
- •1) Статистика як суспільна наука, їївиникнення й розвиток. Предмет статистики. Основні понятя і категорії статистики.
- •2) Загальні поняття про статистичну методологію.Етапи статистичного дослідження. Галузі статистичної науки.
- •3)Завдання статистики в сучасних умовах та її організація в Україні.
- •Суть, джерела статистичного спостереження та вимоги до нього. Форми, види, способи статистичного спостереження та їх характеристика.
- •5)Програмно-методичні, організаційні питання плану статистичного спостереження.
- •6). Помилки статистичного спостереження та способи їх виправлення. Форми контролю результатів спостереження.
- •7) Суть, завдання та види статистичного зведення. Групування як основа наукової обробки даних. Завдання групувань та їх значення в статистиці. Види групувань.
- •8)Основні питання методології побудови статистичних групувань. Визначення кількості груп та розміру інтервалів групувань.
- •Приклад
- •9)Статистичні таблиці, їх види. Правила побудови статистичних таблиць та їх аналіз.
- •10) Суть і види статистичних показників.
- •11) Абсолютні статистичні величини, їх види та одиниці виміру.
- •12)Відносні величини, їх значення в статистиці. Види відносних величин, методика їх обчислення та форми виразу. Взаємозв’язок між окремими видами відносних величин.
- •13. Суть середніх величин та їх значення в статистиці. Види середніх величин, порядок їх обчислення та умови застосування.
- •І Середня арифметична проста
- •Іі Середня арифметична зважена
- •Ііі Середня гармонічна
- •Vі Середня хронологічна
- •14) Ряди розподілу, їх види та правила побудови. Засоби графічного зображення розподілу одиниць сукупності.
- •15) Розподільчі середні в дискретних та інтервальних рядах розподілу.
- •16) Суть варіації, необхідність її статистичного вивчення. Показники варіації.
- •17) Види дисперсії. Властивості загальної дисперсії.
- •18)Характеристика форм розподілу. Властивості форми розподілу.
- •19)Види і форми взаємозв’язків. Таблиці взаємної спряженості.
- •20) Дисперсійний аналіз
- •21)Непараметричні методи виявлення та вимірювання зв’язків.
- •22) Поняття про часові ряди, їх види та правила побудови. Статистичні характеристики часових рядів та порядок їх обчислення. Розрахунок тенденції.
- •24)Коефіцієнт випередження. Коефіцієнт еластичності.
- •25) Методи обчислення середнього рівня динамічного ряду.
- •У моментно му ряді динаміки з нерівними проміжками між датами середній рівень визначають за формулою середньої арифметичної зваженої
- •26) Основні прийоми перетворення часових рядів.
- •Розрахунок тенденції.
- •28) Прогнозування на основі часових рядів. Інтерполяція та екстраполяція в статистиці.
- •29) Метод сезонних коливань.
- •30)Сутність індексів та їх роль у статистично-економічному аналізі. Види індексів.
- •31)Методологічні принципи побудови індивідуальних і загальних індексів. Базисні і ланцюгові індекси.
- •32) Індекси агрегатної форми. Система взаємопов’язаних індексів і визначення впливів окремих факторів.
- •33)Індекси з змінними і постійними вагами. Середньозважені індекси.
- •35) Суть і переваги вибіркового спостереження. Теоретичні основи вибірки. Генеральна і вибіркова сукупність.
- •36) Методи і способи відбору одиниць у вибіркову сукупність. Різновиди вибірки. Комбінування у вибірці різноманітних способів відбору.
- •37)Визначення необхідного обсягу вибірки. Помилки вибіркового спостереження. Обчислення помилок вибірки та визначення меж інтервалу для середньої величини і частки.
- •38)Способи поширення вибіркових даних на генеральну сукупність. Практика застосування вибіркового спостереження в економічному аналізі.
- •39)Поняття про статистичні графіки, їх значення в статистиці. Основні елементи статистичних графіків.
- •40) Види статистичних графіків та способи їх побудови.
1) Статистика як суспільна наука, їївиникнення й розвиток. Предмет статистики. Основні понятя і категорії статистики.
Термін “статистика” походить від латинського слова status, що означає стан, становище і був уведений як науковий термін у 1749 р. німецьким ученим П. Ахенвалем. Нині статистикою називають:
-
сукупність числових показників, що характеризують суспільні явища і процеси (чисельність населення країни, кількість виробленої продукції, обсяг товарообігу, кількість зареєстрованих злочинів та ін.);
-
діяльність людей із збирання та узагальнення даних про різноманітні явища і процеси громадського життя (заповнення статистичних карток на кримінальну справу, на підсудного, на цивільну справу, на виконавче впровадження, журналів обліку тощо);
3) самостійну науку, яка має свій предмет дослідження і методи його вивчення.
Особливо гострою стала потреба кількісної оцінки розвитку суспільних процесів виникнення капіталізму. Розвиток бухгалтерського обліку та первинної реєстрації фактів, накопичування масових даних про суспільні явища і необхідність їх узагальнення, розвиток таких фундаментальних, наук як філософія і математика, - ось неповний перелік умов, завдяки яким у XVII ст. стало неминучим формування статистики. На початку цього процесу відокремились два напрями: державознавство і політична арифметика.
Об’єктом вивчення статистики є соціальні, політичні, економічні та культурні явища і процеси суспільного життя.
Таким чином, у складі статистичної науки виділяють такі частини: загальна теорія статистики, економічна статистика та її галузі, соціальна статистика та її галузі.Загальна теорія статистики займається загальними ідеями та логікою статистичної науки. Вона формує і розробляє основні принципи, правила і методи дослідження, загальні для всіх галузей статистики.
Економічна статистика вивчає явища і процеси, що мають місце в економіці, розробляє систему економічних показників і методи вивчення національного господарства країни чи регіону . Завдання економічної статистики є розробка і аналіз статистичних показників, що відображають стан національної економіки, взаємозв’язку галузей, особливостей розміщення продуктивних сил, наявність нематеріальних, трудових і фінансових ресурсів, досягнутий рівень їх використання.
Галузеві економічні статистики розробляють зміст і методи обчислення показників, що відображають особливості кожної окремої галузі (промисловості, сільського господарства, торгівлі, транспорту і зв’язку, будівництва, природних ресурсів, охорони навколишнього середовища та ін.).
Статистики великих галузей можуть поділятися на менші галузеві статистики: статистика промисловості – на статистику машинобудування, металургії та інші; статистика сільського господарства – на статистику землеробства і тваринництва і т.п.
Соціальна статистика формує систему показників для характеристики життя населення та різних аспектів соціальних відносин; її галузі – статистика народонаселення, політики, культури, охорони здоров’я, науки, освіти та ін.
Загальна теорія статистики є навчальною дисципліною, з якої починається формування професійних знань у економістів, фінансистів, бухгалтерів, менеджерів, керівників підприємств.
У складі категорій статистичної науки важливе місце належить таким поняттям як статистична сукупність, одиниця сукупності, ознаки одиниці сукупності, класифікація ознак, статистична закономірність, закон великих чисел, статистичний показник.
Під статистичною сукупністю розуміють масу однорідних об’єктів (елементів, подій, явищ тощо) які мають єдину якісну основу, але різняться між собою певними ознаками.
Окремі елементи статистичної сукупності які є носієм ознак називають – одиницями сукупності.
Елементи сукупності характеризуються однією або кількома ознаками. Ознака - характерна риса або особливість одиниць явищ які притаманні елементам сукупності. Кожний елемент сукупності характеризується багатьма ознаками, значення яких змінюється від елемента до елемента або від іншого періоду до іншого.
Ознаки які набувають в межах сукупності різних числових значень, називають варіюючими , а окремі значення їх – варіантами. Ознаки поділяються на кількісні і атрибутивні. Кількісними називаються такі ознаки, окремі значення яких виражаються числами. Атрибутивними називаються такі ознаки, окремі значення яких не виражаються числами.
Статистична закономірність – повторюваність, послідовність та порядок у масових процесах.
Статистичні закономірності проявляються по різному. Їх можна об’єднати в такі групи:
-
Закономірності розвитку явищ. Так, статистика свідчить про зростання кількості населення, зростання тривалості життя тощо.
-
Закономірності розподілу елементів сукупності. Це може бути розподіл населення за віком, сімей – за кількістю дітей, комерційних банків – за статутним фондом.
-
Закономірності структурних зрушень. Це збільшення частки міського населення в загальній його чисельності.
-
Закономірності зв’язку між явищами. Наприклад залежність урожайності від родючості ґрунтів, попиту – від ціни на товар.
Статистична закономірність проявляється лише на підставі дослідження достатньо великої кількості одиниць спостереження.
Закон великих чисел базується на загальному принципі, згідно з яким властивості об’єктивного світу яскраво проявляються у великій масі прикладів. Зміст закону зводиться до того що , кількісні закономірності масових явищ спостерігаються у великій масі випадків.
Статистична інформація створюється, передається і зберігається у вигляді показників. Статистичний показник – це кількісна характеристика соціально-економічного явищ чи процесів в конкретних умовах місці і часу.
Якщо для математики якісний зміст показника (конкретное содержание количества) не має значення то для статистики цифри без якісного змісту та зазначення місця і часу не має значення.
Якісний зміст показника виражається суттю явища і відбивається в його назві: врожайність пшениці за рік на Україні, чисельність студентів у коледжі на початок навчального року тощо. Кількісна сторона подається числом та його вимірником.