- •Історія України як наука.
- •Теорії походження українського народу.
- •Формування і розвиток первіснообщинного ладу на території сучасної України.
- •5.Становлення і розвиток державотворчої традиції на території України: кіммерійці, скіфи, сармати.
- •6. Грецька колонізація Північного Причорномор'я. Античні міста-держави та їх роль в історії.
- •7.Східні слов'яни в давнину, їх походження, розселення, господарство, суспільний і державний устрій, побут і культура.
- •8 Київська Русь: території і концепції її походження.
- •Антинорманська концепція
- •9 Суспільний лад і державний устрій Київської Русі.
- •10. Київська Русь в період розквіту. Прийняття християнства та його значення.
- •11.Значення Київської Русі в історії державотворення в Україні.
- •12. Причини і наслідки занепаду Київської Русі, її розвиток в 2-ій половині XI - 1 -ій половині XII ст.
- •13. Боротьба українського народу проти монголо-татарської навали.
- •14. Утворення і розвиток Галицько-Волинської держави, її соціально- економічний та політичний розвиток. Значення Галицько-Волинської держави в історії України.
- •15.Політика Великого князівства Литовського, Молдовського та Московського князівств, Кримського ханства щодо українських земель у другій половині XIV - першій половині XVI століття.
- •16. Українські землі в складі Великого Князівства Литовського.
- •Причини польсько-литовського зближення у хіу ст. Кревська унія. Городельська унія та її значення для України.
- •Становище західноукраїнських земель під владою Польщі (середина XIV - XVI ст.).
- •Татаро-турецькі напади на Україну в XVI - 1-ій половині XVII ст.
- •20. Виникнення українського козацтва та його розвиток.
- •21.Заснування Запорозької Січі та її устрій.
- •3Начення козацтва в історичній долі українського народу.
- •Українські землі в складі Речі Посполитої. Люблінська і Брестська унії.
- •Реформація в Європі і Україна. Берестейська унія та її вплив на духовне життя в Україні.
- •Селянсько-козацькі повстання кінця XVI ст.
- •Антикозацька політика польського уряду в першій половині XVII ст. «Ординація Війська Запорізького» 1638 р
- •Селянсько-козацькі постання 1920-1930-х років XVII ст.
- •Причини, характер та рушійні сили національної революції українського народу 1648-1676 р
- •Основні події на початку національної революції 1648-1676 років. Зборівський договір, його зміст і значення.
- •Українська державність періоду національної революції 1648-1676 рр.
- •Національно-визвольна війна в Україні 1648-1657 рр.: битва під Берестечком. Білоцерківський договір.
- •Україно-Московський договір 1654 р., його умови та існуючі оцінки.
- •Соціально-економічні та політичні наслідки національної революції 1648- 1676 рр.
- •Богдан Хмельницький - організатор визвольної війни і творець української козацької держави.
- •Доба руїни в історії України 1657 - 1687 рр. Політичний розкол України в ході громадянської війни. Андрусівське перемир’я 1667 р.
- •Соціально-економічний і політичний розвиток Гетьманщини в 2-ій пол.Ст.
- •37.Гетьманщина в добу і. Мазепи. Внутрішня і зовнішня політика гетьмана Мазепи.
- •38.Конституція п. Орлика, її основні положення та історичне значення.
- •39. Соціально-економічний і політичний розвиток Правобережної України в 18 ст. Гайдамацький рух, Коліївщина, рух опришків.
- •40. Політика царизму щодо українських земель у XVIII ст. Ліквідація Гетьманщини і Запорізької Січі, її наслідки для України.
- •41. Три поділи Польщі і нове політичне розчленування українських земель.
- •Економічний та соціальний розвиток українських земель під владою Російської імперії у першій половині XIX ст. Соціальна боротьба, селянські рухи.
- •Посилення соціально-економічного і політичного гніту царизму в Україні в 1-ій пол. XIX ст. Антифеодальний рух під керівництвом у. Кармалюка.
- •Початок українського національного відродження. Декабристський рух в Україні
- •Кирило-Мефодіївське братство, його програмні документи та діяльність.
- •Західноукраїнські землі під владою Австрійської монархії.
- •Скасування кріпосного права в Російській Імперії, буржуазні реформи 1960- 1970-х років та їх значення для України.
- •Суспільно-політичне життя Наддніпрянщини у другій половині XIX ст.
- •Україна на рубежі кінця XIX ст. - початку XX ст. Формування українських політичних партій.
- •Революційні події в Україні в 1905-1907 рр.
- •Україна в і світовій війні. Січовий рух на Галичині
- •Відновлення державності українського народу і 1917-1918 рр. Утворення Центральної Ради та її діяльність.
- •53. Проголошення унр самостійною державою. Уроки Центральної Ради.
- •Українська держава гетьмана п. Скоропадського.
- •Встановлення влади Директорії унр, її внутрішня і зовнішня політика.
- •Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (зунр) та її діяльність.
- •Аграрна реформа
- •Заходи уряду щодо виведення економіки з глибокої кризи
- •Створення української галицької армії
- •Уроки української революції 1917-1920 рр.
- •Радянська Україна в умовах нової економічної політики (1921-1929 рр.).
- •Політика коренізації: «українізація» і розвиток національних меншин.
- •Проведення індустріалізації в Україні, її наслідки та значення.
- •Колективізація в Україні та її негативні наслідки.
- •Західноукраїнські землі в 1920-1930 рр. XX ст. Становище українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини.
- •Історична драма Карпатської України.
- •Початок Другої світової війни. Включення Західної України, Бесарабії і Північної Буковини до складу урср.
- •Адміністративне розмежування України після окупації Німеччиною та її союзниками.
- •Нацистський окупаційний режим в Україні.
- •Антифашистський радянський рух опору в Україні.
- •Діяльність оун та у па в період 1941-1945 рр.
- •Визволення України від німецько-фашистських загарбників.
- •Внесок українського народу в розгром нацизму в 1941-1945 рр. Історичне значення Великої Перемоги.
- •Відбудова народного господарства після Великої Вітчизняної війни. Голод 1946-1947 рр. В Україні.
- •Спроби лібералізації суспільно-політичного життя України в 2-ій пол. 1950- х - на початку 1960-х років.
- •Причини і суть кризових явищ у політичному, економічному і духовному житті (сер. 1960-х- 1-а пол. 1980-х років).
- •Загострення кризи тоталітарної системи в Україні в 2-ій пол. 1960-х - на початку 1980-х років.
- •Проголошення незалежної української держави та шляхи її розбудови.
- •Україна на першому етапі незалежності (серпень 1991 - липень 1994 рр.)
- •Україна на другому етапі незалежності (1994 - 2004 рр.).
- •Міжнародна діяльність України в сучасних умовах.
- •Конституційний процес в Україні. Конституція України 1996 р.
- •Проблеми і тенденції розвитку України в 90-х рр. XX ст. - на поч. XXI ст.
-
Реформація в Європі і Україна. Берестейська унія та її вплив на духовне життя в Україні.
Реформація, як церковно-релігійна і політично-соціальна течія почалася при кінці 14 століття і тривали кілька століть у Західній Європі (звідки поширилися й на Україну), пробудивши національну свідомість і розвиток культури окремих народів та витворивши низку протестантських церков.
Реформація була спрямована однаково проти догм і устрою, як і проти економічного і політичного становища Католицької церкви (секуляризація церковних земель тощо). На відміну від понаднаціонального характеру Католицької церкви, що вживала у богослужбі латинську мову, діячі Реформації вводили живі мови у церкві, а тим самим і в літературу багатьох народів, зміцнюючи їхню національну свідомість і культурний розвиток. Реформація охопила різні соціальні верстви і цілі держави, а також спричинила між ними гострі зудари, що виявилися у довготривалих війнах.
На Україну Реформація проникла спочатку в незначній мірі у 15 ст. з Чехії, через студентів з України, на яких впливали наука Яна Гуса і гуситські війни, а також через гуситських емігрантів у Польщі й Литві, де в 16 ст. реформаційні течії дуже поширилися серед маґнатів і шляхти. Чимала кількість маґнатів і шляхти: Радзівіли, Воловичі, Кишки, Любинецькі, Морштини, Фірлеї, Сапіги, Гойські, Ходкевичі, Сенюти, Холоневські, Чапличі, Войнаровські, Немиричі та ін. — були захоплені ідеями Реформації. Реформаційні рухи особливо сильно почали проникати на Україну після Люблінської унії 1569, проте вони не охопили усього обширу українських земель і всіх прошарків населення. Однак, поруч з іншими чинниками, Реформація певною мірою активізувала православну шляхту, міщанство, козацтво й духовенство, для яких загрожена католицьким наступом, особливо після Берестейської унії 1596, «руська» віра набрала ознак національної ідентичності. Провідник православної опозиції до унії, князь: Василь-Костянтин Острозький схилявся до зближення з протестантами, що позначилося кількома спільними нарадами у 1595, 1596 та особливо у Вільні 1599.
У царині соціально-політичній Реформація в Україні позначилася також зростанням національної свідомості й політичної активності козаччини, яка, переймаючи у першій половині 17 ст. провід українсько-національного життям, ставила щораз більший опір польському пануванню в Україні й активно підтримувала православну церкву проти наступу католицизму. Шукаючи союзників проти Польщі, козаччина, у своїй зовнішній політиці, почала орієнтуватися також на допомогу протестантських держав (Швеція, Трансільванія, Бранденбурґ).
Але вплив і успіхи Реформації в Україні не були тривалими. Пов'язана з прогресивними релігійними течіями, Реформація опинилася між двох протилежних сил — католицькою Польщею й православною Україною, ворожих між собою, але й ворожих до протестантизму. Успішна боротьба католицької церкви (особливо ордену єзуїтів) і польського уряду проти протестантизму й неґативне ставлення православної церкви до «люторів», зокрема до поширеного в шляхетських колах Правобережжя антитринітаризму та інших радикальних протестантських течій, позбавили Реформацію певної соціальної бази, а перемога української національної визвольної революції у середині 17 ст. відкривала в Україні шлях іншим культурно-політичним течіям та впливам (бароко).
Україна після Берестейської унії
Берестейська церковна унія —об’єднання католицької (Вселенської) церкви з православною церквою України та Білорусії, проголошене на церковному соборі в Бересті (Бресті) 1596 року.
Безпосередніми приводами до унії були:
- невдоволення руських православних єпископів тим, що у церковні справи дедалі більше втручалося міщанство, організоване у братства;
- бажання єпископів звільнитися від підлеглості східним патріархам, які підтримували братства;
- намагання верхівки руського православного духовенства добитися рівності з католицькими єпископами, які засідали в сенаті та титулувались «князі церкви» -- і залежали тільки від Папи та почасти від короля.
Умови унії:
-
Прийняття католицької догматики про чистилище, походження Духа Святого від Бога-Отця та Бога-Сина
-
Визнання зверхності Папи Римського як першоієрарха всієї християнської церкви
-
Збереження православної візантійської обрядовості та юліанського календаря
-
Проведення богослужінь церковнослов’янською мовою
-
Виборне право на заміщення митрополичої та єпископської кафедр із наступним затвердженням обраних духовних осіб світською владою
-
Збереження за нижчим духовенством права одружуватися, на відміну від обов’язкової безшлюбності латинського духовенства
-
Підтвердження східних принципів організації чернечого життя
-
Зрівняння у правах руського духовенства з латинським у Речі Посполитій: звільнення від сплати податків, право займати державні посади, надання єпископам прав сенаторів
-
Навчання у школах і семінаріях на україно-білоруських землях повинно проводитися грецькою та слов’янською мовами
Берестейська унія не внесла спокою і не поєднала Церкви. Навпаки, крім двох -- православної і католицької -- з'явилася третя, уніатська. На боці уніатської були: митрополит, п'ять єпископів, визнання польським урядом, а головне -- могутня рука папи. На боці православних: два єпископи, багато чорного та білого духовенства і -- народ, їх зверхник, Царгородський патріарх, не був у стані боронити їх. Спроби православних звернутися до короля за посередництвом сеймиків та сеймів нічого не дали. Уніатська Церква залишалася в очах уряду єдиною правною Українською Церквою.