Література.

[1, с.25-28], [3, с.23-32], [4, с.176-184], [5, с.69-92], [6, с.88-92], [7, с.79-89], [8, с.47-50], [9, с.64-82], [10, с.87-95], [12, с.34-39], [14, с.411-416], [16, с.22-52], [18, с.67-70], [20, с.44-61], [21, с.13-21], [22, с.103-105], [23, с.99-110].

Тести:

1. Товар має корисність, якщо він:

а) потребує усе більшої кількості ресурсів для виробництва;

б) відображає закон попиту;

в) здатний задовольняти яку-небудь потребу споживача;

г) є дефіцитним, відтак існує конкуренція між споживачами за його придбання.

2. Гранична корисність визначається як:

а) відношенням загальної корисності до обсягу споживання блага;

б) відношенням зміни приросту загальної корисності до зміни обсягу споживання блага;

в) відношенням загальної корисності до ціни товару;

г) корисність, від якої споживач відмовляється заради одержання додаткової одиниці товару.

3. Ціна товару А дорівнює 3 грн., а товару Б - 2 грн. Якщо споживач оцінює граничну корисність товару Б у 30 ютелів і бажає максимізувати задоволення від купівлі товарів А і Б, тоді він має прийняти граничну корисність товару А за:

а) 20 ютелів;

б) 45 ютелів;

в) 30 ютелів;

г) 15 ютелів.

4. Який з наведених нижче переліків значень сукупної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності?

а) 20, 30, 40, 50;

б) 20, 28, 34, 38:

в) 20, 40, 80, 160;

г) 20, 35, 55, 80.

5. Сукупна корисність зростає, якщо гранична корисність:

а) зростає;

б) спадає;

в) зростає або спадає, але залишається додатною;

г) є від’ємною величиною.

6. Закон спадаючої граничної корисності ілюструє:

а) потребу купувати лише якісні товари;

б) зниження корисності товарів при збільшенні доходу споживача;

в) рівність граничних корисностей у розрахунку на одиницю їх ціни;

г) зменшення корисності, яку приносить споживачеві кожна додаткова одиниця товару;

д) динаміку відношення граничних корисностей до цін товарів першої необхідності при зростанні доходу споживача.

7. Теорія поведінки споживача передбачає, що споживач може максимізувати:

а) граничну корисність з розрахунку на одну витрачену грошову одиницю;

б) середню корисність;

в) граничну корисність;

г) загальну корисність;

д) кожну з перелічених величин.

8. Щоб максимізувати корисність за обмеженого бюджету, споживач повинен:

а) не купувати товари низької якості;

б) купувати дешеві, але якісні товари;

в) бути впевненим, що ціна останньої одиниці кожного товару дорівнює його граничній корис­ності;

г) розподіляти дохід таким чином, щоб остання грошова одиниця, витра­чена на купівлю товару, приносила такий же приріст корисності, як і гро­шова одиниця, витрачена на купівлю іншого товару;

д) врівноважувати граничні корисності останніх одиниць товарів, що купуються;

9. Віктор помітив, що він отримує 10 додаткових одиниць корисності від споживання останнього шоколадного батончика і 20 додаткових оди­ниць корисності від споживання останньої порції бананового морозива. Ціна батончика — 2 грн., бананового морозива — 5 грн. Як поступить Віктор для максимізації загальної корисності з урахуванням бюджетних обмежень:

а) споживатиме більше батончиків і менше морозива;

б) повністю відмовиться від бананового морозива, бо воно приносить менше корисності із розрахунку на одну витрачену на нього гривню;

в) споживатиме більше морозива і менше батончиків;

г) залишить споживання без змін;

д) споживатиме більше і батончиків, і морозива.

10. Суть парадоксу вартості полягає у тому, що:

а) граничні корисності визначають ціну товару;

б) загальні корисності визначають ціну товару;

в) додатковий продукт має меншу цінність по відношенню до іншого;

г) усі відповіді вірні