3. Робота в лабораторії

3.1. Користаючись таблицею кодировки ASCII , записати в шістнадцятковому та двійковому вигляді коди перших п'яти букв латинської абетки.

3.2. Користуючись зворотним кодом, обчислити в двійковій СЧ:

70₁₀ – N₁₀, де N₁₀ – номер студента у журналі групи.

3.3. Виконати п.3.2. з використанням додаткового коду.

3.4. Користуючись зворотним кодом, обчислити в двійковій СЧ:

N₁₀ – 80₁₀, де N₁₀ – номер студента у журналі групи.

3.5. Виконати п.3.4. з використанням додаткового коду.

Примітка. При виконанні п.п. 3.2-3.4 використувати однобайтне (зі знаком) представлення чисел.

3.6. Обчислити булеву функцію (навести хід рішення )

Y= f((X0, X1, X2), (X3, X4)),

де X_i – відповідні розряди у двійковому представленні N_ст: N_ст = X4X3X2X1X0.

При запису функції Y керуватися наступним. До X_i застосувати операцію заперечення, якщо відповідальний біт 5-розрядного двійкового коду D_cт дня народження дорівнює «1». Логічна операція на місці коми повинна бути коньюкція, якщо відповідний біт (починаючи з старшого) у 4-розрядному двійковому коді М_ст місяця народження студента дорівнює «1», інакше – діз’юнкцвя.

Накреслити схему пристрою, що реалізує надану булеву функцію Y за допомогою базових логічних елементів.

4. Вимоги до звіту

4.1. Титульний лист.

4.2. Мета лабораторної роботи.

4.3. Результати розрахунків за п.п. 3.1 – 3.4.

4.4. Висновки.

5. Контрольні запитання

1. Як кодуються в ЕОМ алфавітно-цифрові символи?

2. Як утворюються зворотний і додатковий машинні коди чисел?

3. Як виконуються арифметичні операції над різними машинними кодами чисел?

4. Що таке логічна змінна?

5. Назвіть базові операції булевої алгебри.

6. Яка послідовність виконання базових логічних операцій?

6. Література

1. Алексеев А.П. Информатика 2001. – М.: Изд. Солон-Р, 2001, с. 38-45.

2. Цилькер Б.Я., Орлов С.А. Организация ЭВМ и систем:Учебник для вузов –СПб.: Питер, 2007, с.80-83, 337-340.

Лабораторна робота №4 Алгоритмічні основи інформатики. Способи опису алгоритмів

1. Мета роботи

1.1 Ознайомлення з поняттям алгоритму.

1.2. Ознайомлення зі способами опису алгоритмів.

1.3. Вивчення символів, використовуваних у блок-схемах алгоритмів.

1.4. Придбання навичок словесного і графічного опису простих алгоритмів.

2. Домашнє завдання

2.1. Ознайомитися з визначенням алгоритму, його властивостями і способами його опису.

2.2. Намалювати в зошиті для лабораторних робіт і вивчити графічне зображення символів, що використовуються у блок-схемах алгоритмів.

3. Робота в лабораторії

3.1. Скласти словесні описи алгоритмів вирішення двох завдань свого варіанту. Завдання наведені в [1] у табл.1.1. Варіанти з таблиці вибираються відповідно до номера студента у журналі групи.

3.2. Зобразити блок-схеми алгоритмів рішення завдань свого варіанту.

4. Вимоги до звіту

4.1. Титульний лист.

4.2. Домашнє завдання.

4.3. Словесний опис і блок-схеми алгоритмів вирішення двох завдань.

4.4. Висновки.

5. Контрольні запитання

1. Що таке алгоритм? Які його властивості?

2. Перелічіть способи завдання алгоритмів.

3. Назвіть основні символи, що використовуються в блок-схемах алгоритмів, та наведіть їхні графічні зображення.

4. Яким чином нумеруються блоки на блок-схемах алгоритмів?

5. У яких випадках можна не показувати стрілки на лініях у блок-схемах алгоритмів?

Література

1. Инструкции к выполнению лабораторных работ по курсу «Алгоритмические языки и программирование» /Сост. В.П.Гонтаренко, В.С.Токолов, Ю.Г.Косоротов.- Одесса: ОПИ, 1992.

2. Алексеев А.П. Информатика 2001. – М.: Изд. Солон-Р, 2001, с.184-188.

3. Основы современных компьютерных технологий:Учебное пособие/ Под ред. проф. Хомоненко А.Д. –СПб.: КОРОНА принт, 1998, с.34-39.