План вивчення теми

1. Фактори міжнародного середовища, що впливають на організаційну поведінку компанії.

2. Управління поведінкою в міжнародній організації.

3. Групова динаміка у міжнародному аспекті.

4. Створення багатонаціональних команд.

Методичні рекомендації

Опрацювавши питання даної теми студенти повинні оволодіти основним поняттям: «мультинаціональна компанія».

Глобалізація світової економіки, участь організацій в різних формах міжнародної кооперації, прагнення компаній до розширення меж своєї діяльності й перетворення в крупні мультинаціональні корпорації виявили нові проблеми організаційної поведінки, які пов’язані відмінностями культур. Стало очевидним, що ефективність міжнародного бізнесу багато в чому залежить від розуміння культури інших країн, культурних відмінностей між націями й здатності адаптуватися до них. У зв’язку з цим виникла необхідність вивчення особливостей національних культур і їх впливу на організаційну поведінку й організаційну культуру компаній, розробка підходів і методів підвищення міжкультурної взаємодії, культурної адаптації, мотивації, лідерства, прийняття рішень, управління персоналом у різному культурному середовищі.

Мультинаціональна компанія – це багатонаціональна організація, яка має підприємства в різних країнах, причому кожне з них залишається відносно самостійним.

На організаційну поведінку й організаційну культуру компанії, яка займається міжнародним бізнесом, впливають:

• національні;

• соціальні;

• економічні;

• політичні;

• юридичні;

• етичні особливості різних країн.

Соціальні фактори характеризують різний рівень розвитку людських ресурсів тієї чи іншої країни.

Етичні фактори характеризують відмінності у трудовій етиці працівників різних країн, ставлення в організації до жінок, соціальним групам і меншості, що суттєво впливає на норми поведінки і взаємовідносини між співробітниками компанії.

Юридичні фактори відображають специфіку правових систем і, перш за все, законів про зайнятість і методах ведення бізнесу.

До політичних факторів відносять ступінь стабільності державної влади, наявність національних рухів, режим правління і т. ін.

Економічні фактори визначають темпи економічного розвитку країни, доходи на душу населення, темпи інфляції, вартість робочої сили, що відбивається на оплаті праці робітників і на мотивації персоналу в цілому.

Національні фактори відображають національну культуру країни й утілюються в мові, релігії, історії, звичаях, традиціях, загальноприйнятих нормах поведінки, правилах ведення бізнесу.

При вивченні другого питання слід звернути увагу на те, що функція управління реалізується менеджерами, які в міжнародній організації мають справу з іншим культурним середовищем, в яке вони прагнуть впровадити передові організаційні системи, вони (менеджери) повинні зміни стиль керівництва, манеру спілкування й інші звички, щоб пристосуватись до культури країни перебування. Їх основна функція – забезпечити злиття культур, тобто обидві сторони, які прагнуть досягти більш високої продуктивності повинні пристосуватись до нової ситуації. Тому, щоб досягти необхідного рівня продуктивності при управлінні інтернаціональною робочою силою, необхідно використовувати знання її особливостей.

Цінності особистості й риси її характеру несуть на собі відбиток цінностей і характеру, які властиві більшості представників тієї чи іншої національної культури. Ці два критерії більше, а ніж любі інші, відрізняють одну національну культуру від іншої, тому що вони у першу чергу впливають як на поведінку працівників, так і на стиль керівництва.

Вивчаючи третє питання слід актуалізувати знання з питань групової динаміки та командоутворення. Зростання числа багатонаціональних компаній виводить на перший план проблему швидкого й ефективного формування багатонаціональних робочих груп і координації дій представників різних культур, рас, національностей.

Зростаюча складність глобальних операцій потребує більш широкого використання робочих команд, включаючи різноманітні у культурному сенсі групи. При цьому команди не повинні ігнорувати або зменшувати культурні відмінності, необхідно також попередити домінування якої-небудь культури в робочих командах. Менеджерам слід розподіляти задачі з урахуванням здібностей членів команди вирішувати їх, а не на основі упередженої думки про вищість якоїсь з культур.