77. Глобалізація і глобальна політика.

Глобалізація - процес всесвітньої економічної, політичної і культурної інтеграції та уніфікації. Основним наслідком якого є світовий поділ праці, міграція капіталу в масштабах всієї планети людських і виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних і технологічних процесів, а також зближення і злиття культур різних країн. У результаті глобалізації світ стає більш пов'язаним і більш залежним від усіх його суб'єктів.

Негативні наслідки: прискорення темпів глобалізації призвело до виникнення у світі опозиційного до неї політичного руху антиглобалізму. Антиглобалісти звинувачують глобалізацію в тому, що вона збільшила нерівність і деградацію навколишнього середовища. Невдоволення глобалізацією характерне як у країнах, що розвиваються, так і в країнах із розвинутою економікою. Перенесення виробництва із розвинутих країн у країни з дешевшою робочою силою приводить до ліквідації робочих місць і безробіття в першому світі. Наприклад, на Середньому Заході США глобалізація зруйнувала конкурентноспроможність промисловості та сільского господарства, знижуючи цим якість життя.

Глобальна політика — великомасштабна діяльність держав, міжнародних політичних і наукових організацій з дослідження і розв’язання глобальних проблем сучасності не тільки в національних і регіональних межах, а й у планетарному масштабі. У процесі Г.п. розв’язуються протиріччя міжнародних відносин у воєнно-політичній сфері; міжнародні протиріччя в економічній сфері, пов’язані з подоланням економічної відсталості країн, що, розвиваються, закріпленням їхнього суверенітету і рівноправ’я; долаються спільними зусиллями негативні наслідки господарської діяльності людей та НТП з метою усунення можливості виникнення глобальних економічних та енергетичних катастроф.

Глобальна політика змінює традиційні уявлення про відмінності між внутрішньою і зовнішньою, внутрішньодержавної та міжнародної, територіальної і не територіальною політикою. Політичні рішення і дії в одній частині світу швидко відображаються у всьому іншому світі. Центри політичної дії і прийняття рішень можуть, завдяки сучасним засобам комунікації, перетворюватися на складні системи спільного прийняття рішень та політичної взаємодії.

78. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх розв’язання

Глобальні проблеми – (від лат. куля земна) – це сукупність життєво важливих проблем людства, від розв’язання яких залежить подальше існування людства, можливість соціоекономічного і культурного прогресу.

Критерії визначення глобальних проблем: - зачіпають інтереси людства в цілому та кожної окремої людини зокрема; –у разі їх не вирішення людству загрожує регрес або навіть загибель; – їх вирішення вимагає застосування колективних зусиль всіх держав та народів світу.

Глобальні проблеми, пов’язані із сферою міжнародних відносин (зростання військових конфліктів в різних регіонах планети; економічна, культурно-освітня, медичної відсталість слаборозвинених країн та інші);

Глобальні політичні проблеми (поширення тероризму, низька ефективність політичних систем забезпечення міжнародної безпеки, передусім ООН тощо)

Глобальні проблеми типу “людина-суспільство (демографічна, продовольча; поширення найнебезпечніших захворювань, злочинності, наркоманії, інших негативних соціальних явищ);

Глобальні проблеми типу „суспільство-природа” (екологічні, енергетичні, сировинні, кліматичні тощо).

Джерела та шляхи розв’язання глобальних проблем:

- об'єднання зусиль усіх країн світу для розв'язання глобальних проблем;

- офіційна допомога з боку економічно розвинених країн країнам, що розвиваються;

- застосування економічних важелів управління якістю довкілля, зокрема субсидій за виготовлення екологічно чистої продукції, за виконання державних екологічних проектів, екологічні платежі за всі види забруднення довкілля, екологічне страхування тощо;

- збільшення витрат держав світового співтовариства на подолання насамперед екологічної кризи;

- створення за рахунок країн, які заподіяли найбільшої шкоди планеті, своєрідного фонду екологічної безпеки з метою ліквідації найзагрозливіших для довкілля джерел небезпеки;

- посилення відповідальності країн світового співтовариства за збереження природи;