
2. Семантичні, морфологічні та синтаксичні ознаки скс.
СКС виділяються в окрему частину мови на основі семантичних, морфологічних та синтаксичних ознак, які відрізняють їх від інших лексико-граматичних класів слів.
Категорія стану - це повнозначна частина мови, яка означає стан (суб'єктивний чи безсуб'єктивний) або його оцінку, вживається в ролі головного члена в односкладному безособовому реченні.
Наприклад: "Карпові стало так важко, що комусь дістанеться його добро." (М.Ст.).
"І стало так важко на серці, бо мені треба конспектувати статтю".
СКС об'єднуються спільним категоріальним значенням- вони виражають стан або його оцінку без будь-якої вказівки на процес.
Напр.: стан природи й "Зоряно над селищами було" (О.Г.,53)
оточуючого середовища "Темно в хаті, як у горобину ніч."
"Добре річці з потоками."
Морфологічні ознаки.
1. Нульова парадигма.
2. Наявність суфіксів -о, -е (тихо, темно, холодно, боляче).
3. Наявність ступенів порівняння (стало весело, веселіше, легше).
4. Здатність передавати час за допомогою зв'язки наявної або нульової (було, буде, стало, стає, стане, зробилося, зробиться, робиться) :
"Нам сумно. Нам буде сумно. Нам було сумно."
"Надворі холодно..."
5. Наявність форм умовного способу : ("Добре було б зараз нічого не робити").
Вищезазначені морфологічні ознаки не визначають сутність категорії стану як частини мови, вони є залишками морфологічних ознак тих частин мови, від яких утворюються.
6. Співвідносність СКС із тими частинами мови, від яких вони утворюються (з імен., присл.) : сором, жаль, сумно, безвітряно, зоряно.
1) з іменниками : жаль, лихо, горе, шкода, сором, час, пора.
Наприклад : "Та сором сліз, що ллються від безсилля". (Л.Українка)
"І жаль йому стає себе..." (М.Ст.)
"Вам її шкода".
2) з прислівниками якісно-означальними : сухо, душно, важко, сумно, тихо, радісно, добре, страшно, весело, темно, гірко.
Наприклад : "Чого ж тобі страшно?"
"Навкруги місячно й вітряно".
3) зі словами з модальним значенням необхідності, можливості : можна, треба, необхідно, можливо, варто.
Наприклад : "Треба вернутися назад".
"Не варто служити химерному світу" (Л.Українка)
"Можна все на світі вибирати, сину.
Вибрати не можна тільки Батьківщину".
Синтаксичні ознаки.
1. СКС мають здатність сполучатися - із зв'язкою :
Наприклад : "До чого ж гарно й весело було в нашому городі" (О.Д.)
2. - Із інфінітивом :
Наприклад : "Мені треба писати курсову роботу".
3. Особлива синт.функція- головний член в односкладному безособовому реченні :
Наприклад : "Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява" (О.Д.)
4. Виступаючи тільки головним членом у безособовому реченні, СКС ніяких членів речення не пояснюють (не узгоджуються і не керуються) . Навпаки, при СКС можуть бути пояснюючі слова - іменники або займенники у формі Д.в.(давальний суб'єкт) у ролі додатка, іменники з прийменниками або прислівниками - у ролі обставини.
Наприклад : "А коли вам буде дуже тяжко, приїжджайте до мене..." (М.Ст.)
"Завтра мені треба до міста".
5. Здатність сполучатися за допомогою прилягання із зв'язкою та допоміжним дієсловом .
Наприклад : "Тихо було в повітрі: жодна гілочка не ворухнулася"
Отже, СКС як самостійна частина мови фактично сформувалася на семантико-синтаксичній основі.