- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Ім. О.О. Богомольця
- •Класифікація антибактеріальних препаратів
- •А.1 Сульфаніламіди
- •Фармакокінетичні параметри окремих сульфаніламідів
- •Дозовий режим застосування сульфаніламідів у дорослих.
- •Можлива взаємодія сульфаніламідних препаратів з іншими лікарськими засобами та їжею
- •Нітрофурани
- •Дозовий режим для дорослих при застосуванні нітрофуранів
- •Фторхінолони
- •Накопичення фторхінолонів в тканинах та рідинах людини (Падейская е.Н., Яковлєв в.П., 1995)
- •Фармакокінетичні параметри фторхінолонів
- •Дозовий режим застосування фторхінолонів у дорослих
- •Взаємодія фторхінолонів (фх) з препаратами інших фармакологічних груп
- •Похідні імідазолів
- •Вміст похідних імідазола в органах (у % від рівня у сироватці крові) за Гусель в.А., Маркова н.В., 1989
- •Клінічна фармакологія пеніцилінів
- •Антимікробний спектр (David n Yilber et al. 2001г., Яковлєв с.В., Яковлєв в.П. 2002)
- •Антимікробний спектр (David n Yilber et al. 2001г., Яковлєв с.В., Яковлєв в.П. 2002)
- •Фармакокінетика пеніцилінів
- •Дозовий режим для застосування пеніцилінів у дорослих
- •Ускладнення терапії при застосуванні пеніцилінів
- •Взаємодія пеніцилінів з іншими лікарськими засобами
- •Параметри фармакокінетики цефалоспоринів
- •Дозовий режим для дорослих
- •Ускладнення терапії при застосуванні цефалоспоринів
- •Взаємодія цефалоспоринів з іншими лікарськими засобами
- •Фармакокінетичні параметри аміноглікозидів
- •Дозовий режим при застосуванні аміноглікозидів у дорослих
- •Взаємодія аміноглікозидів з іншими лікарськими засобами
- •Ускладнення терапії при застосуванні аміноглікозидів
- •Фармакокінетичні параметри макролідів
- •Дозовий режим у дорослих при застосуванні макролідів
- •Взаємодія макролідів з іншими лікарськими засобами
- •Ускладнення терапії при застосуванні макролідів
- •Дозовий режим для дорослих при застосуванні карбапенемів
- •Ускладнення терапії при застосуванні карбапенемів
- •Взаємодія карбапенемів з іншими лікарськими засобами
- •Фармакокінетичні параметри глікопептидних антибіотиків
- •Дозовий режим для дорослих при застосуванні глікопептидних антибіотиків
- •Фармакокоінетичні параметри тетрациклінів
- •Дозовий режим застосування тетрациклінів дорослим
- •Противірусні препарати
- •Фармакокінетика противірусних препаратів
- •Дозовий режим для дорослих та показання для застосування противірусних препаратів
- •Протигрибкові засоби
- •Параметри фармакокінетики протигрибкових засобів
- •Дозовий режим для дорослих
- •2. Навчальні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
- •5. Теоретичні питання до заняття.
- •6. Практичні завдання, як виконуються на занятті
- •7. Заключний етап
- •8. Алгоритм оцінювання знань студентів
- •Еталони відповідей на завдання по темі:
- •Антибактеріальних лікарських засобів”
Взаємодія цефалоспоринів з іншими лікарськими засобами
|
Препарат |
Несумісні комбінації |
|
1 |
2 |
|
Цефалексин |
Взаємодія поки ще невідома |
|
Цефазолін |
Розчин цефазоліна не можна змішувати в одному шприці з іншими антибіотиками; не застосовувати одночасно з антикоагулянтами та сильними діуретиками (фуросемід, етакринова кислота), пробенецид знижує ниркову екскрецію цефазоліну |
|
Цефуроксим |
При одночасному застосуванні з аміноглікозидами, фуросемідом, етакриновою кислотою, колістином, поліміксином підвищується ризик нефротоксиячності; при одночасному застосуванні з еритроміцином знижується ефективність обох антибіотиків; при застосуванні з фенілбутазоном або пробенецидом знижується нирковий кліренс цефуроксиму. Цефуроксим несумісний в одному шприці з аміноглікозидами |
|
Цефаклор |
Підсилює дію непрямих антикоагулянтів |
|
Цефотаксим |
Несумісний з іншими антибіотиками в одному шприці |
|
Цефтазидим |
Несумісний в одному шприці з аміноглікозидами; при одночасному застосуванні з аміноглікозидами, фуросемідом, етакриновою кислотою підвищується нефротоксичність |
|
Цефтриаксон |
Несумісний з розчинами, що містять кальцій. Несумісний з амсакрином, ванкомицином, флуконазолом та аміноглікозидами. Цефтриаксон та хлорамфонікол знижують антибактеріальний ефект один одного |
|
Цефоперазон |
Несумісний в одному шприці з аміноглікозидами |
|
Цефиксим |
Взаємодія поки що невідома |
|
Цефепим |
Несумісний в одному шприці з метронідозолом, ванкоміцином, гентаміцином, тобраміцином, нетилміцином. Ото – та нефротоксичність підсилюється при одночасному застосуванні з аміноглікозидами, фуросемідом, етакриновою кислотою |
|
Цефамандол |
Не змішувати з аміноглікозидами (інактивація); несумісний хімічно з метронідазолом, не можна змішувати в одному шприці з іншими препаратами; підвищує нефротоксичність діуретиків та антибіотиків; знижує рівень протромбіну, тому несумісний з антикоагулянтами (пероральними) та тромболітичними препаратами, підвищує токсичність алкоголю; пробенецид, саліцилати, індометацин сповільнюють ниркову екскрецію цефамандолу. |
|
Цефокситин |
Несумісний з іншими антибіотиками в одному шприці. |
|
Цефтибутен |
Не виявлено несумісності з антацидними препаратами які містять алюміній та магній, ранітидином та теофіліном, що вводиться в/в |
Аміноглікозиди
Аміноглікозиди належать до бактерицидних антибіотиків широкого спектру дії. Механізм їх антибактеріального впливу пов’язаний з необоротним зв’язуванням з 30S субодиницями рибосом, що призводить до дефектів зчитування коду і-РНК та включення незвичних амінокислот в пептидний ланцюг. Препарати вливають на аеробні грамнегативні та деякі грампозитивні збудники. Між окремими антибіотиками цієї групи є суттєві відмінності у спектрі дії (таблиця 10). Аміноглікозиди не активні у відношенні “атипових” мікроорганізмів, грибів, вірусів та переважної більшості анаеробних бактерій.
В клінічній практиці виділяють три покоління аміноглікозидів:
І покоління: стрептоміцин, неоміцин, канаміцин;
ІІ покоління: гентаміцин;
ІІІ покоління: амікацин, тобраміцин, нетилміцин, сизоміцин.
Від І-го покоління до ІІІ-го збільшується сила антибактеріального впливу на грамнегативну флору та зменшується вірогідність ото – та нефротоксичного ефектів.
Стійкість до аміноглікозидів у клінічних штамів мікроорганізмів частково перехресна. Резистентність до аміноглікозидів у мікроорганізмів обумовлена здатністю продукувати специфічні ферменти (аміноглікозидацетилтрансферази, N–фосфаттрансферази, О–нуклеотидтрансферази), які інактивують ці антибіотики.
Фармакокінетичні особливості аміноглікозидів наведені в таблиці 19. всі препарати цієї групи мають короткий період напіввиведення, вони переважно не піддаються метаболізму та виводяться з сечею в активному стані. Така особливість фармакокінетики зумовлює високу вірогідність нефротоксичного ефекту та здатність до кумуляції при порушенні функції нирок.
Таблиця 19