- •3.Принцип соціального підходу
- •3. Історичні та етнонаціональні корені східних словян
- •4.Словянські племена 5-8 ст, їх господарство, сусп. Лад
- •5, Формування державності у східних слов'ян. Норманська теорія
- •6.Етапи розвитку держави Київська Русь, їх специфіка та особливості
- •II етап - розквіт і піднесення (кінець X - середина XI ст.)
- •III етап - політичні роздрібненість (кінець XI - сер. XIII ст
- •7.Перші Київські князі
- •8. Політичний устрій Київської Русі часів Володимира та Ярослава.
- •9. Економічне життя Ктиївської Русі в хі-першій пол..Хіі ст.
- •10. Соціально-класова структура суспільства Київської Русі в хі-першій пол..Хіі ст
- •11. Юридично правові засади функціонування суспільства кр. Руська правда, Правда Ярославичів
- •12. Міжнародні зв’язки кр за князів Володимира та Ярослава
- •13. Формування феодальних, соціально-класових відносин, їх вплив на тенденції розвитку кр
- •14. Централізація кр за часів Володимира Мономаха
- •15.Причини та наслідки феодальної роздробленості кр
- •16. Зародження передумов формування української народності.
- •17. Українська та зарубіжна політична думка щодо проблеми походження українців
- •18.Культура, освіта кр
- •19. Історичний вплив держави кр на формування європейської цивілізації
- •20. Історичні та політичні обставини утворення гв держави. Князь Роман Мстиславич
- •21. Характер політичної боротьби за владу в гв князівстві на поч.. Хііі ст. Боярська опозиція. Князь Данило Галицький
- •22. Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького Внутрішня політика
- •23. Боротьба князя Данила Галицького з іноземними загарбниками
- •24. Політичний розвиток гв держави за нащадків князя Данила Галицького. Причини занепаду держави
- •25. Культура гв держави
- •26. Роль гв держави в історії Європи хіі-першій пол.. Хіv ст.
- •27. Початок, основні етапи та наслідки захоплення Литвою територій давньоруських удільних князівств. Рольі місце в Литовській державі українських земель
- •29. Польська експансія на українській землі. Політичний, соціально-економічний та правовий статус українських земель у складі Речі Посполитої
- •30. Процес остаточної інкорпорації українських земель до складу Речі Посполитої. Передумови та наслідки Люблінської унії 1569 р.
- •31. Господарське життя на українських землях під владою Польщі
- •33.Соціально-класова структура українського суспільства у складі Речі Посполитої. Процес закріпачення селянства. Литовські статути
- •34. Церковно-релігійна ситуація на українських землях під владою Польщі. Берестейська унія 1596 р. Та її вплив на подальший розвиток українського суспільства
- •35. Церковне та релігійне життя в Україні після Берестейської унії. Утворення братств. Їх роль і місце у збереженні національного етносу
- •36. Виникнення козацтва та утворення Запорозької Січі
- •38. Організація реєстрового козацтва. Його роль у суспільно-політичному житті українського народу.
- •39. Роль українського козацтва у збереженні українського етносу та відстоюванні його прав і свобод
- •41. Повстання 1591-1596 рр. Під проводом Косинського та Наливайка
- •42.Національно-визвольні повстання українського народу 20-30х років XVII ст..
- •44. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний. Його політична, військова та просвітницька діяльність
- •45. Життя та діяльність Петра Могили
- •46.Гетьманщина наприкінці XVII-XVIII : кордони, населення, політичний і адміністративно-політичний устрій.
- •47. Процес і наслідки інкорпорації Україии до складу Російської імперії в х!!! ст.
- •48. Централізаторська політика Катерини іі до України. Причини та обставини остаточної ліквідації Росією Гетьманщини.
- •49.Державотворча діяльність і.Мазепи
- •50. Діяльність української політичної адміністрації на початку XVIII ст. Основні положення Конституції Пилипа Орлика.
- •51.Поділи Речі Посполитої. Зміни у політичному становищі правобережних та західноукраїнських земель.
- •52. Адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських земель в складі Російської імперії.
- •53.Соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України. Ліберальні реформи 1860-70 х. Особливості та наслідки їх проведення.
- •54.Зародження та розвиток українського національного руху в Російській імперії
- •56. Основні ідеї програмних документів Кирило-Мефодіївського братства та їх історичне значення.
- •57. Русифікаторська політика царизму, Валуєвський циркуляр і Емський указ.
- •58. Ідейні витоки «хлопоманства», громадівського руху в підросійській Україні Антоновича. Драгоманов.
- •59. Політизація українського національного руху наприкінці хіх – початку хХст: студентський рух і братство тарасівців.
- •60. Реформи Марії-Терезії і Йосифа іі кінця XVIII ст.. Та їх вплив на західноукраїнські землі.
- •61. Соціально-економічний і політичний статус українських земель у складі імперії Габсбургів наприкінці XVIII – початку XIX ст
- •62. Конституційні реформи 1860-х в імперії Габсбургів, їх вплив на українську суспільність.
- •63. Суспільно-політичний рух українців у Галичині та Буковині під час революційних подій 1848-1849
- •64. Розвиток культурно-освітнього і національно-політичного руху у західноукраїнських землях наприкінці хіх ст
- •65.Революція 1905-1907 років та Україна
- •66. Українські громади в і та іі російських Думах
- •67. Геополітичні плани імперіалістичних держав щодо України напередодні та під час світової війни
- •68. Українська Центральна Рада та Генеральний Секретаріат-перші державні структури відродженої України.
- •69. Склад і політична програма цр, і та іі Універсали.
- •70. Ііі Універсал. Проголошення унр.
- •71. Війна Росії проти унр. IV Універсал
- •72. Здобутки і прорахунки цр у державотворчому процесі, внутрішній і зовнішній політиці.
- •73.Українська держава гетьманської доби: внутрішня та зовнішня політика п.Скоропадського
- •74. Листопадова (1918) національно-демократична революція й утворення зунр.
- •75. Акт Злуки унр і зунр 22 січня 1919 р.
- •76.Польсьяко-українська війна 1918-1919 рр.Бої за Львів, Чортківська офензива.
- •77.Причини та наслідки падіння зунр
- •78. Утворення Директорії унр, її реформи та зовнішньополітичні орієнтації
- •79.Причини поразки та історичні уроки української національно-демократичної революції 1917-1920 рр.
- •80.Соціально-економічна та політична криза в радянському суспільстві на поч.. 1920х років. Ознаки та шляхи подолання кризи в Україні.
- •81.Процес утворення срср: політичне значення, наслідки для України.
- •82. Україна в роки непу.
- •83. Процес формування тоталітарної системи срсс та Україна
- •84. Економічні перетворення в промисловості:індустріалізація, її передумови, хід здійснення, результати в Україні
- •85. Колективізація в срср: мотиви, хід здійснення, результати. Наслідки колективізації в Україні
- •86.«Культурна революція» в суспільно-політичному житті в Україні 1930х рр..
- •87. Суспільно-політичні процеси в Україні в 1930-і роки. Масові репресії
- •89. Оборонні бої 1941-1942 рр і Україна.
- •90. Оборона Одеси, Києва, Севастополя. Значення оборонних боїів в аспекті воєнних подій 1941-42 рр.
- •91. Характер окупаційного характеру фашистської Німеччини. Напрями руху опору в Україні.
- •92. Радянський партизанський рух на окупованій території України.
- •93. Збройна боротьба формувань оун – упа в 40-50 роки хх ст.
- •94. Визволення Лівобережної України, Києва, Криму (1943-44 рр).
- •95. Визволення України від фашистських загарбників. Внесок українського народу в розгром гітлерівської Німеччини та її сателітів.
- •96. Ідеологічна реакція в Україні у повоєнний період (1945-початок 1950-х рр.)
- •97. Україна в системі міжнародних відносин (1945-початок 1950-х рр.)
- •98. Роль України в організації оон. Зовнішньо-політична діяльність України у повоєнний період.
- •99. Повоєнна відбудова республіки.
- •100. Загальні тенденції соціально-економічного розвитку радянського суспільства в другій половоні хх ст.
- •101. Лібералізація суспільно-політичного життя в Україні в другій половині 50-х – першій половині 60-х рр.
- •102. Економічні реформи м. Хрущова і Україна.
- •103. Економічна реформа 1965р., її суть та наслідки реалізації в Україні.
- •104. Поглиблення кризових тенденцій у економічному та суспільно-політичному житті країни (друга половина 60-х – 1985 рр.)
- •105. Україна в системі народногосподарського комплексу срср в др. Пол. 1960-х – початку 1980-х рр.
89. Оборонні бої 1941-1942 рр і Україна.
22 червня 1941 р. після сигналу «Дортмунд» фашистська Німеччина раптово напала на СРСР. Сконцентровані в мобільні угруповання «Північ», «Центр» і «Південь» німецькі армії швидко просувалися на Ленінград, Москву та Київ. Уже 16 липня Гітлер ставив питання про приєднання до третього рейху радянських територій — України, Білорусії, Прибалтики та інших районів. Основними причинами поразок Червоної армії на початку війни були раптовість фашистського нападу; матеріальна непідготовленість до війни, незавершеність процесу переозброєння СРСР; відсутність надійних союзників, міжнародна ізоляція Радянського Союзу; розпорошення сил Червоної армії на кордонах, масові репресії наприкінці 30-х років проти армійського командного складу; тощо. У середині липня 1941 р. на житомирсько-київському, уманському і одеському напрямках точилися вирішальні бої. Більше двох місяців (липень—вересень) тривала оборона Києва. Велике стратегічне і політичне значення мала оборона Одеси, що тривала 73 дні. Сковуючи 18 дивізій противника, вона дала змогу відійти Південному фронту за Дніпро і організувати оборону. Проте наприкінці вересня Червона армія змушена була залишити Одесу і вести оборонні бої на Кримському півострові. Розгром у грудні 1941 р. під Москвою зірвав плани «Бліцкригу», створивши умови для контрнаступу радянських військ. Поразки радянських військ в Україні та Криму змінили ситуацію на користь німців. Оволодівши стратегічною ініціативою, вони 28 червня 1942 р. розпочали широкомасштабний наступ. 22 липня 1942 p., після захоплення гітлерівцями м. Свердловська Ворошиловград-ської області, вся територія Української РСР була остаточно окупована.
90. Оборона Одеси, Києва, Севастополя. Значення оборонних боїів в аспекті воєнних подій 1941-42 рр.
Головною воєнно-політичною подією літньо-осінньої кампанії 1941 р. на території України була оборона Києва. Німці кинули на цю ділянку великі сили, передусім танки, авіацію. 11 липня німецьким військам вдалося прорвати рубіж у центрі Новоград-Волинського укріпрайону і вийти на підступи до Києва. Почалася оборона столиці України. 30 липня німецькі війська ноновили наступ, але в середині серпня, наштовхнувшись на сильний опір захисників Києва, припинили штурм оборонних рубежів. Отже, київська оборона, відволікаючи великі сили противника, сприяла стабілізації становища на московському напрямку.
Та наприкінці серпня 1941 р. воєнна обстановка в Україні ускладнилася. Вороже командування повернуло з центрального напрямку на південь сильне танкове угрупування, форсувавши Дніпро. Захисники Києва опинилися перед загрозою оточення. Штаб Південно-Західного фронту й особисто командуючий, генерал М. П. Кирпонос, звернулися за дозволом негайно відвести війська з Києва. Але Сталін категорично заборонив залишати Київ16 вересня 1941 р. до штабу Південно-Західного фронту прибув начальник оперативного управління штабу Південно-Західного напрямку Баграмян з наказом Тимошенка залишити Київ і виводити війська з оточення. Два дні вагався командуючий фронтом генерал Кирпонос, побоюючись приймати рішення про відхід. Тільки 17 вересня Ставка дозволила залишити Київ. Та було пізно: вороже кільце замкнулося.
Велике стратегічне і політичне значення мала оборона Одеси, що тривала 73 дні. Сковуючи 18 дивізій противника, вона дала змогу відійти Південному фронту за Дніпро і організувати оборону. Проте наприкінці вересня Червона армія змушена була залишити Одесу і вести оборонні бої на Кримському півострові.
Після трьох невдалих спроб (у лютому—квітні 1942 р.) прорвати оборону німців, Кримський фронт змушений був перейти до оборони. Уже 8 травня перейшло у наступ ударне угруповання гітлерівців. Битва закінчилася цілковитою катастрофою для радянських військ і втратою Керченського півострова. Це значно ускладнило становище захисників Севастополя. За час його понад 8-місячної оборони ворог втратив майже 300 тис. осіб, що більше, ніж втрати вермахту у всій Європі, Північній Африці та Атлантиці від 1 вересня 1939 р. до 22 червня 1941 р. 4 липня 1942 р. місто було захоплене фашистами.