Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача
1. Порядковий підхід (ординалістська концепція) у теорії корисності. Припущення про переваги споживача.
2. Крива байдужості (індиферентності). Карта кривих байдужості. Гранична норма заміщення.
3. Бюджетне обмеження споживача та його графічне зображення. Вплив змін у цінах та доході на бюджетне обмеження.
4.Оптимальний вибір споживача (графічне відображення).
Література
[1, с.29-30], [3, с.36-50], [4, с.178-179], [5, с.69-92], [7, с.79-89], [8, с.47-50], [9, с.72-89], [10, с.71-91], [11, с.62-81], [12, с.28-32], [14, с.411-416], [16, с.22-52], [18, с.73-80], [20, с.44-61], [21, с.22-30], [23, с.126-129].
Тести
Виберіть єдину правильну відповідь.
1. Положення і нахил кривої байдужості для окремого споживача пояснюються:
а) його смаками і уподобаннями, а також розміром доходу;
б) смаками і уподобаннями, розмірами доходу, а також цінами товарів, які купуються;
в) тільки його смаками і уподобаннями;
г) тільки цінами товарів, що купуються.
2. Яке з наступних тверджень є невірним:
а) кожна з точок кривої байдужості означає різну комбінацію двох товарів;
б) всі точки кривої байдужості означають однаковий рівень доходу;
в) нахил кривої байдужості характеризує норму, у відповідності з якою одне благо може бути заміщено іншим без зміни рівня корисності для споживача;
г) кожна точка на бюджетній лінії означає комбінацію двох товарів.
3. Два набори благ, які мають однакову корисність:
а) займають однакову частку в доходах споживача;
б) знаходяться на одній кривій Енгеля;
в) знаходяться на одній лінії бюджетного обмеження;
г) знаходяться на одній кривій попиту;
д) лежать на одній кривій байдужості.
4. Студент вважає, що йому однаково корисно споживати 8 склянок молока і 3 склянки кефіру чи 6 склянок молока і 4 кефіру. У цьому випадку гранична норма заміщення кефіру на молоко дорівнює:
а) 6 : 4;
б) 2 : 1;
в) 8 : 3;
г) 1 : 2.
5. Щоб максимізувати корисність за обмеженого бюджету, споживач повинен:
а) врівноважувати граничні корисності останніх одиниць товарів, що купуються;
б) купувати дешеві, але якісні товари;
в) бути впевненим, що ціна останньої одиниці кожного товару дорівнює його граничній корисності;
г) розподіляти дохід таким чином, щоб остання грошова одиниця, витрачена на купівлю товару, приносила такий же приріст корисності, як і грошова одиниця, витрачена на купівлю іншого товару.
6. Якщо споживач обирає комбінацію, що представлена точкою з координатами на площині зліва від бюджетної лінії, то він:
а) максимізує корисність;
б) бажає купити більше товарів, ніж дозволяє бюджет;
в) неповністю використовує свій бюджет;
г) перебуває у стані споживчої рівноваги.
7. Нахил бюджетної лінії відображає:
а) кількість одного блага, яку споживач згоден поміняти на таку ж кількість іншого блага, щоб залишитися на тому ж рівні задоволення;
б) межі можливого споживання двох благ при певних цінах на них та фіксованому доході;
в) підвищення граничної норми заміщення одного блага іншим;
г) співвідношення цін двох благ.
8. Який з указаних варіантів може пояснити переміщення бюджетної лінії в нове положення, відмічене пунктирною лінією (рис 3.1):
а) ціна бутербродів знизилась, пироги подорожчали, а доходи не змінилися;
б) ціна бутербродів і дохід знизилися;
в) ціна пирогів збільшилася, дохід зріс;
г) усе перелічене (а-б-в) – правильне;
д) правильні відповіді (б-в).
Рис. 3.1. Бюджетні лінії
9. Серед наведених тверджень знайдіть неправильне:
а) споживач, згідно припущень, повністю витрачає свій бюджет на придбання товарів;
б) кожна точка на кривій байдужості означає різну комбінацію двох товарів;
в) кожна точка на лінії бюджетних обмежень означає різну комбінацію товарів;
г) всі точки на кривій байдужості означають однаковий рівень доходу.
д) нахил бюджетної лінії не залежить від доходу споживача.
10. Вибір споживача, оптимізуючий його споживання, спостерігається, якщо:
а) нахил кривої байдужості менше нахилу бюджетної лінії;
б) нахил кривої байдужості більше нахилу бюджетної лінії;
в) ці нахили обернені величини;
г) ці нахили співпадають.
11. Цілком взаємозамінні товари мають криві байдужості:
а) опуклі до початку координат;
б) увігнуті до початку координат;
в) L-подібні;
г) прямі з від’ємним нахилом.
12. Якому з припущень теорії поведінки споживача суперечать зображені криві байдужості (рис.3.2)?
а) транзитивність;
б) "більше-краще";
в) обом.
Рис. 3.2. Суперечності у розміщенні кривих байдужості