Цивільно-правова відповідальність військовослужбовців.

Військовослужбовці, як і інші громадяни України, за цивільні правопорушення (проступки) підлягають цивільно - правовій відповідальності.

Цивільно - правова відповідальність - це встановлені законодавством юридичні наслідки за цивільне правопорушення, яке виявляється у позбавленні правопорушника певних суб’єктивних цивільних прав, або покладанні на нього обов’язків майнового характеру.

Мета цивільно – правової відповідальності – це відновлення порушених майнових та особистих немайнових суб’єктивних прав особи.

• у разі порушення зобов’язань, які за законом виникають з цивільних правовідносин ;

• у разі невиконання або неналежного виконання договірних обов’язків, передбачених цивільним законодавством ;

• у разі заподіяння майнової шкоди або шкоди особистим майновим правам іншої особи.

Крім загальних ознак, які характерні всім видам юридичної відповідальності, цивільно-правова відповідальність має, лише їй притаманні, юридичні ознаки або особливості.

• носить переважно майновий характер, а також має можливість компенсації за моральну шкоду;

• взаємозалежність розміру відповідальності від розміру заподіяної шкоди

• виходячи з юридичної рівноправності сторін – однакова відповідальність за однакові правопорушення ;

• майнові санкції стягуються, як правило, на користь потерпілої сторони від правопорушника, а в окремих випадках і на користь держави.

Цивільно-правова відповідальність поділяється на різновиди. Так в залежності від своїх юридичних витоків (джерел) вона поділяється на договірну та позадоговірну. В залежності від суб’єктивного складу поділяється на особисту та загальну. В свою чергу загальна цивільно-правова відповідальність поділяється на :

а) часткову ;

б) солідарну ;

в) субсидіарну.

До видів цивільно-правової відповідальності слід також віднести відповідальність у порядку регресу, відповідальність без вини, моральну шкоду та інші. Більш детальніше дамо характеристику видам цивільно-правової відповідальності.

Основні відмінності договірної та позадоговірної відповідальності складається в тому, що договірна – настає не тільки у випадках передбаченим законом, але й самими сторонами в договорі, тоді як позадоговірна визначається тільки законом.

Часткова відповідальність – означає, що кожний з боржників несе відповідальність в певній частці, що встановлена законом або договором. Наприклад :- покриття боргу учасниками товариства з обмеженою відповідальністю. Правила часткової відповідальності застосовується і тоді, коли інший вид для декількох суб’єктів не визначений законом або договором. І якщо законом чи договором не визначені частки сторін, кожен з боржників несе відповідальність в рівній з іншими частці.

Солідарна відповідальність – означає, що кредитор має право до будь-якого з боржників, як в певній частині, так і в повній сумі боргу. В свою чергу, всі інші боржники будуть нести відповідальність перед тим боржником, що вже розрахувався перед кредитором.

Особливість цього виду відповідальності визначається в тому, що вона застосовується тільки у випадках прямо передбачених законом чи договором.

Субсидіарна відповідальність – це відповідальність додаткова, яка застосовується лише в передбачених законом випадках.

Наприклад: відповідальність батьків (усиновителів), піклувальників за шкоду, заподіяну неповнолітніми дітьми віком від 15 до 18 років, зокрема не покриття боргу майном або заробітком підлітка.

В правозастосувальній практиці непоодинокі випадки, коли шкода або збитки є результатом винної поведінки обох сторін в правопорушенні. В цих випадках говорять про змішану відповідальність. Типовою є приклад з відповідальністю у випадку зіткнення транспортних засобів.

Особливий вид відповідальності – відповідальність у порядку регресу. Ця відповідальність настає у випадках відповідальності одної особи – за дії другої особи, з наступною вимогою до дійсно винної особи (наприклад :- спричинення шкоди джерелом підвищеної небезпеки веде до відповідальності юридичної особи, що є володарем (власником) транспортного засобу, з збереженням права регресної вимоги до свого працівника, що скоїв правопорушення).

Моральна шкода – це така шкода особистим немайновим правам особи, що спричиняє різні психологічні страждання особи, порушує звичайний для неї спосіб життя, принижує, спричиняє певні незручності, а іноді і фізичні страждання, заподіює майнову шкоду, негативно впливає на ділову репутацію особи тощо.

Моральна шкода відшкодовується, у передбачених цивільним законодавством випадках, в грошовій або в іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування спричиненої майнової шкоди.

До особливостей цивільно-правової відповідальності особи (військовослужбовця) слід відносити широке застосування до правопорушників цивільно-правових санкцій.