12Торгівля продовольством та товарами широкого попиту

Промислові товари, призначені для задоволення індивідуальних потреб, тобто для індивідуального споживання, називаються товарами широкого (народного вжитку). Товари широкого вжитку класифікуються за різними ознаками:

за призначенням: одяг, взуття, миючі засоби, меблі, побутова техніка, товари для особистої гігієни, парфюмерія та косметика, аксесуари та прикраси тощо;

за термінами використання (споживання): товари короткочасного використання (парфумерія, косметика, миючі засоби тощо) та товари довготермінового користування (меблі, автомобілі, побутова техніка тощо);

за характером попиту: товари повсякденного масового попиту (миючі та гігієнічні засоби, деякі типи одягу, продукти харчування) та товари вибіркового (ексклюзивного) попиту (різні види апаратури, ювелірні та хутряні вироби).

Переважна більшість товарів широкого вжитку на світовому ринку реалізується через незалежні торговельні компанії: агентські доми та їх фірми; багатопрофільні торговельні доми та компанії, що являють собою ТНК з банківськими, страховими, транспортними, оптово-роздрібними підрозділами; роздрібно-посилочні фірми.

Частина виробників товарів широкого вжитку, а це, як правило, малі та середні підприємства, використовує можливості відповідних великих ТНК, створюючи з ними стратегічні альянси. Сутність таких союзів у координації на довгостроковій основі виробничої та комерційної діяльності її учасників з метою скорочення виробничих та збутових витрат та підвищення конкурентоздатності.

Великі промислові концерни використовують для реалізації своєї продукції мережу власних торговельних філій. Це притаманно фірмам, що виробляють товари високодиференційованої номенклатури та з великою питомою вагою витрат на маркетингові заходи.

13 Торгівля товарами інтелектуальної власності

Необхідність обговорення у межах ГАТТ питань, пов'язаних з охороною прав інтелектуальної власності, виникла у зв'язку зі стрімким поширенням у міжнародному торговельному обігу копій та аналогів товарів, які законно захищені патентами, товарними знаками, авторськими правами. Недостатня ефективність національних систем охорони прав інтелектуальної власності призвела до значних диспропорцій у торгівлі та використовувалась деякими країнами в протекціоністських цілях. Підробка товарів та послуг, перетворившись у міжнародний бізнес, стала охоплювати дедалі ширший спектр товарів, причому створених як у розвинених країнах, так і в країнах, що розвиваються. Ця практика стала причиною величезних фінансових втрат для промисловості ряду розвинених країн внаслідок недоотримання значної частини прибутку від експорту фірм-виробників оригінальної продукції.Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності — ТРІПС (TRIPS - Agreementon Trade-Related AspectsofIntellectualPropertyRights) стала одним із найважливіших результатів Уругвайського раунду переговорів (1986—1994 рр.) у рамках Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.Угода суттєво вдосконалила систему захисту прав інтелектуальної власності, встановивши мінімальні стандарти щодо їх захисту.

Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Додаток 1С до Марракеської Угоди про заснування Світової організації торгівлі) на сьогоднішній день є найбільш всеосяжною багатосторонньою угодою з інтелектуальної власності і функціонує на таких принципах: встановлення стандартів охорони та виконання прав інтелектуальної власності; надання національного режиму охорони; надання режиму охорони країнам найбільшого сприяння; додержання міжнародних конвенцій щодо охорони інтелектуальної власності.Таким чином, до об'єктів інтелектуальної власності в Угоді ТРІПС належать:

- авторське право і суміжні права;

- товарні знаки;

- географічні позначення;

- промислові зразки;

- патенти;

- компонування (топографії) інтегральних мікросхем;

- нерозголошувана інформація.

В Угоді ТРІПС сформульовані стандарти захисту прав інтелектуальної власності щодо авторського та суміжних прав, товарних знаків, географічних позначень, промислових зразків, патентів, топографії інтегральних мікросхем і нерозголошуваної інформації.