Моделі олігополії

Олігопсонія – олігополія споживачів

Дуополія – модель ринку, на якому працює лише дві компанії – конкуренти

Варіанти взаємодії фірм:

1) одночасне встановлення обсягів випуску (модель Курно, 1838 р.) – кожна фірма розглядає обсяг виробництва свого конкурента як константу, а потім вирішує, скільки треба виробляти; основні припущення:

• однорідний товар,

• ,

• Функція D є лінійною

Попит і пропозиція: ,

Витрати виробництва:

Прибуток першої фірми:

Алгоритм:

1. 2. 3.де -крива реакції;

- результат розв’язку, оптимальне значення випуску продукції

- загальний дохід 1- ї фірми

- витрати 1- ї фірми (TC)

Максимум досягається при:

Обсяг випуску: ,

, .

2. одночасне встановлення ціни (модель Бертрана, 1883);

Цінова війна – цикл послідовних зменшень ціни фірмами, які конкурують між собою.

У випадку випуску однакової продукції модель Бертрана перетворюється на конкурентну рівновагу, при якій

3. лідерство за обсягом випуску (модель Штакельберга, 1934 р.); перша фірма–лідер, друга-послідовник.

Алгоритм:

1.

2.

Обсяг випуску для послідовника:

Функція реакції послідовника:

Прибуток послідовника:

Граничний доход фірми 2:

Функція реакції фірми 2:

Максимізація прибутку лідера:

- рівновага за Курно

- рівновага за Штакельбергом

4. лідерство за цінами

Залишковий попит для лідера: де - пропозиція послідовника;

5. Змова: картель.

- точка, яка була за досконалої конкуренції

Олігополістична конкуренція досить жорстка і може вести до великих втрат її учасників, тому олігополісти з метою збільшення прибутку і гарантій його отримання йдуть на утворення картелю, тобто змови фірм щодо майбутніх обсягів випуску і цін.

Окремі фірми завжди мають спокусу порушити угоду бо висока ціна дає змогу збільшити свій прибуток при збільшенні випуску, проте збільшення випуску неминуче веде до падіння ринкової ціни.

Картельна угода є прикладом згоди, яка суперечить умовам економічної ефективності для суспільства і зменшує суспільний добробут.

Для успіху картелю необхідні 2 умови:

1. Треба створити стабільну картельну організацію, члени якої погоджують ціни та рівні випуску її учасників. Така організація повинна мати дієві інструменти для штрафування учасників в разі порушення умов картелю.

2. Учасники картелю при об’єднанні повинні мати потенціал монополіста.

Для утворення картелю необхідно виконання таких умов:

1. Існує бар’єр для входу в галузь для запобігання продажу товару іншими фірмами після підвищення цін.

2. Встановлення загального рівня випуску картелю.

3. Встановлення квоти кожному члену картелю.

4. Встановлення процедури контролю за дотримуванням квот.

Рівновага на олігополістичному ринку: теорія ігор.

Принцип для визначення точки рівноваги на олігополістичному ринку чітко виклав в 1951 році математик Джон Неш, тому точку рівноваги називають т. рівноваги за Нешем.

Рівновага за Нешем означає що кожна фірма обирає найкращий для себе варіант дій в залежності від дій конкурента.

Стратегічну поведінку в дуополії найбільш адекватно відображають моделі теорії ігор. Це теорія індивідуальних раціональних рішень, які приймаються учасниками гри в умовах рішень, які приймаються учасниками гри в умовах недостатньої інформації щодо результатів цих рішень.

Теорія ігор була розроблена Джоном Фон Нейманом та Оскаром Маргерштерманом, які 1944 р. виклали її в книзі «Теорія ігор та економічна поведінка»

Для знаходження оптимальної стратегії гравців необхідно використовувати максимінну стратегію, тобто спочатку кожна фірма для кожної зі своїх стратегій підраховує можливі результати, які виникають при цій стратегії знаходимо песимістичну оцінку кожної зі стратегії, а серед всіх песимістичних оцінок вибираємо найкращу.

Приклад

		Стратегія фірми Б
		Зниження ціни на 1	Залишити =	Мінімальний виграш
Стратегія фірми А	Зниження ціни на 1
	Залишити ціну =
	Мінімальний виграш

Фірма А вибирає стратегію зменшення ціни

Фірма Б вибирає стратегію зменшення ціни

В розглянутому випадку обидві фірми мають домінантну стратегію, тобто таку стратегію, яка дає найкращий результат порівняно з іншими стратегіями незалежно від дій конкурента, якщо обидва учасники використовують домінантну стратегію то існує лише єдина точка рівноваги за Нешем.

Модель Хоттелінга

Нехай місто – відрізок довжини L треба розташувати 2 маркети (довжина A, B)

Індекс Херфіндаля – Фіршена:

де -частка ринку