального коефіцієнта, наведеного в таблиці 2.3 додатка 2 до інструкції, і визначаються за формулою:

(Млі х Нбі х Крб) + (Мпі х Нбі х Крб х Кп)

де: Млі - обсяг скиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту в тоннах (т);

Нбі - норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини, у гривнях (грн / т);

Кп - коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скиди забруднюючих речовин - 5;

6.5. Суми збору, який справляється за розміщення відходів (Прв), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору, наведених у табл.1.9. додатку 1 та коригувальних коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.4, 2.5 додатка 2 до інструкції, і визначаються за формулою

(Нбі х Млі х Кт х Ко) + (Кп х Нбі х Мпі х Кт х Ко),

де: Млі - обсяг відходів і-того виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення), у тоннах (т);

Нбі - норматив збору за тонну відходів і-того виду в межах ліміту, у гривнях за тонну (грн / т);

Кт - коригувальний коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів, наведено в таблиці 2.4 додатка 2 до інструкції;

Ко - коригувальний коефіцієнт, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів, наведено в таблиці 2.5 додатка 2 до інструкції;

Кп - коефіцієнт кратності збору за понадлімітне розміщення відходів

- 5.

7. Порядок сплати збору

7.1. Щорічні розрахунки збору на наступний рік (прогнозні) подаються платниками до органів державної податкової служби за місцем реєстрації платника за попереднім погодженням з органами Мінекобезпеки до 1 липня поточного року (додаток 4 до Інструкції).

7.2. Платники щокварталу складають розрахунки збору за встановленою цією Інструкцією формою та подають до органів державної податкової служби за місцем реєстрації платника до 15 числа місяця. наступного за звітним кварталом (додаток 3 до Інструкції).

За четвертий квартал звітного року розрахунок збору (остаточний розрахунок збору за звітний рік подається платниками, з обов'язковим попереднім погодженням з органами Мінекобезпеки, до органів державної податкової служби за місцем реєстрації платника в 10-денний строк після подання платниками річної статистичної звітності про кількість викидів, скидів, розміщених відходів та використаного пального не пізніше 20 січня року, наступного за звітним (додаток 3 до Інструкції).

Платники, що не складають статистичну звітність, подають річний розрахунок збору та довідку про фактичні обсяги викидів, скидів, розміщення відходів, використаного пального (додаток 4 до Інструкції) на погодження до органів Мінекобезпеки. Погоджений розрахунок збору подається до органів державної податкової служби до 15 січня року, наступного за звітним.

7.3. Збір сплачується платниками щокварталу до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

7.4. Платники перераховують збір за забруднення навколишнього природного середовища двома платіжними дорученнями: 30 % до Державного бюджету і 70 % до місцевих бюджетів.

7.5. Збір розподіляється між фондами охорони навколишнього природного середовища в складі відповідних бюджетів у розмірах, установлених законодавством:

20 відсотків — до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі сільських, селищних, міських бюджетів, на рахунки, що відкриваються на ім'я відповідних фінансових органів за відповідним кодом бюджетної класифікації;

50 відсотків — до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, на окремі рахунки, що відкриваються на ім'я Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, обласних фінансових управлінь за відповідним кодом бюджетної класифікації;

30 відсотків — до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, що утворюється у складі Державного бюджету України, на окремі рахунки, що відкриваються на ім'я територіальних органів Державного казначейства за відповідним кодом бюджетної класифікації.

Між Київським та Севастопольським міськими та Державним фондами збори за забруднення навколишнього природного середовища розподіляють у таких розмірах:

70 відсотків —до Київського та Севастопольського міських фондів охорони навколишнього природного середовища на окремі рахунки, що відкриваються на ім'я міських фінансових управлінь за відповідним кодом бюджетної класифікації;

30 відсотків — до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на окремі рахунки, що відкриваються на ім'я територіальних органів Державного казначейства за відповідним кодом бюджетної класифікації.

7.6. Збір, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди та розміщені відходи в межах лімітів, зараховується на валові витрати виробництва та обігу, а за перевищення цих лімітів – справляється за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні платників. Платники - фізичні особи, які є суб'єктами підприємницької діяльності, сплачують цей збір за рахунок свого доходу.

Збір, який справляється за викиди пересувними джерелами, зараховується на валові витрати виробництва та обігу.

Для платників – бюджетних організацій збір зараховується на видатки і передбачається в кошторисі доходів і видатків.

8. Контроль за обчисленням, своєчасністю та повнотою сплати збору, дотриманням лімітів викидів, скидів і розміщення відходів

8.1. Контроль за правильністю обчислення збору, дотриманням лімітів викидів, скидів та розміщення відходів здійснюється органами Мінекобезпеки.

8.2. Контроль за своєчасністю та повнотою сплати збору здійснюється органами державної податкової служби на підставі документальних перевірок.

8.3. Документальні перевірки здійснюються органами державної податкової служби разом з перевірками, які здійснюють органи Мінекобезпеки, за місцем перебування платника збору.

8.4. Повернення та зарахування неправильно сплачених сум збору проводиться із відповідних фондів охорони навколишнього природного середовища згідно з законодавством України.

9. Відповідальність і права платників

9.1. Сплата збору не звільняє платників від відшкодування збитків, заподіяних через порушення природоохоронного законодавства.

9.2. Платники несуть відповідальність за правильність обчислення та своєчасну сплату збору, а також за правильність складання і своєчасність подання розрахунків органам державної податкової служби та органам Мінекобезпеки згідно з законодавством.

У разі несвоєчасної сплати збору невнесена сума (недоплата) стягується з нарахуванням пені в установленому законодавством порядку.

9.3. Платники мають право оскаржити дії посадових осіб органів державної податкової служби в порядку, встановленому законодавством України.

Додаток 1

до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. N 303

(в редакції постанови Кабінету Міністрів України

від 28 березня 2003 р. N 402)

НОРМАТИВИ ЗБОРУ

за забруднення навколишнього природного середовища

Нормативи збору, який справляється за викиди основних

забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення

Таблиця 1.1

Назва забруднюючої речовини

Норматив збору,

гривень/тонну

Азоту оксиди

Аміак

Ангідрид сірчистий

Ацетон

Бенз(о)пірен

101807

Бутилацетат

Ванадію п'ятиокис

300

Водень хлористий

Вуглецю окис

Вуглеводні

4,5

Газоподібні фтористі сполуки

198

Тверді речовини

Кадмію сполуки

633

Марганець та його сполуки

633

Нікель та його сполуки

3225

Озон

Ртуть та її сполуки

3390

Свинець та його сполуки

3390

Сірководень

257

Сірковуглець

167

Спирт н-бутиловий

Стирол

584

Фенол

363

Формальдегід

198

Хром та його сполуки

2147

Нормативи збору, який справляється за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення залежно від класу

небезпечності

Таблиця 1.2

Клас небезпечності

Норматив збору,

гривень/тонну

572

131

III

19,5

4,5

Для забруднюючих речовин, що не ввійшли до таблиці 1.1, нормативи

збору слід застосовувати залежно від установленого класу небезпечності

забруднюючої речовини згідно з таблицею 1.2.

Нормативи збору, який справляється за викиди забруднюючих

речовин стаціонарними джерелами забруднення залежно від

установлених орієнтовно-безпечних рівнів впливу

Таблиця 1.3

Орієнтивно-безпечний рівень впливу сполук (мг/куб. метрів)

Норматив збору,

гривень/тонну

Менше 0,0001

24078

0,0001 - 0,001 (включно)

2063

0,001 - 0,01 (включно)

285

0,01 - 0,1 (включно)

0,1 - більше 10

Для забруднюючих речовин, які не ввійшли до таблиці 1.1 та на які не

встановлено клас небезпечності, нормативи збору застосовуються

залежно від установлених орієнтовно-безпечних рівнів впливу згідно з

таблицею 1.3.

Для забруднюючих речовин, на які не встановлено клас небезпечності та

орієнтовно-безпечний рівень впливу, нормативи збору встановлюються

як за викиди забруднюючих речовин I класу небезпечності.

Нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу

забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення

а) нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу

забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення

Таблиця 1.4

Вид пального

Норматив збору, гривень/тонну

Дизельне пальне

4,5

Бензин:

етилований

неетилований

4,5

Зріджений нафтовий газ

Стиснений природний газ

б) нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу

забруднюючих речовин морськими та річковими суднами

Таблиця 1.5

Вид пального

Норматив збору, гривень/тонну

Бензин

Дизельне пальне

Мазут

4,5

в) нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу

забруднюючих речовин залізничним транспортом

Таблиця 1.6

Вид пального

Норматив збору, гривень/тонну

Дизельне пальне

4,5

Нормативи збору, який справляється за скиди основних

забруднюючих речовин у водні об'єкти, в тому числі у морські води

Таблиця 1.7

Назва забруднюючої речовини

Норматив збору, гривень/тонну

Азот амонійний

52,5

Органічні речовини (за показниками БСК-5)

Завислі речовини

1,5

Нафтопродукти

309

Нітрати

4,5

Нітрити

258

Сульфати

1,5

Фосфати

Хлориди

1,5

Нормативи збору, який справляється за скиди забруднюючих речовин

у водні об'єкти залежно від концентрації забруднюючих речовин

Таблиця 1.8

Концентрація забруднюючих речовин

Норматив збору, гривень/тонну

Забруднюючі речовини з гранично допустимою концентрацією у воді

рибогосподарських водойм (мг/літр):

до 0,001

4128

0,001 - 0,09

2993

0,1 - 1 (включно)

516

1 - 10

52,5

вище 10

10,5

Для забруднюючих речовин, що не ввійшли до таблиці 1.7, за нормативи

збору беруться нормативи, наведені у таблиці 1.8.

За скиди забруднюючих речовин, на які не встановлено гранично

допустиму концентрацію або орієнтовно-безпечний рівень впливу,

за гранично допустиму концентрацію береться найменша величина

гранично допустимої концентрації, наведена у таблиці 1.8.

У разі скидання забруднюючих речовин в озера, ставки норматив збору,

який справляється за скид забруднюючих речовин у ці водні об'єкти,

збільшується у 1,5 раза.

Норматив збору, який справляється за захоронення забруднюючих рідинних речовин, відходів виробництва та стічних вод у глибокі підземні водоносні горизонти, що не містять прісних вод, береться відповідно до таблиці 1.7, чи 1.8 з коефіцієнтом 10.

Норматив збору, який справляється за розміщення відходів

Таблиця 1.9

Клас небезпеки відходів

Рівень небезпечності відходів

Норматив збору, гривень/тонну

надзвичайно небезпечні*

82,5

високонебезпечні

III

помірно небезпечні

0,75

малонебезпечні,

0,3

малонебезпечні нетоксичні відходи гірничодобувної промисловості

0,03

____________

* Норматив збору для:

обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим

випромінюванням, - 83 гривні/1 одиницю;

люмінесцентних ламп - 1,5 гривні/1 одиницю.

За розміщення відходів, на які не встановлено клас небезпеки, за норматив

збору береться норматив, встановлений за розміщення відходів I класу небезпеки.

Норматив збору за розміщення малонебезпечних нетоксичних відходів

гірничодобувної промисловості у розмірі 0,03 гривні/тонну застосовується з 1 квітня 2003 року.

Додаток 2

до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору

Коригуючі коефіцієнти

Коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів

населеного пункту

Таблиця 2.1

Чисельність населення, тис. чоловік

Коефіцієнт

До 100

100,1 - 250

1,2

250,1 - 500

1,35

500,1 - 1000

1,55

понад 1000

1,8

Коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського

значення населеного пункту

Таблиця 2.2

Тип населеного пункту

Коефіцієнт

Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій (районні центри, міста районного значення, селища та села)

Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (республіканський* та обласні центри, міста державного, республіканського*, обласного значення)**

1,25

Населені пункти, віднесені до курортних

1,65

____________

*Автономної Республіки Крим

** Якщо населений пункт одночасно має промислове значення та віднесений до курортних, застосовується коефіцієнт 1,65

Регіональні (басейнові) коефіцієнти

Таблиця 2.3

Басейни морів і річок

Коефіцієнт

Азовське море

Чорне море

Дунай

2,2

Тиса

Прут

Дністер

2,8

Дніпро (кордон України - до м. Києва)

2,5

Дніпро (м. Київ включно - до Каховського гідровузла)

2,2

Дніпро (Каховський гідровузол включно - до Чорного моря)

1,8

Прип'ять

2,5

Західний Буг та ріки басейну Вісли

2,5

Десна

2,5

Південний Буг та Інгул

2,2

Ріки Кримського півострова

2,8

Сіверський Донець

2,2

Міус

2,2

Кальміус

2,2

Коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі

Таблиця 2.4

Місце (зона) розміщення відходів

Коефіцієнт

В адміністративних межах населених пунктів або на відстані менше 3 км від них

За межами населених пунктів (на відстані більше 3 км від їх меж)

Коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця розміщення відходів

Таблиця 2.5

Характер місця розміщення відходів

Коефіцієнт

Спеціально створені місця складування (полігони), що забезпечують захист атмосферного повітря та водних об'єктів від забруднення

Звалища, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів

Чисельність населення в деяких населених пунктах України

(з чисельністю жителів більше як 50 тіс.)

Таблиця 2.6

Назва населеного пункту

Чисельність населення,

тис. чоловік

Назва населеного пункту

Чисельність населення,

тис. чоловік

Київ

Харків

Дніпропетровськ

Донецьк

Одеса

2646

1615

1056

1020

1016

Полтава

Чернігів

Суми

Дніпродзержинськ

Луцьк

325

313

397

287

216

Запоріжжя

Львів

Кривий Ріг

Маріуполь

Миколаїв

899

810

737

524

518

Нікополь

Павлоград

Євпаторія

Умань

Ялта

161

137

114

94,2

90,0

Луганськ

Херсон

Сімферополь

503

370

358

Феодосія

Новомосковськ

Нова Каховка

87,0

77,8

61,0

Додаток 3

Питома вага (густина) деяких видів пального (кг/л)

Вид пального

Питома вага

(кг/л)

Дизельне пальне

Бензин (єтиловани та неєтилований)

Зріджений нафтовий газ

Стиснений природний газ

Мазут

0,78

0,73

0,90

0,85

Додаток 4

РОЗРАХУНОК ЗБОРУ

за забруднення навколишнього природного середовища за _______ рік

у _________________________________________________

Назва забруднюючої речовини	Ліміти забруднення, тонн	Фактичні обсяги забруднення, тонн	Нормативи збору за забруднення, грн./тону	Коригувальні коефіцієнти	Суми збору в межах ліміту, грн.	Сума збору за понадлімітне забруднення, грн.	Загальна сума збору, грн.
1	2	3	4	5	6	7	8
1. Викиди в атмосферу забруднюючих речовин стац. джерелами
1.
2.
3.
Усього
2. Викиди в атмосферу забруднюючих речовин перес. джерелами
1.
2.
3.
Усього
3. Скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водний об’єкт
1.
2.
3.
Усього
4. Розміщення відходів
1.
2.
3.
Усього
Усього

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]

#
14.11.20194.76 Mб23метод Курс Пр Ч1- Основание и фун.doc
#
01.05.20191.74 Mб6метод перемещений.doc
#
01.05.2019633.34 Кб14метод сил1.doc
#
13.02.20167.87 Mб131Метод. А4. План. ACAD 2013 г..doc
#
24.12.2018481.28 Кб11метод.дипломир..doc
#
13.11.2019337.92 Кб5Метод.практ.-ОУПД-книжка.doc
#
11.11.2018440.32 Кб11метод_уп_лекц_укр.doc
#
12.09.2019361.98 Кб3Методичка 1.doc
#
14.02.2016745.72 Кб56методичка БЖД заочники исходные данные 2013.pdf
#
14.11.20195.98 Mб13Методичка ЖБКт.doc
#
10.11.2019238.59 Кб5Методичка МЕП final.doc