- •4. Оцінка точності прогнозованої моделі та прогнозів.
- •Тема 4. Прогнозування основних макроекономічних показників
- •1. Прогнозування ввп.
- •2. Прогнозування інфляції.
- •Тема 5. Прогнозування кон’юнктури ринку
- •1. Основні вимоги до використання економічних показників у кон’юнктурному аналізі
- •2. Класифікація показників ринкової кон’юнктури
- •3. Особливості розрахунку основних показників ринкової кон’юнктури
Тема 4. Прогнозування основних макроекономічних показників
-
Прогнозування ВВП.
-
Прогнозування інфляції.
1. Прогнозування ввп.
Одним із підходів короткострокового прогнозування ВВП є розроблена НДЕI Мінекономіки за участю Головного управління макроекономічного прогнозування Мінекономіки України методика прогнозування основних макроекономічних показників.
Розрахунки динаміки виробленого ВВП здійснюються за допомогою індексів споживчих та оптових цін (СРІ, РРІ) та фізичного обсягу виробництва (РFI).
Аналіз динаміки та прогноз ВВП здійснюється за формулами:
(1)
Розрахунок DefGDPt (дефлятор ВВП) базується на інформації про оптові та споживчі ціни товарів та послуг, які виробляються в країні, і розраховується виходячи зі співвідношення впливу зміни індексів оптових (РРІt) та споживчих цін (СРІt) на зміну ВВП:
(2)
де К1 – коефіцієнт, що визначає вплив оптових цін і оцінюється за питомою вагою інвестиційних товарів у складі ВВП.
При визначенні PFIt на прогнозний рік береться до уваги динаміка ВВП у реальному та номінальному обчисленні за ряд минулих років з розбивкою по місяцях (за оцінкою чи попередніми даними), кварталах. Суттєве значення при обґрунтуванні динаміки ВВП у порівняльних цінах має врахування передбачуваних напрямів економічної і соціальної політики, основних завдань, які мають вирішуватись у прогнозному періоді, пріоритетів, на які будуть спрямовані ресурси економіки. З формул (1) та (2) отримуємо:
(3)
Знаючи індекс фізичного обсягу виробництва на прогнозний період, можна розрахувати прогнозні значення реального ВВП:
(4)
Проведення практичних розрахунків короткострокового прогнозування ВВП зводиться до такої послідовності робіт:
-
аналіз та формування інформаційної бази розрахунків;
-
прогнозування екзогенних змінних системи – коефіцієнтів та індексів, на засадах експертно-інтуїтивних методів і трендових та економетричних моделей;
-
прогнозування ендогенних змінних системи;
-
перевірка взаємоузгодженості прогнозних оцінок на основі балансових тотожностей національної економіки.
Для аналізу тенденцій функціонування економіки України та можливих наслідків вибору тих чи інших стратегій розвитку розробляються середньо- й довгострокові прогнози, основою побудови яких є математичні методи і моделі. Широке застосування в теоретичних і прикладних макроекономічних дослідженнях мають виробничі функції (ВФ), що виражають залежність результату виробництва від витрат ресурсів.
Виходячи з викладеного вище, стало можливим визначати обсяг реального ВВП для прогнозованого періоду, застосовуючи середньострокову модель (СМ), створену Центром експертних оцінок та прогнозування Кабінету Міністрів України та Інститутом кібернетики НАН України:
Y(t) = C * Lu(t)A * Ku(t)B * exp((t)); (5)
Ku(t) = K(t) * (1 – d(t)); (6)
Lu(t) = (1 – U(t)) * L(t) * V(t), (7)
де t – період (рік, два тощо);
У(t) – величина реального ВВП (у цінах 1992 р.);
Ки(t) – величина залученого капіталу;
Lu(t) – частка залучених трудових ресурсів;
(t) – стохастична змінна;
К(t) – величина бажаного основного капіталу (на кінець періоду, за балансовою вартістю);
L(t) – чисельність працездатного населення;
U(t) – частка безробітних;
d(t) – міра спрацювання виробничого основного капіталу (ВОК);
V(t) – міра використання ВОК;
А і В – параметри моделі.