- •13. Ризик як кількісна характеристика оцінки ступеня небезпеки.
- •14.Управління ризиком з метою підвищення рівня безпеки.
- •15. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності.
- •16. Поняття «життя», «дыяльнысть», «життэдыяльнысть».
- •17. Людина, її біологічні та соціальні ознаки.
- •18. Потреби людини.
- •19.Праця як цілеспр діял людини, позит та негат наслідки праці.
- •20. Загальні поняття середовища життєдіяльності людини і його класифікація.
- •21. Харак-ка природного середовища, його параметри і значення для забезпечення жит люд.
- •22.Техносфера як одна з умов життєдіяльності люд та її основні складові частини.
- •23. Соціально-політичне середовище і його характерні ознаки.
- •24.Органи чуття як механізм сприйняття інформації
- •25.Будова аналізаторів і їх властивості.
- •26.Гомеостаз та його значення для забезпечен жит люд.
- •27.Психіка людини та її значення.
- •28.Основні визначення здоров”я.
- •29) Біологічна, соціальна та психологічна сутність здоров’я.
- •30) Адаптація організму до зовнішніх факторів середовища
- •31) Фактори, що впливають на здоров’я людини
- •32) Загальні відомості про техногенні небезпеки
- •33) Дія шуму на організм людини
- •34) Вібрація та її вплив на організм людини
- •35) Іонізуючі випромінювання та їх характеристики.
- •36) Джерела іонізуючих випромінювань.
- •37)Біологічна дія іонізуючого випромінювання на людину.
- •38) Радіаційна безпека.
- •39) Дія електричного струму на організм людини
- •40)Джерела електромагнітного випромінювання.
- •43) Токсична дія шкідливих хімічних речовин на організм людини.
- •70. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
23. Соціально-політичне середовище і його характерні ознаки.
Соціально-політичне середовище – включає соціальні та політичні стосунки людей у суспільстві – класові, національні, групові, міждержавні тощо. Саме ця сфера охоплює такі явища й процеси, як революція, реформа, еволюція, війна, класова боротьба. У цій сфері функціонують такі соціальні інститути, як партія, держава, громадські організації. Важливу роль у суспільстві відіграють соціальні відносини, які втілюють у собі норми економічного, політичного, правового, морального життя суспільства, а також суспільні правила життєдіяльності й поведінки людей. Соціальні відносини виникають між людьми у процесі їх діяльності та спілкування. В основі суспільних відносин лежать індивідуально-суспільні інтереси і потреби людей. У суспільстві постійно виникають і вирішуються різноманітні суперечності, зіткнення інтересів, суспільних цінностей, відносин. Завершальним етапом механізму вирішення суперечностей у системі суспільних відносин є конфлікт. Усе історичне суспільство постає перед нами як конфліктне. У цьому зв’язку конфлікт є не відхиленням від норми, а нормою співіснування людей у соціумі, формою встановлення пріоритетів у системі інтересів, потреб, суспільних відносин взагалі. Конфлікти бувають різними: між країнами і народами, соціальними верствами й націями, підприємствами та установами, робітниками й адміністрацією, підприємцями та екологами, студентами й викладачами, чоловіками та жінками, молодшим і старшим поколінням.
24.Органи чуття як механізм сприйняття інформації
Людина отримує різноманітну інформацію про навколишній світ, сприймає всі його різноманітні сторони за допомогою органів чуття. З позицій безпеки життєдіяльності особливо важливим є те, що органи чуття сприймають і сигналізують про різноманітні види та рівні небезпеки. Отримана інформація передається в мозок людини; він її аналізує, синтезує і видає відповідні команди виконавчим органам. Залежно від характеру одержуваної інформації, її цінності, вирішальною буде наступна дія людини. У сучасній фізіології, враховуючи анатомічну єдність і спільність функцій, розрізняють вісім аналізаторів (хоч, звичайно, людина вважає, що їх у неї лише 5, припускаючи, що шосте чуття близьке до інтуїції): зоровий, слуховий, смаковий, нюховий, шкірний (або тактильний), вестибулярний, руховий і вісцеральний (або аналізатор внутрішніх органів). Проте в системі взаємодії людини з об’єктами навколишнього середовища головними або домінуючими при виявленні небезпеки все ж таки виступають зоровий, слуховий та шкірний аналізатори. Інші виконують допоміжну або доповнюючу дію. У житті людини зір відіграє першорядну роль. Достатньо сказати, що більше 90 % інформації про зовнішній світ ми одержуємо через зоровий аналізатор. Людина розрізняє приблизно 150 відтінків кольорів. Слух – другий за значимістю сприйняття людиною навколишнього середовища і безпеки життєдіяльності. У той час як око чутливе до електромагнітної енергії, вухо реагує на механічні впливи, пов’язані з періодичними змінами атмосферного тиску у відповідному діапазоні. Дотик відіграє, безумовно, виняткову роль у житті людини, особливо при його взаємодії із зоровим і слуховим аналізаторами при формуванні в людини цілісного сприйняття навколишнього світу. У першу чергу, це стосується трудової діяльності людини. Механічна дія на шкіру викликає деформацію нервового закінчення, у результаті якого виникає рецепторний потенціал і поява нервового імпульсу. Цей, що несе інформацію подразника, передається до центральної нервової системи у її вищий відділ – кору головного мозку, де і формуються відчуття.