15. Особливості імперативних та об’єктно-орієнтованих мов програмування.

Імперативне програмування — парадигма програмування, згідно з якою описується процес отримання результатів як послідовність інструкцій зміни стану програми.

Процедурне (імперативне) програмування є відображенням архітектури традиційних ЕОМ, яка була запропонована фон Нейманом в 1940-х роках. Теоретичною моделлю процедурного програмування служить алгоритмічна система під назвою Машина Тюрінга.

Програма на процедурній мові програмування складається з послідовності операторів (інструкцій), та виразів, які керують її виконанням. Типовими операторами є оператори присвоєння, вводу-виводу, керування та циклу.

Імперативні мови програмування протиставляються функціональним і логічним мовам програмування.

Об’єктно-орієнтоване програмування – методологія програмування, що ґрунтується на поданні програми у вигляді набору об’єктів, кожен з яких є екземпляром певного класу, а класи утворюють ієрархію наслідування.

Як випливає з означення, програма буде об’єктно-орієнованою тільки тоді, коли виконуються три основні вимоги: 1) як базові елементи використовуються об’єкти, а не алгоритми; 2) кожен об’єкт є екземпляром певного класу; 3) класи організовано ієрархічно.

До об’єктно-орієнованих мов програмування можна віднести Smalltalk, (чистий), C++, Object Pascal, CLOS, Java (гібридні), Ada (об’єктний).

16. Особливості функціональних і логічних мов програмування.

Функціональне та логічне програмування об'єднують у так звану парадигму декларативного програмування (від лат. declarativus - описовий), під якою розуміються спосіб і стиль програмування, в якому основним методом є опис деяких об'єктів без визначення послідовності дій. Тим самим декларативне програмування часто протиставляється імперативного.

Програма на функціональній мові складається з сукупності визначених функцій. Функції, в свою чергу, можуть викликати інші функції. Обчислення починається з виклику деякої функції. Чисте функціональне програмування не має присвоєнь та засобів передачі керування. Повторні обчислення здійснюються за допомогою рекурсії, яка є основним засобом функціонального програмування

Логічне програмування – вивчає методи і можливості, засновані на виведенні нових фактів з даних фактів згідно із заданими логічними правилами.

Функціональне програмування – LISP, Haskell, ML ...

Логічне програмування – Prolog, Mercury, Planner, Conniver, QLISP...

17. Шаблонізатори: принцип застосування і призначення при створенні програмного забезпечення.

Основною метою застосування шаблонізаторів є відмежування представлення даних від виконуваного коду (не плутати із концепцією шаблону проектування програмного забезпечення MVC). Найчастіше це необхідно для забезпечення можливості паралельної роботи програміста і дизайнера-верстальника, тому часто шаблонізатор є модулем CMS систем.

Шаблонізатор (web) – це програмне забезпечення, яке дозволяє використовувати html-шаблони для генерації кінцевих html-сторінок. Іншими словами, це програма, яка створена для того, щоб зробити розділення логіки представлення і бізнес-логіки більш зручним.

Найпростішу схему роботи шаблонізатора можна представити так: