4. 1. Джерела та фактори виробничих не-безпек.

Попередження нещасних випадків, професійних захво-рювань та аварій повинно закладатись вже на етапі плану-вання виробництва і забезпечуватись на всіх його стадіях.

В ході виробничого процесу відбувається взаємодія лю-дей з ото­чуючим їх виробничим середовищем. У широко-му розумінні вироб­ниче середовище включає в себе комп-лекс виробничих споруд з усіма їх елементами (стіни, під-лога, стеля, східці, вікна), знаряд­дя праці (машини, меха-нізми, інструмент, прилади), сировину, напівфабрикати, матеріали, енергоносії, повітряне середовище, а також людей і являє собою певне джерело небезпеки.

Виробниче середовище, де люди, технологічні процеси, облад­нання, механізми та виробничі приміщення є складо-вими частинами, які можуть впливати на безпеку та ус-пішне виконання роботи або поставленої задачі.

Кожен з цих елементів може додавати деяку міру ризи-ку на людей або обладнання у процесі виконання роботи. Люди, наприклад, можуть бути небезпечні для себе та оточуючих у проми­словому або технологічному середо-вищі. Неуважність, недостатня професійна підготовка, не-доречні жарти, стомленість, стреси, образи та особисті проблеми (одруження, фінансові проблеми тощо) - все це так звані людські або соціальні чинники, які являються перешкодою оптимальному або бажаному рівню виконан-ня робіт людьми. Так само, деякі види машин та устатку-вання можуть являти небезпеку, навіть якщо вони працю-ють так, як треба, без збоїв (наприклад, транс­порт, преси, ручний інструмент). Не точно складена або непра­вильно виконана технологічна інструкція також може спричинити небезпеку під час технологічного процесу.

Небезпеки класифіку­ються за критеріями:

1. Сфера походження.

2. Час прояву.

3. При­рода матеріального носія.

4. Наслідки від реалізації небезпек.

За сферою походження небезпеки мають природний, техно­генний та соціальний характери.

Відхилення параметрів технологічних процесів від нор-ми та вихід їх з-під контролю людини призводять до різ-номанітних аварій, по­жеж, катастроф. Такі небезпеки ма-ють техногенний характер.

За часом прояву небезпеки можуть бути імпульсними та куму­лятивними.

Імпульсні небезпеки реалізуються миттєво або за корот­кий проміжок часу.

Кумулятивні небезпеки характеризуються знач­ною три-валістю, і, можливо, тому психологічно вони сприймають-ся як менш небезпечні, ніж імпульсні, хоча за негативни-ми наслідками вони можуть бути співрозмірними. Часто кумулятивні небезпеки мають імпульсне завершення.

За при­родою матеріального носія кожна потенційна не-безпека має свого матеріального носія. Матеріальний но-сій потенційної небезпеки прийнято називати не­безпечни-ми або шкідливими чинниками. Небезпечні чинники за пев­них умов призводять до травм (порушення цілісності тканин ор­ганізму), а в окремих випадках - до летальних наслідків. Шкідливі чинники за певних умов спричиняють перевтому або хворобу.

Небезпечні та шкідливі чинники за видом енергії, якою вони во­лодіють поділяють на групи:

1. Механічні - характеризуються запасом кінетичної чи по­тенціальної енергії (усі рухомі об'єкти чи рухомі еле-менти машин; об'єкти та їхні елементи, які знаходяться над по­верхнею землі).

2. Термічні - мають певний запас теплової енергії та ано­мальну температуру (нагріті та охолоджені об'єкти, во­гонь, параметри клімату й мікроклімату).

3. Електричні - характеризуються запасом електричної енергії (електричний струм, електростатичне поле, елект­ричний заряд).

4. Електромагнітні - характеризуються запасом енер-гії елек­тромагнітних хвиль (радіохвилі, видиме світло, ульт­рафіолетове, інфрачервоне, лазерне, іонізуюче та інші ви­промінювання).

5. Ядерні - мають запас ядерної енергії (природні та штучні радіонукліди).

6. Хімічні - володіють високою хімічною спорідненістю із тканинами організму людини та речовинами довкілля (їдкі, отруйні, пожежо- і вибухонебезпечні та інші речови­ни).

7. Біологічні - становлять сукупність макро- та мікро-ор­ганізмів і продуктів їхньої життєдіяльності (хворобо­творні мікроби, паразити, гризуни).

8. Психофізіологічні - їхню дію пов'язують із наявністю біое­нергетичних полів, психофізіологічними особливостя-ми людини (біоритми, енергетичний вампіризм).

9. Пасивно-активні - їхня дія проявляється за рахунок енергії людини (гострі нерухомі предмети; нерівні або ду­же гладкі поверхні).

10. Пасивні - впливають на людину опосередковано че-рез де­градацію властивостей матеріалів (виявляються у руйну­ваннях, вибухах).

Дія кожного чинника на організм людини характеризу-ється інтенсивністю, якістю, часом та протяжністю в просторі.

Інтенсивність дії будь-якого чинника є кількісною оцін-кою можливої шкоди для здоров'я людини. Цілком очевид-но, чим вища інтенсивність дії того чи іншого чинника, тим більшої шкоди слід очікувати, але лінійної залежності при цьому не спостерігається. Шкода для здоров'я від дії будь-якого чинника визначається дозою дії чинника, яка рівна добутку інтенсивності дії на час дії.