
- •Загальнопатологічні процеси
- •Передмова
- •Патологічна анатомія як самостійна медіко-біологічна дисципліна
- •Патологічна анатомія
- •Складовими частинами дисципліни є:
- •Об’єктом дослідження є:
- •Принципами вивчення дисципліни є:
- •Патологічна анатомія
- •Задачі дисципліни
- •Розробка проблем
- •Патологічна анатомія
- •Основними методами є:
- •Загальна характеристика дистрофій. Паренхіматозні дистрофії.
- •Форми пошкодження клітин
- •Причинами пошкодження являються
- •Характеристика жирової дистрофії печінки
- •Механізми ожиріння печінки
- •Умови, за яких виникає жирова дистрофія печінки
- •Тест-контроль кінцевого рівня знань
- •Стромально-судинні дистрофії.
- •Стромально-судинні дистрофії
- •Фібриноїдне набухання
- •Мукоїдне набухання
- •Етіологічний принцип
- •Реакції на амілоїд
- •Мікроскопічні реакції
- •Макроскопічна реакція вірхова
- •Змішані дистрофії.
- •Місцева та загальна смерть.
- •Фагоцитоз апоптозних тілець
- •Порушення кровообігу: гіперемія, ішемія, кровотеча, стаз.
- •В залежності від клінічних проявів
- •В залежності від виду судин
- •В залежності від розповсюдження
- •(Гіперемія)
- •Тромбоз. Емболія. Інфаркт.
- •Форми двз-синдрома
- •Запалення: загальна характеристика. Ексудативне запалення.
- •Характеристика імунопатологічних процесів
- •Гіперчутливість негайного типу (атонія, анафілаксія) –тип і
- •Реакція гіперчутливості іі типу
- •Типи імунокомплексного пошкодження
- •Гіперчутливість ііі типу (імунокомплексне пошкодження)
- •Гіперчутливість іv-го типу
- •Фагоцитоз
- •Продуктивне запалення.
- •Класифікація продуктивного запалення
- •За клініко-морфологічними проявами
- •За морфологічними ознаками
- •Компенсаторні та пристосувальні процеси. Регенерація.
- •Пухлини. Загальні положення.
- •Антигенний атипізм
- •Органонеспецифічні та органоспецифічні епітеліальні пухлини.
- •Класифікація раку
- •За ступенем диференційовки клітин
- •В залежності від гістологічної будови
- •Органоспецифічні пухлини
- •Мезенхімальні пухлини
- •Пухлини з меланінутворюючої тканини. Пухлини центральної нервової системи, оболонок мозку та периферійних нервів.
- •Еталони відповідей
- •Задача № 1
- •Органонеспецифічні пухлини
- •Органоспецифічні пухлини
Порушення кровообігу: гіперемія, ішемія, кровотеча, стаз.
ОСНОВНІ ПИТАННЯ:
-
Класифікація порушень кровообігу.
-
Артеріальне повнокрів’я (гіперемія).
-
Венозне повнокрів’я (гіперемія).
-
Венозне повнокрів’я в печінці.
-
Венозне повнокрів’я в легенях.
-
Малокрів’я (ішемія).
-
Кровотеча (геморагія) та стаз.
|
Порушення кровообігу можна умовно розділити на три групи: ▲ порушення кровонаповнення: артеріальне повнокрів’я, венозне повнокрів’я, малокрів’я; ▲ порушення проникності стінок судин: кровотеча, крововиливи, плазморагія; ▲ зміни реологічних властивостей крові: стаз, сладж-феномен, тромбоз, емболія; ▲ окреме місце серед порушень кровообігу займає шок. [Рис. 18] |
Рис. 18
ПОРУШЕННЯ
КРОВООБІГУ А В ЗМІНИ
РЕОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ КРОВІ ПОРУШЕННЯ
КРОВОНАПОВНЕННЯ Б ПОРУШЕННЯ
ПРОНИКНОСТІ СУДИН АРТЕРІАЛЬНЕ
ПОВНОКРІВ’Я ВЕНОЗНЕ
ПОВНОКРІВ’Я МАЛОКРІВ’Я ШОК КРОВОТЕЧА КРОВОВИЛИВИ ПЛАЗМОРАГІЯ ТРОМБОЗ ЕМБОЛІЯ ІНФАРКТ СЛАДЖ-ФЕНОМЕН СТАЗ
|
Артеріальне повнокрів’я тої або іншої ділянки виникає в результаті посиленого притоку крові по артеріям. При загальному артеріальному повнокрів’ї має місце збільшення об’єму циркулюючої крові або числа еритроцитів. Вивчається в курсі патологічної фізіології або в курсі спеціальної патологічної анатомії. Найчастіше зустрічаються місцеві артеріальні гіперемії, які можуть бути фізіологічними (відчуття сорому, гніву, фізичні перенавантаження) та патологічними, що зустірчаються найчастіше. [Рис. 19] До них належать: Ангіоневротична (нейропаралітична) гіперемія – виникає в результаті порушення регуляції функції вазомоторних нервів, тобто внаслідок гіпертонуса вазоділятаторів або виникнення параліча вазоконстрікторів. Шкіра та слизові оболонки набувають червоного забарвлення, набухають , стають теплими на-дотик (грип, висипний тиф, мігрень). Колатеральна гіперемія виникає в результаті закупорки основного стовбура тромбом або емболом, при накладанні лігатури. При цьому кров переповнює колатеральні судини, просвіт яких рефлекторно розширюється. Гіперемія післі анемії – виникає в результаті того, що судини, які деякий час залишаються без крові, втрачають свій тонус. У цих випадках артерії в ішемізованій тканині різко розширюються, можливі крововиливи і розриви їх стінок. Тому зняття жгута, видалення пухлин великих розмірів, випускання транссудату з черевної порожнини при асциті проводять повільно, поступово, а не одномоментно. Вакатна гіперемія (hyperaemia ex vacuo) виникає в результаті зменшення барометричного тиску в тій або іншій ділянці тіла. Може бути загальною (кесонна хвороба) або місцевого характеру (постановка медичних банок). Запальна гіперемія – спостерігається при запаленні в результаті прямої (безпосередня дія на нервовий аппарат в стінках судин) або опосередкованої (через систему медіаторів) дії патогенного агенту. Гіперемія в результаті артеріо-венозного свища – внаслідок формування з’єднань між артерією та веною при травмах, вогнепальних пораженнях та інш. |
Рис. 19