2. Використання модифікаторів для параметрів методів.

Для того, щоб надати методам можливість змінювати аргументи, які передаються їм за значенням, або повертати значення через список параметрів, досить використати спеціальні модифікатори. Вони вказуються перед параметром, що має бути зміненим, у визначенні методу та перед відповідним аргументом у виклику методу. Таку роль відіграють модифікатори ref та out. Наступна таблиця описує модифікатори параметрів.

Модифікатор	Призначення
Відсутній	Параметр вважається вхідним, тобто передається методу за значенням
out	Параметр вважається вихідним, тобто визначається всередині методу; параметр передається за посиланням
ref	Параметр вважається вхідним-вихідним, тобто його значення, що передається методу, може бути змінене; параметр передається за посиланням

Нижче розглянемо два приклади, що ілюструють використання модифікаторів параметрів методів. У першому прикладі функція NumOfDigit (її результат помічений як void) використовує два параметри: перший без модифікатора – вхідний параметр n , другий з модифікатором out – вихідний параметр num, після завершення роботи функції містить кількість цифр заданого числа n. (Схожий приклад, проте з іншою специфікацією функції уже розглядався). Зверніть увагу, що і у виклику функції модифікатор out має передувати відповідному аргументу.

using System;

namespace Param_out

{

class Program

{ // параметр n - вхідний, параметр num – вихідний (out)

static void NumOfDigit(ulong n, out byte num)

{

num = 0;

while (n != 0)

{

n /= 10;

num++;

}

}

static void Main()

{

Console.WriteLine("Введiть невiд'ємне цiле число");

ulong n = ulong.Parse(Console.ReadLine());

byte num;

// у виклику повторюється модифікатор out

NumOfDigit(n, out num);

Console.WriteLine(

"Кiлькiсть цифр у числi {0} - {1}", n, num);

}

}

}

У другому прикладі функція Cube одержує дійсний параметр x, обчислює значення його кубу та повертає це значення у тому самому параметрі x. Цей параметр помічений модифікатором ref, причому модифікатор має з’явитись і у виклику функції, інакше виникне синтаксична помилка.

using System;

namespace Param_ref

{

class Program

{ // параметр x - вхідний/вихідний (ref)

static void Cube(ref double x)

{ x = x * x * x; }

static void Main()

{

Console.WriteLine("Введiть дiйсне число");

double x = double.Parse(Console.ReadLine());

Cube(ref x); // у виклику повторюється модифікатор ref

Console.WriteLine("Куб вашого числа : {0}", x);

}

}

}

Зауваження. Важливо зазначити принципову різницю між параметрами з модифікаторами out та ref. Аргумент, що передається методу на місці вихідного параметра із модифікатором out не повинен ініціалізуватись перед викликом методу, адже його значення визначається у методі. Аргумент, що передається в ролі параметру з модифікатором ref, обов’язково повинен бути проініціалізованим перед викликом методу.

Повернемось до прикладу Object_Param_1. Тепер зрозуміло, як треба змінити функцію MyFun1, щоб вона реально міняла місцями об’єкти, що їй передаються. Якщо використати в цьому прикладі наступне визначення MyFun1,

static void MyFun1(ref MyClass m1, ref MyClass m2)

{ // Переставляємо об'єкти

MyClass m = m1;

m1 = m2;

m2 = m;

}

результат виконання прикладу Object_Param_1 буде наступним:

Пiсля MyFun1:

зима

осінь

Тобто, завдяки передачі за посиланням (модифікатор ref), функція MyFun1 має змогу змінювати самі об’єкти!

Розмова про модифікатори параметрів методів була б неповною, без згадки про ще один з них – модифікатор params вказує, що далі слідує список однотипних параметрів невизначеної довжини (можливо, нульової!). Для ілюстрації використання цього модифікатору, розберемо наступний приклад.

using System;

namespace Param_params

{

class Program

{ // Метод має змінну кількість параметрів

static float Summator(params float [] array)

{

Console.WriteLine("Маємо {0} аргументiв у списку",

array.Length);

float sum = 0F;

foreach (float elem in array)

sum += elem;

return sum;

}

static void Main()

{

Console.WriteLine(

"Результат: {0}", Summator (100, 200, 300));

}

}

}

В цьому прикладі функція Summator одержує довільну кількість дійсних параметрів, про що свідчить модифікатор params перед масивом параметрів. Метод Summator обчислює суму переданих йому у виклику чисел і повертає її як свій результат. Наслідком виклику функції Summator, записаного у прикладі, буде повідомлення:

Маємо 3 аргументiв у списку сумування

Результат: 600

Якщо рядок виклику змінити на наступний:

Console.WriteLine("Результат: {0}", Summator ());

то матимемо такий результат:

Маємо 0 аргументiв у списку сумування

Результат: 0

Тобто дана функція може працювати з будь-якою кількістю дійсних параметрів, крім того, їй можна передати в ролі аргументу масив дійсних значень.

Зауваження.

1. На відміну від модифікаторів out та ref модифікатор params у виклику функції відсутній.

2. Параметр з модифікатором params у декларації методу виглядає як масив – тобто всі елементи списку params повинні мати один тип (проте будь-який!).

3. Параметр з модифікатором params у декларації методу повинен бути останнім серед параметрів методу – отже, два таких параметри для одного методу неможливі.