2.2.2 Рівні збільшення

Карти Google Maps мають дискретні значення масштабу. Нуль - найнижчий рівень масштабування, в якому весь світ можна побачити на одній карті. 21 – найбільше значення масштабу, при якому можна розгледіти конкретні будинки.

Якщо ви забажаєте отримати карту в певному рівні збільшення, якої Google не має, то служба поверне чорну фотографію.

Приклад запиту двох карт Манхеттену, при рівнях масштабування 12 і 14, відповідно:

Рис 1- Карта Монхетену

2.2.3 Формат зображення

Зображення можуть бути повернені в декількох поширених графічних форматах: GIF, JPEG та PNG. Формат параметра приймає одне з наступних значень:     - PNG8 або PNG (за замовчуванням)     - PNG32     - GIF     - JPG     - JPEG

2.2.4 Типи карт

Google Static Maps API створює карти в декількох форматах, перерахованих нижче: • roadmap (за замовчуванням) - вказує стандартний образ дорожньої карти, як це зазвичай відображається на сайті Google Maps. Якщо значення MapType не вказано. • satellite - вказує супутникове зображення. • terrain карта, що показує ландшафт і рослинність. • hybrid є гібридом супутникових зображень і дорожньої карти, що показує прозорий шар з головних вулиць і населених пунктів на супутниковому знімку. Ви можете побачити різницю між типами карт нижче:

Рис 2 – roadmap Рис 3 - terrain 2.2.5 Маркери Параметр «маркер» визначає набір з одного або декількох маркерів на карті. Якщо ви хочете відобразити маркери з різними стилями, Ви повинні вказати кілька параметрів маркерів з окремими інформація про стиль. Параметр «Маркер» приймає набір завдань (маркер дескрипторів) в такому форматі: Маркери = markerStyles | markerLocation1 | markerLocation2 | ... і т.д. Набір markerStyles оголошений на початку декларації маркерів і складається з нуля або більше дескрипторів, розділених вертикальною межею (|), а потім набір з одного або більше місць також розділені вертикальною рискою (|).

2.2.6 Розташування маркерів. Кожен дескриптор маркеру повинен містити набір з одного або більше місць , що визначають де розмістити маркер на карті. Ці місця можуть бути задана як широта / довгота або, як-адрес. Ці місця розділяються за допомогою вертикальної риси (|). Параметри розташування визначають місце розташування маркера на мапі. Якщо розміщення маркеру не встановлено на карті,то маркер не з'явиться Приклад оголошення маркером показаний нижче. Зверніть увагу, що ми визначаємо один набір стилів і трьох місцях:

http://maps.googleapis.com/maps/api/staticmap?center=Williamsburg,Brooklyn,NY&zoom=13&size=400x400&

markers=color:blue%7Clabel:S%7C11211%7C11206%7C11222&sensor=true_or_false

Рис 4 – Демонстрація маркерів

3 Визначення служби windows

3.1 Служба Windows

Служба Windows є додатком, що починає свою роботу після запуску операційної системи. Вони можуть виконуватися без безпосередньої взаємодії з користувачем системи. За необхідності можна налаштувати службу спеціальним користувачем чи таким користувачем як System, який має більше прав, ніж системний адміністратор.

Три типи програм необхідні для роботи служби. Службова програма призначена для вирішення реальної проблеми, в ній необхідно запрограмувати реальну функціональність. За допомогою службової керуючої програми можна посилати службі керуючі запити, такі як запуск, зупинка, пауза і продовження. Також необхідна конфігураційна програма служби, за допомогою якої можна встановити службу. Це означає, що вона не тільки копіюється на файлову систему, але і записує інформацію у реєстр та конфігурується як служба.

Службова програма реалізовує функціональність служби, їй необхідна основна функція (точка входу в програму), основна службова функція, яка містить функціональність служби та обробник що відповідає на події з SCM (ServiceControlManager). Обробник має реагувати на події зупинки, продовження, запуску і т.д.