
- •4.Віддаль між двома заданими точками
- •6.Властивості визначників:
- •7. Геометричний зміст похідної
- •11. Дати означення визначника ііі порядку.
- •12. Дати означення мінору довільного елемента визначника n-порядку.
- •13. Дослідження функції на монотонність.
- •14. Еквівалентні нескінченно малі величини.
- •15. Загальна схема дослідження функції та побудова її графіку.
- •16. Записати розклад визначника ііі порядку за елементами будь-якого рядка (стовпця).
- •17. Зв’язок між нескінченно малими та нескінченно великими величинами.
- •18. Зв’язок нескінченно малих величин та границі функції в точці.
- •19. Знаходження координат вектора за відомими координатами початку та вершини.
- •20. Знаходження оберненої матриці через союзну.
- •Означення
- •49. Основні теореми про границі.
- •Відповіді з математики № 51-60
- •54. Поняття нескінченно малих однакового порядку малості.
- •56. Поняття функції та способи її задання.
- •57. Порядок відшукання інтервалів опуклості та вгнутості і точок перегину графіка функції. Інтервал перегину
- •58. Похилі асимптоти графіку функції.
- •59. Правила знаходження екстремумів функції за допомогою другої похідної.
- •61. Правило добутку двох матриць.
- •62. Правило добутку матриці на число.
- •63. Правило Крамера розв’язку слар.
- •65. Ранг матриці. Ступінчатий вигляд матриці.
- •70. Рівняння прямої, що проходить через задану точку перпендикулярно даному вектору.
- •71) Розв’язування слар за допомогою оберненої матриці (матричний спосіб).
- •73) Розриви функції першого роду. Розриви функції другого роду.
- •75. Таблиця похідних елементарних функцій.
- •76) Теорема Кронеккера-Капеллі.
- •77) Точки перегину функції.
- •Властивості
70. Рівняння прямої, що проходить через задану точку перпендикулярно даному вектору.
Знайдемо рівняння прямої, що
проходить через задану точку М0(x0;
y0)
перпендикулярно
даному ненульовому вектору
.
Візьмемо
на прямій довільну точку M(x;
у) і розглянемо вектор
=(x–x0;у–y0),
(див. рис. 21).
Оскільки вектори
і
перпендикулярні, то їх скалярний твір
рівний нулю:
,
тобто
(2.8)
рис. 21.
Рівняння (2.8) називається рівнянням прямої, що проходить через задану точку перпендикулярно заданому вектору.
Вектор
,
перпендикулярний
прямій, називається нормальним
вектором
цієї прямої. Рівняння
(2.8) можна переписати у вигляді
(2.9)
де А і
В — координати
нормального вектора,
- вільний член. Рівняння (2.9) є загальне
рівняння прямої (див. (2.4)).
71) Розв’язування слар за допомогою оберненої матриці (матричний спосіб).
Коефіцієнти при невідомих запишемо у вигляді матриці , яку назвемо матрицею системи. Числа, що стоять в правих частинах рівнянь, утворюють стовпець , який називається стовпцем вільних членів. Якщо тепер через позначити стовпець із невідомих, то систему можна записати в матричному вигляді.
Обернена матриця — для кожної
невиродженої
квадратної
матриці
,
розмірності
,
завжди існує обернена матриця, позначається
така
що:
де
одинична
матриця.
Якщо для матриці
існує
,
то така матриця називається оборотною,
тобто кожна невироджена матриця є
оборотною, і навпаки кожна оборотна
матриця є невиродженою.
72) Розклад 2-вимірного та 3-вимірного вектора за базисними векторами. Зміст коефіцієнтів розкладу.
Розглянемо
n-вимірний
многовид,
вміщений в N-вимірний
евклідовий
простір
().
Точки евклідового простору будемо
зображати радіус-вектором
,
який в прямокутних декартових
координатах
має вигляд:
Многовид в цьому просторі задається параметрично вектор-функцією:
Параметри
є
координатами на многовиді. Часткові
похідні
радіус-вектора по цих координатах будуть
дотичними
векторами до многовиду і утворюють
базис
в дотичному афінному підпросторі
евклідового простору.
Розглянемо другу
похідну
радіус-вектора
многовида по параметрах. Це є вектор,
який можна розкласти на два вектори -
дотичний до многовиду
і
перпендикулярний
:
Дотичний вектор
можна розкласти по базису
:
Коефіцієнти
розкладу (числа
)
вивчав німецький математик Елвін
Бруно Крістофель,
тому вони називаються символами
Крістофеля.
Ми можемо формули (4) і (5) зібрати в одну формулу:
73) Розриви функції першого роду. Розриви функції другого роду.
Точка розриву - це така точка (значення аргументу) в якій функція не є неперервною.
Розрізняють такі види точок розриву:
Розрив називають усувним, якщо в даній точці існує границя функції, що не збігається з значенням функції.
Точку називають точкою розриву першого роду, якщо існують скінченні ліва та права границі в даній точці, та вони не збігаються.
Якщо хоча б одна одностороння границя не існує, чи нескінченна, то точку називають точкою розриву другого роду.
74. Сформулювати умови рівності визначника нулю. Визначник, якій містить нульовий рядок, дорівнює 0. Визначник з двома пропорцiйними рядками (стовпчиками) дорiвнює нулю. Якщо один з рядків ( стовпчиків) складається з нулів, то визначник дорівнює нулю.