Тема 4. Прогнозування основних макроекономічних показників

1. Прогнозування ВВП.

2. Прогнозування інфляції.

1. Прогнозування ввп.

Одним із підходів короткострокового прогнозування ВВП є розроблена НДЕI Мінекономіки за участю Головного управління макроекономічного прогнозування Мінекономіки України мето­дика прогнозування основних макроекономічних показників.

Розрахунки динаміки виробленого ВВП здійснюються за допо­могою індексів споживчих та оптових цін (СРІ, РРІ) та фізичного обсягу виробництва (РFI).

Аналіз динаміки та прогноз ВВП здійснюється за формулами:

(1)

Розрахунок DefGDP_t (дефлятор ВВП) базується на інформації про оптові та споживчі ціни товарів та послуг, які виробляються в країні, і розраховується виходячи зі співвідношення впливу зміни індексів оптових (РРІ_t) та споживчих цін (СРІ_t) на зміну ВВП:

(2)

де К¹ – коефіцієнт, що визначає вплив оптових цін і оцінюється за питомою вагою інвестиційних товарів у складі ВВП.

При визначенні PFI_t на прогнозний рік береться до уваги ди­наміка ВВП у реальному та номінальному обчисленні за ряд ми­нулих років з розбивкою по місяцях (за оцінкою чи попередніми даними), кварталах. Суттєве значення при обґрунтуванні динамі­ки ВВП у порівняльних цінах має врахування передбачуваних напрямів економічної і соціальної політики, основних завдань, які мають вирішуватись у прогнозному періоді, пріоритетів, на які будуть спрямовані ресурси економіки. З формул (1) та (2) отримуємо:

(3)

Знаючи індекс фізичного обсягу виробництва на прогнозний період, можна розрахувати прогнозні значення реального ВВП:

(4)

Проведення практичних розрахунків короткострокового про­гнозування ВВП зводиться до такої послідовності робіт:

1. аналіз та формування інформаційної бази розрахунків;

2. прогнозування екзогенних змінних системи – коефіцієнтів та індексів, на засадах експертно-інтуїтивних методів і трендових та економетричних моделей;

3. прогнозування ендогенних змінних системи;

4. перевірка взаємоузгодженості прогнозних оцінок на основі балансових тотожностей національної економіки.

Для аналізу тенденцій функціонування економіки України та можливих наслідків вибору тих чи інших стратегій розвитку роз­робляються середньо- й довгострокові прогнози, основою побу­дови яких є математичні методи і моделі. Широке застосування в теоретичних і прикладних макроекономічних дослідженнях ма­ють виробничі функції (ВФ), що виражають залежність результа­ту виробництва від витрат ресурсів.

Виходячи з викладеного вище, стало можливим визначати об­сяг реального ВВП для прогнозованого періоду, застосовуючи середньострокову модель (СМ), створену Центром експертних оцінок та прогнозування Кабінету Міністрів України та Інститу­том кібернетики НАН України:

Y(t) = C * Lu(t)^A * Ku(t)^B * exp((t)); (5)

Ku(t) = K(t) * (1 – d(t)); (6)

Lu(t) = (1 – U(t)) * L(t) * V(t), (7)

де t – період (рік, два тощо);

У(t) – величина реального ВВП (у цінах 1992 р.);

Ки(t) – величина залученого капіталу;

Lu(t) – част­ка залучених трудових ресурсів;

(t) – стохастична змінна;

К(t) – величина бажаного основного капіталу (на кінець періоду, за ба­лансовою вартістю);

L(t) – чисельність працездатного населен­ня;

U(t) – частка безробітних;

d(t) – міра спрацювання вироб­ничого основного капіталу (ВОК);

V(t) – міра використання ВОК;

А і В – параметри моделі.