
- •9.1. Завдання регулювання трудової діяльності працівників організації
- •9.2. Створення умов для ефективної діяльності персоналу
- •9.3. Підтримання встановленого ритму виробництва
- •9.4. Методи управління персоналом
- •9.5. Регламентування посадових обов’язків
- •9.6. Регламентування діяльності структурних підрозділів
- •9.7. Регламентування діяльності посадових осіб
- •9.8. Правила поведінки й дисциплінарні процедури
- •Запитання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •10.1. Робочий час як універсальна міра кількості праці
- •10.2. Законодавче регулювання робочого часу та тривалості відпусток
- •10.3. Правила внутрішнього трудового розпорядку як засіб регулювання робочого часу
- •10.4. Режим праці та відпочинку
- •Типові режими праці й відпочинку
- •Графік для п’ятиденного робочого тижня для трьох бригад
- •10.5. Методи аналізу ефективності використання робочого часу
- •Запитання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •11.1. Поняття, фактори й елементи умов праці
- •11.2. Державне регулювання умов праці
- •11.3. Класифікація та оцінювання умов праці на виробництві
- •Диференціація величини доплат до тарифної ставки
- •Категорії важкості праці
- •11.4. Засоби компенсації впливу на працівників несприятливих умов праці
- •11.5. Основні напрями та соціально-економічна ефективність поліпшення умов праці на виробництві
- •Комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •Запитання та завдання для самоконтролю
- •Література
Диференціація величини доплат до тарифної ставки
Умови праці |
Хфакт., бал |
Величина доплат до тарифної ставки, % |
Шкідливі та важкі |
До 2-х 2,1—4,0 4,1—6,0 |
4 8 12 |
Особливо шкідливі та особливо важкі |
6,1—8,0 8,1—10,0 більше 10 |
16 20 24 |
Крім типової методики оцінювання умов праці, застосовується методика інтегрального бального оцінювання важкості праці в конкретних умовах виробництва [8, с. 9—37].
Фактичні показники рівня елементів виробничого середовища встановлюються вимірюваннями за допомогою відповідної апаратури й оцінюються від 1 до 6 балів залежно від кількісного значення.
Інтегральний показник важкості (Ів) праці визначається за такою формулою:
(11.3)
де Хопр — величина рівня елемента, який отримав найвищу оцінку (балів);
∑Хі — арифметична сума величин рівнів усіх елементів, за винятком Хопр;
n — загальна кількість елементів умов праці.
Залежно від рівня інтегральної оцінки умов праці виділяють шість категорій важкості праці (табл. 11.2).
Таблиця 11.2
Категорії важкості праці
Категорії важкості праці |
І |
ІІ |
ІІІ |
ІV |
V |
VI |
Інтегральна бальна оцінка |
до 18 |
від 19 до 33 |
від 34 до 45 |
від 46 до 53 |
від 54 до 58 |
від 59 до 69 |
Доплати за умови праці |
— |
— |
4—8 % |
12—16 % |
20 % |
24 % |
До першої категорії належать роботи, які виконуються в комфортних умовах виробничого середовища за оптимальної величини фізичного, розумового й нервово-емоційного навантаження.
До другої категорії належать роботи, що виконуються в умовах, які не перевищують гранично допустимих значень виробничих факторів і не призводять до відхилень у стані здоров’я працівників.
До третьої категорії належать роботи з підвищеними м’язовими або нервово-емоційними навантаженнями, а також не зовсім сприятливими виробничими умовами (формувальники в ливарних цехах).
До четвертої категорії належать роботи, під час виконання яких вплив небезпечних і шкідливих виробничих факторів призводить до виробничо обумовлених і професійних захворювань (сталевари).
До п’ятої категорії належать роботи, які виконуються в несприятливих (екстремальних) умовах. Для працівників, зайнятих виконанням робіт п’ятої категорії важкості, характерний високий рівень виробничо обумовлених і професійних захворювань, виробничого травматизму (шахтарі на підземних роботах ).
До шостої категорії належать роботи, які виконуються в особливо несприятливих умовах, а ознаки патологічного стану організму виявляються вже в першій половині зміни або в перші дні тижня. Виконання цих робіт пов’язане з реальною небезпекою виникнення професійних захворювань і виробничих травм (водолази, які працюють на великих глибинах).
Приклад. На робочому місці на працівника впливають 5 біологічно значущих елементів умов праці, які одержали за даними замірів оцінки 2, 3, 3, 4 і 5 балів.
Усі вони діють протягом робочої зміни (480 хв). Визначимо інтегральну бальну оцінку, а потім категорію важкості праці.
балів. (11.4)
Категорія важкості праці (V) — величина доплат за умови праці — 20 % до тарифної ставки.
Оцінювання умов праці визначенням її важкості є найбільш науково-обґрунтованим. Воно дає змогу точно визначити рівень компенсацій за несприятливі умови.