- •1. Сутність, мета і завдання фінансового менеджменту. Фінансовий менеджмент - процес розробки мети управління фінансами та її досягнення за допомогою методів і важелів фінансового механізму.
- •2. Функції фінансового менеджменту.
- •3.Фінансовий механізм та його складові.
- •4. Організаційне забезпечення фінансового менеджменту.
- •5.Методичне забезпечення фінансового менеджменту.
- •6.Методи фінансового аналізу.
- •7. Методи фінансового планування
- •8. Інформаційне забезпечення фінансового менеджменту на підприємстві.
- •9. Поняття, сутність і причини виникнення фінансового контролінгу.
- •10. Методи фінансового контролінгу
- •11. Функції фінансового контролінгу
- •12. Поняття і класифікація грошових потоків
- •13. Методи визначення грошових потоків.
- •14. Основні завдання і зміст управління грошовими потоками.
- •15. Планування грошових потоків.
- •16. Базові поняття фінансової математики.
- •17.Ануїтенти та їх оцінка.
- •Математичні функції грошей
- •18.Оцінка фінансових активів.
- •19.Фактори, що впливають на зміну вартості грошей у часі та їх використання при проведенні фінансових розрахунків.
- •20.Мета і завдання управління прибутком підприємства.
- •21.Операційний важель.
- •22. Сутність і принципи розподілу прибутку.
- •23. Дивідендна політика
- •24. Основні завдання і зміст управління основними складовими оборотних активів.
- •25. Типи політики управління оборотними активами: сутність і зміст
- •26. Амортизаційна політика підприємства
- •27. Управління ефективністю використання операційних необоротних активів
- •28.Оптимізаційні моделі визначення залишків грошових коштів та їх застосування.
- •29.Оцінка вартості капіталу
- •30. Характеристика власного й позичкового капіталу
- •Особливості власного й позичкового капіталу
- •31 Фінансовий важіль
- •32. Оптимізація структури капіталу підприємстВа
- •Етапи оптимізації структури капіталу
- •33. Поняття та види інвестицій
- •34. Особливості здійснення інвестиційної діяльності.
- •35. Інвестиційна привабливість та способи її визначення.
- •36. Форми реальних інвестицій та основні етапи процесу управління ними
- •37. Модель формування інвестиційного прибутку
- •38. Методи оцінки реальних інвестиційних проектів
- •39. Управління інвестиційним портфелем
- •40. Сутність та класифікація фінансових ризиків.
- •41. Методичний інструментарій оцінки рівня фінансових ризиків.
- •42. Методи управління фінансовими ризиками.
- •43. Зміст і завдання аналізу фінансових звітів.
- •44. Експрес-діагностика фінансового стану.
- •45. Методичний інструментарій проведення поглибленого аналізу фінансової стійкості.
- •46. Методичний інструментарій проведення поглибленого аналізу ділової активності підприємства.
- •Методичний інструментарій проведення поглибленого аналізу рентабельності капіталу.
- •48. Сутність, зміст і значення внутрішньофірмового фінансового планування.
- •49. Розробка фінансової стратегії.
- •50. Розробка поточних фінансових планів.
- •51. Оперативне фінансове планування та його методичне забезпечення.
- •52. Сутність антикризового фінансового управління й необхідність його впровадження на вітчизняних підприємствах.
- •53. Методи діагностики банкрутства: технічний і фундаментальний підходи
- •54. Розробка антикризової програми
- •55. Види антикризових фінансових стратегій.
21.Операційний важель.
Ідея операційного важеля ґрунтується на поділі витрат на умовно-постійні й умовно-змінні.
Застосування операційного важеля передбачає низку припущень, які необхідно враховувати при його використанні:
1) стабільність продажної ціни, яка забезпечується високою еластичністю попиту на товар, що дає змогу залишатися ціні постійною і при збільшенні обсягів продажу;
2) постійні і змінні витрати правильно класифіковані та визначені й змінні витрати також є відносно стабільними;
3) можливі зміни обсягів виробництва у плановому періоді забезпечать самоокупність підприємства.
Ефект операційного важеля обумовлений різним ступенем впливу динаміки постійних і перемінних витрат на формування фінансових результатів при зміні обсягів виробництва. Чим вищий рівень постійних витрат, тим більша сила дії операційного важеля. Для проведення операційного аналізу необхідно вивчити алгоритми розрахунків наступних показників: валова маржа, коефіцієнт валової маржі, поріг рентабельності, запас фінансової міцності бізнесу, прибуток, сила впливу операційного важеля. Варто мати на увазі, що будь-які зміни виручки від реалізації породжують більш сильні зміни прибутку. Саме в цьому проявляється дія операційного важеля.
Операційний аналіз ще називають аналізом беззбитковості оскільки він дозволяє розраховувати таку суму або кількість продаж, при яких надходження грошових коштів дорівнюють їх витрачанню. Всі величини, що беруть участь у розрахунках, очищені від ПДВ. Розрахунок розпочинається з поділу витрат на умовно-постійні й умовно-змінні. Потім розраховується маржинальний дохід як різниця між виручкою й умовно-перемінними витратами. Співставивши її з сумою виручки, розраховують коефіцієнт маржинального доходу. Поріг рентабельності визначають шляхом ділення умовно-постійних витрат на коефіцієнт маржинального доходу. Перевищення фактичної виручки від реалізації над порогом рентабельності складає запас фінансової міцності бізнесу. Плановий прибуток розраховується шляхом множення запасу фінансової міцності бізнесу на коефіцієнт маржинального доходу.
22. Сутність і принципи розподілу прибутку.
Прибу́ток — це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. (англ. Profit) — чистий прибуток після сплати податків.
Важливою складовою процесу управління прибутком виступає його розподіл і використання. При здійсненні розподілу прибутку керуються наступними основними правилами: першочергове виконання зобов’язань перед суспільством в цілому в особі держави; забезпечення за рахунок прибутку потреб розширеного відтворення підприємства; використання прибутку на матеріальне заохочення працівників і здійснення соціально-культурних програм; відрахування прибутку до фонду виплати дивідендів. Розподіл чистого прибутку здійснюється у відповідності з розробленою політикою.
Основною метою політики розподілу прибутку є оптимізація пропорцій між його частинами, що капіталізуються і споживаються. При цьому враховуються цільові установки стратегії розвитку підприємства і зростання його ринкової вартості.
При розподілі прибутку важлива роль відводиться формуванню дивідендної політики. Дивідендна політика являє собою складову частину загальної політики управління прибутком, зміст якої полягає в оптимізації пропорцій між частинами прибутку, що споживаються й капіталізуються. Існує три типи формування дивідендної політики: консервативна, поміркована та агресивна. При застосуванні консервативної політики можуть застосовуватись методи залишкової виплати дивідендів або метод стабільного розміру виплати дивідендів. При поміркованій політиці застосовується метод мінімально стабільної виплати дивідендів з надбавкою в окремі періоди. При агресивній політиці можуть виплачуватися як стабільні дивіденди, так і дивіденди, розміри яких постійно зростають. Вибраний підприємством метод нарахування дивідендів ідентифікується на основі дослідження динаміки коефіцієнта дивідендних виплат, який розраховують як відношення суми дивідендів, що виплачені на одну акцію і суми чистого прибутку підприємства в розрахунку на одну акцію.