39. Практичні прийоми розробки методики короткострокового прогнозу по запасах води в русловій мережі та опадах.

Прогнози характеристик стоку базуються на визначенні запасів води. У загальному випадку запас води на водозборі включає до себе воду на поверхні, підземні води, грунтові, у руслах річок й т.д.

Кожен етап формування стоку водозборі передбачає можливість складання різного виду прогнозів.

Перший вид прогнозів - це складання прогнозів по опадах або по даних про танення снігу. Цей вид прогнозів передбачає детальний опис процесів формування стоку на всіх етапах.

Прогнози за даними про запаси води у русловій мережі можуть бути як короткостроковими, так і довгостроковими. Короткострокові прогнози випускаються для середніх витрат за пентаду або декаду Q_t0+t .

40. Розрахунок запасів води в русловій мережі за гідрометричними даними.

У загальному випадку руслові запаси на без припливній ділянці річки оцінюються за формулою

W_P = τ

Де τ – середній час добігання на ділянці;

- середня на ділянці витрата, яка визначається з урахуванням внеску витрат, які проходять через верхній Q_В та нижній Q_Н створи, за наступною формулою

= k Q_В + (1- k) Q_Н

k – коефіцієнт внеску витрат Q_В та Q_Н у формування середньої витрати на ділянці.

Найчастіше k беруть рівним 0,5.

Наприклад, при наявності спостережень за стоком у верхньому та нижньому створах безприпливних ділянок, руслові запаси підраховуються за формулою

W_t = τ_B-H

τ_B-H – час добігання від верхнього створу до нижнього;

– витрата у нижньому створі на момент часу t;

– витрати у верхніх створах на момент часу t.

Якщо час добігання від усіх верхніх створів до нижнього однаковий, то на припливній ділянці визначення руслових запасів відбувається так само, як на без припливній. Але Q_В – це сума витрат води в усіх верхніх створах.

Отже, якщо між верхнім та нижнім створами є приплив, то для припливної ділянки ураховується витрата припливу Q _ПР.

Якщо час добігання від верхніх створів до нижнього дещо різниця, можна рекомендувати наближене вирішення задачі.

Коли ж час добігання від верхніх створів до нижнього суттєво різний, то річкова система розбивається на ділянки і об’єм води у річковій мережі підраховується для кожної ділянки окремо.

41. Розрахунок запасів води в русловій мережі за морфометричними даними.

Цей метод використовується при відсутності даних спостережень за стоком. Для кожної ділянки русла розрахунки накопиченого об'єму відбуваються за формулою

W = l

– площа перерізу русла річки у нижньому та верхньому створах;

l - -довжина ділянки.

Площа перерізу встановлюється за графіком виду w_i = f (H_i). Далі будують криву об’ємів W_{j, t} = f ( _{j, t}) , де _{j, t} – середній рівень на ділянці на момент часу t.

Якщо спостереження за рівнями води організувати неможливо, використовується модель Н.О. Ржаніцина, згідно з якою річкова мережа розбивається на яруси чи порядки припливності. Вважається, що річки одного порядку мають близькі за значеннями гідравлічні, гідрографічні та морфометричні характеристики. Середня довжина потоку n-ого порядку І_п дорівнює різниці середніх довжин L річок n - ого та n -1 -ого порядків й може бути визначена за формулою

l_n =L_n –L_n-1

Визначивши характеристики потоків та їх кількість у групі кожного порядку, можна приблизно обчислити запас води у мережі n- ого порядку за виразом

W=

S- максимальний порядок потоку розглядуванної річкової мережі, тобто порядок цієї мережі;

– площа перерізу потоку n – ого порядку;

N1, N2, ….Nn- кількість потоків від 1 – ого до n – ого порядків.