- •14. Стійкі словосполучення фахової мови і справочинства.
- •30. Форми усного ділового спілкування
- •6. Особливості наукового стилю мови.
- •8. Поняття про документ як вид писемного мовлення. Його реквізити.
- •7. Особливості офіційно-ділового стилю.
- •9. Загальні правила оформлення документа.
- •10. Вимоги до тексту документа.
- •11. Лексичний рівень наукових і ділових текстів. Пароніми. Синоніми. Іншомовні слова у професійній мові. Терміни. Канцеляризми і штампи.
- •31. Композиційна побудова виступу
- •12. Українська фразеологія.
- •13. Українська лексикографія. Тлумачні словники.
- •21. Ділове листування.
- •18. Особливості вживання іменників – назв професій, звання, постійних занять.
- •19. Відмінювання прізвищ, імен та по батькові в українській мові
- •20. Передача слов’янських прізвищ українською мовою
- •23. Числівник. Відмінювання.
- •22. Прмикметник. Стилістичні особливості вживання ступеньових форм прикм.
- •24. Зв*язок іменника з числівником.
- •25. Творення і вживання дієприкметника. Особливості перекладу.
- •26 Дієприслівник. Вживання і творення
- •27. Службові частини мови. Специфіка вживання прийменника «по» в українській мові
- •29. Мовна культура ділових партнерів. Мовний етикет.
- •28. Синтаксис мови професійного спрямування
- •35. Чергування голосних
- •32. Ділова бесіда. Телефонна розмова
- •33.Вербальні і невербальні засоби офіційної інформації
- •36)Чергування приголосних
- •37)Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ск(ий), -ств(о)
- •38) Іншомовні слова,їх ознаки. Правопис
- •Подвоєння букв в іншомовних словах
- •М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •39)Види документів
- •34. Основні орфографічні правила
- •Разом пишуться:
- •Через дефіс пишуться:
30. Форми усного ділового спілкування
Усне ділове мовлення — це спілкування людей під час виконання ними службових обов´язків (під час бесід, нарад, у години приймання відвідувачів тощо). Це може бути мовлення однієї службової особи перед іншою або перед колективом чи зібранням.
Усне мовлення ділової людини має бути:
— виразним (потрібно з чіткою дикцією вимовляти кожне слово);
— точним і недвозначним (використовувати слова з прямим значенням);
— логічним (продумувати кожну фразу, викладати думки послідовно, логічно);
— відповідним ситуації мовлення (кожен службовець повинен пам´ятати: що — кому — коли — де — про що — чому говорить і відповідно добирати мовні засоби);
— нестандартним;
— доречним;
— змістовним;
— стислим (у народі кажуть, що багато говорити не завжди
означає багато сказати).
Усна форма ділового стилю: Ділова бесіда, діловий прийом, ділова доповідь, ділова розмова по телефону, ділова нарада, ділові переговори
Ділова доповідь містить виклад певних питань із висновками і пропозиціями. Інформація, що міститься в доповіді, розрахована на підготовлену аудиторію, готову до сприйняття, обговорення та розв´язання проблем. Максимальний результат буде досягнуто, якщо учасники зібрання будуть завчасно ознайомлені з текстом доповіді. Тоді можна очікувати активного обговорення, аргументованої критики, корисних доповнень і плідно вираженого рішення.
5. СТИЛІСТИКА - це розділ мовознавства, що вивчає стилі літературної мови та мовні засоби, які створюють їх особливості.Назва стилістика утворилася від словастиль, яким у стародавні часи та середні віки називали загострений стрижень з кісті, метала чи дерева, що ним писали на воскових дощечках або берестині.Мовні стилі- це різновиди літературної мови, які використовуються за різних обставин спілкування.Розмовно- побутовий стиль перш за все використовується у побуті, в усному спілкуванні.Для розмовно- побутового стилю характерне:широке використання загальновживаних слів;вживання слів з суфіксами пестливості, зневаги чи згрубілості;вживання простих речень, звертань та ін.Розмовно-побутові діалоги складаються з реплік і нерідко супроводжуються мімікою, жестами, часто бувають емоційно забарвленими.Зразок розмовно- побутового стилю (Пішли горі селом. Батько нічого і Гриць нічого. Аж прийшли перед просторий старий будинок під соломою, з комином наверха. До того будинку йшло багато хлопців, таких як Гриць, або й більших. Поза будинком по городі ходив пан у камізельці.Грицю!- сказав батько.Га!- сказав Гриць.Видиш оту хату?Видзу.Пам'ятай собі, се школа.Ба,- сказав Гриць.Сюди будеш ходити вчитися.Ба,- сказав Гриць.І.Франко).Художній стиль- це переважно стиль художньої літератури, де слово не тільки щось називає, а ще й часто, будучи художнім засобом, є знаряддям естетичного впливу на читача чи слухача.Зразок художнього стилю(Жили собі дід та баба. Вже й старі стали, а дітей нема. Журяться дід та баба: "Хто нашої й смерті догляне, що в нас дітей нема?") Офіційно- діловий стиль- указах, резолюціях, текстах законів, заяв, постанов та інших офіційних документах.Особливості офіційно- ділового стиля:кожний документ має усталений зразок;слова вживаються виключно в прямому значенні;перважають слова- терміни, пов'язані з діловодством;відсутні художні засоби, пестливі та згрубілі слова, питальні, неповні і незакінчені речення.Зразок офіційно- ділового стилю:Стаття 383. Порядок розглядання касаційною інстанцією приватних скарг та протестів.Приватні скарги та протести розглядаються в такому ж порядку, як і касаційні скарги та протести.Науковий стиль 2 форми:писемній (підручники, дослідження, дисертації, наукові праці);усній (повідомлення, наукова доповідь та ін.).Для наукового стилю характерні:вживання слів у прямому значенні;стрункість викладу думки;логічна побудованість; наявність специфічних термінів;широке використання складних речень, зокрема складнорідрядних з чітким логічним зв'язком між компонентами. Зразком наукового стилю є формулювання різноманітних теорем, хімічних та фізичних законів, визначення термінів, різноманітні довідкові тексти тощо.Зразок наукового стилю:Економіка – це…Публіцистичний стиль 2 форми:писемна (статті, фейлетони, нариси);усна (публічні виступи).Для публіцистичного стилю характерне широке вживання суспільно- політичних термінів (закон, перспектива, держава та ін.).Зразок публіцистичного стилю: Результати загальнонаціонального соціального дослідження "Земельна реформа", проведеного Центром соціальних експертиз Інституту соціології Національної академії наук, були несподіваними.При досить консервативній суспільній свідомості (всього 20 відсотків селян хочуть господарювати на своїй землі) кількість прихильників земельної реформи з позаторішніх 22 відсотків зросла до 38 у минулому році.
