
- •1.Поняття та особливості зед.
- •2. Особливості зовнішньої торгівлі та зед.
- •3. Класифікація зовнішньоторгових операцій.
- •4. Експортно-імпортні операції.
- •5. Сучасні форми міжнародної торгівлі
- •6. Торгівля готовою продукцією
- •7 Торгівля виробами врозібраному стані
- •8 Торгівля комплектним обладнанням
- •9, Строительство под. Ключ
- •10 Торгівля товарами із сировини
- •11 Біржова торгівля
- •12Торгівля продовольством та товарами широкого попиту
- •13 Торгівля товарами інтелектуальної власності
- •14 Торгівля інженерно-консультаційними послугами
- •15 Сучасні методи міжнародної торгівлі
- •16 Міжнародні зустрічні операції
- •17 Промислова комерція та промислове співробітництво
- •18 Сучасні методи міжнародної торгівлі - орендні і лізингові|лізінгові| операції
- •19. Міжнародні посередницькі операції
- •20, Економічна доцільність використання посередників
- •21.Види посередників
- •22 Стан посередників на ринку
- •23 Винагорода посередників
- •24 Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •25 Методи державного регулювання зед.
- •26. Митно-тарифне регулювання
- •27 Нетарифне регулювання
- •28. Валютно – кредитне регулювання зед.
- •29. Планування зовнішньоекономічної діяльності
- •30. Організація зовнішньоекономічної служби підприємства
- •31. Організація пошуку закордонного партнера
- •32. Способи пошуку закордонного партнера
- •33. Зовнішньоторгові документи
- •34. Підготовка та виконання контракту
- •35. Структура та зміст контракту.
33. Зовнішньоторгові документи
Документи, що підтверджують виконання угоди з іноземним контрагентом, тобто поставку товару, його транспортування, страхування, зберігання на складах, проходження через митницю, називають зовнішньоторговими.
Залежно від виконуваних функцій, пов'язаних із зовнішньоторговим контрактом, зовнішньоторгові документи підрозділяються на вісім груп:
1) документація із забезпечення виробництва експортного товару;
2) документація щодо підготовки товару до відвантаження;
3) комерційні документи;
4) документи з платіжно-банківських операцій;
5) страхові документи;
6) транспортні документи;
7) транспортно-експедиційні документи;
8) митні документи,
Товаросупроводжувальними називають документи, які передаються разом із вантажем від пункту відправлення до пункту призначення. До них належать документи, що входять у групи комерційних, транспортних та митних.
Відвантажувальними (товаророзпорядчими) називаються документи, які складаються у зв'язку з відвантаженням товару. Зазвичай ці документи перераховуються у контракті.
Зовнішньоторгові документи оформляються на спеціальних бланках і містять такі загальні для всіх документів реквізити', назву фірми-експортера (або вантажовідправника) та фірми-імпортера (або вантажоотримувача), їх адреси, номери телефонів, телефаксів, назву документа, дату та місце його виписки, номер контракту або замовлення і дату його підписання, номер наряду, трансу, вивантажувальної специфікації, назву та опис товару, його кількість (кількість місць, вагу нетто та брутто, кубатури), вид упакування та маркірування. Роботу із стандартизації зовнішньоторгових документів здійснює Європейська економічна комісія ООН (ЕЕК ООН -EECUN).
34. Підготовка та виконання контракту
Зовнішньо-економічний
контракт
- це матеріально – оформлена угода двох або більше суб‘єктів зовнішньоекономічної діяльноситі та їх іноземних контрагентів, міжнародним договором України, спрамована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав і обов‘язків у зовнішньо – економічній діяльності.
Цикл
підготовки робіт
б) опрацювання правових питань
в) вивчення транспортних умов
г) визначення умов платежу і кредиту
д) вивчення товару
е) аналіз і оцінка розвитку місткості ринку.
є) дослідження системи збуту товарів
ж) вивчення можливих партнерів
з) вивчення можливих конкурентів
Згідно з практикою ділового обігу виконання МКК не завжди зводиться до вчинення однієї (разової) дії, як це відбувається, наприклад, при купівлі–продажу товарів в універсамі. У більшості випадків виконання МКК являє собою процес, тобто певну систему послідовних дій. Процес виконання МКК можна поділити на дві стадії: матеріальну та техніко–юридичну (рис. 9.2).