Функція корисності. Гранична корисність. Закон спадної корисності

Кожній з кривих байдужості можна поставити у відповідність деяке число, зо допомогою якого всі криві байдужості можна проранжуванти. Чим число більше, тим кращим є набір.

Числове значення асоційоване з кожним набором зветься загальною корисністю.

Функція корисності – це формула, яка описує загальну корисність кожного набору.

Функція корисності, яка відноситься до кривих байдужості називається порядковою, вона дозволяє асоціювати певне число одиниць корисності з кожним набором і дозволяє оцінити корисність від них.

При аналізі кривих байдужості порівняння наборів товарів може здійснюватись за допомогою двох методів:

1. кардинальний – це система, яка асоціює певне числове значення з кожним набором товарів.

2. ординальний – система, яка визначає, якому з двох наборів товарів споживач віддає перевагу.

Неокласична задача споживача:

Рівновага споживача

Точка називається станом рівноваги, якщо вона відповідає ситуації в якій споживач не має стимулів для придбання іншого набору.

Стан рівноваги задовольняє двом умовам:

1. точка розташована на бюджетному обмеженні;

2. оптимальний набір надає споживачеві максимальне задоволення.

Знаходження точки рівноваги:

- нахил бюджетного обмеження

=>

Оптимальний набір називається внутрішнім розв’язком, якщо точка рівноваги знаходиться в середині першого квадрату, тобто і .

Якщо оптимальний набір містить лише один товар, то такий розв’язок називається кутовим і для нього не виконується.

А лгоритм пошуку стану рівноваги:

1. Функція корисності задано аналітично:

, де - гранична корисність (, )

2. Т овари замінники:

Оптимальний розв’язок:

=>

3. Т овари доповнення:

4. Ш кідливі товари. Споживач витрачатиме всі свої гроші на придбання товарів, які йому подобаються.

5. Д искретні товари. Перебір

6. Товари, що споживаються окремо

Гранична корисність () – це приріст корисності за умов споживання додаткової одиниці товару чи послуги.

, .

Гранична корисність товару або послуг, яка припадає на одиницю грошових засобів, витрачених на нього, в рівноважному наборі повинна бути однаковою. Згідно з законом спадної граничної корисності, величина граничної корисності має тенденцію зменшуватись по мірі збільшення товару, що споживається.

Сукупна корисність (Total utility) зростає в процесі споживання, але зростає все меншою і меншою мірою.

Висновки:

1. кожен споживач робить свій вибір таким чином, щоб одержати максимальну користь у відповідності з наявним доходом та цінами на продукцію;

2. споживач може проранжувати всі набори (за аксіомою повноти) і в своєму виборі бути послідовним (аксіома транзитивності), але надасть перевагу з більшою кількістю товару (гіпотеза про ненасиченість);

3. граничний рівень заміщення вимірює бажання споживача замінити один продукт іншим і дорівнює нахилу кривої байдужості.

4. Гранична корисність кожного товару, яка припадає на одиницю грошових запасів, у стані рівноваги однакова.

Порівняльна статика (пс)

1. Поняття «порівняльна статика»

2. Крива цінового споживання

3. Крива ринкового попиту

4. Крива «дохід-споживання»

5. Крива Енгеля