11.2.Вплив неоконсервативних концепцій на госп.Практику

У 80-их роках ідеї неоконсерваторів набули практичного втілення і політиці провідних країн світу, зокрема:

1)політика Рональда Рейгена (США) – була основана на теорії економіки пропонування з викор.практичних пропозицій Фрідшена. Вона передбачала:

- ліквідацію неконкурнтоздатних п-ств і галузей

- под.реформу в напрямку зниження под.тиску

- заст..стримуваної монетарної політики

- реалізацію концепції нового федералізму, яка передбачала

децентралізацію фінансів та упр., розвиток самоврядування

2)Політика Маргарет Тетчер:

- обмеження держ.підприємництва шляхом приватизації

держ.п-ств та житлового фонду

- перегулювання та дебюракритизацію

- реформа бюджетної си-ми (скорочення видатків та податків,

скасування под.пільг)

- обмеження впливу профспілок

- бореться з інфляцією за рах.жорсткого контрою грош.маси

12.1Ідейно-теоретичні основи інституціоналізму, його напрями

Інституціоналізм – один з напрямів сучасної екон. Думки, об”єктами дослідження якого є певні інструменти, а також психологічні, правові та морально етичні аспекти.

Основні положення:

1. основою аналізу є не лише екон. Проблеми, а й проблеми соціальні, політичні, етичні, правові тощо

2. критика абстрактних методів класиків, які відірвались від реальності і відмовились від аналізу поведінки людини як особисті, котра перебуває в певному суспільному середовищі.

В рамках раннього інституціоналізму сформувались три основні напрями:

1)Соціально-психологічний

2)соціально-правовий

3)емпіричний (кон”юнктурно-статистичний)

Т. Верлен – засновник психологічної школи. „Теорія бездіяльного класу: економічні дослідження інституцій”:

1)сприймав історію як боротьбу двох антагоністичних класів (бізнесменів і підприємців)

2)ввів у науковий оборот поняття „показне споживання”

3)до рушійних сил розвитку виробництва і суспільства відносин такі інституції як: батьківські почуття, інститут майстерності, задоволення від виконаної роботи, потяг до знань праці

4)заснував технологічний детермінізм будучи прихильником технократичної революції

Дж. Коммонс – засновник соціально- правового напрямку. „Правові основи капіталізму”, „Інституціональна економія”:

1)розробив юридично-мінову концепцію суспільного розвитку на основі відносин обміну, зображуючи їх як юридичні

2)найбільшу увагу приділяв розвитку трьох соц. Інститутів, а саме: корпорацій, профспілок, політичних партій.

3)вихідної економічною категорією вважав правові угоди, за доп. яких можна цілком розв”язати будь-які соц.-екон. Чи політичні конфлікти

Леслі Мітчел – засновник емпіричного напряму. „Економічні цикли”, „Лекції про типи економічних теорій”:

1)головним завданням науки вважав збір статистичних даних

2)політичну економію вважав наукою про інститути, які забезпечують норми поведінки укорінені в звичках та інститутах

3)зясував взаємозв’язок численних економічних тпа неекеономічвних чинників

4) одним з перших поставив питання про необхідність державного антициклічного регулювання на основі індикативного планування та прогнозування.