- •2. Відкриття мікроорганізмів а. Левенгуком. Основні етапи розвитку мікробіології. Внесок л. Пастера та р. Коха в мікробіологію.
- •5. Основні відміни прокаріотів та еукаріотів. Форми бактерій за дефектом синтезу клітинної стінки, протоплатси, сферопласти. L-форми бактерій.
- •7. Морфологія і класифікація найпростіших. Морфологія та будова спірохет.
- •8. Класифікація і морфологія грибів. Дріжджі та дріжджеподібні гриби роду Candida. Нитчасті (плісняві) гриби.
- •9. Методи мікроскопії. Виготовлення бактеріологічних препаратів. Барвники та фарбуючі розчини, прості та складні методи фарбування.
- •11. Принципи організації, апаратура і режим роботи бактеріологічної, серологічної та вірусологічної лабораторій.
- •12. Бактеріоскопічний метод дослідження. Етапи. Методика фарбування бактерій за Грамом.
- •13. Конструктивний та енергетичний метаболізм. Класифікація бактерій за типами живлення.
- •16. Ферменти мікроорганізмів, їх роль в обміні речовин. Використання для диференціації бактерій. Ферменти патогенності.
- •17. Ріст і способи розмноження бактерій. Механізм клітинного поділу, фази розмноження бактерій у стаціонарних умовах.
- •18. Бактеріологічний метод дослідження. Етапи виділення чистої культури бактерій та її ідентифікації.
- •21. Походження та еволюція мікроорганізмів. Сучасна класифікація прокаріотів. Основні таксони. Систематика та номенклатура бактерій. Вид як основна таксономічна одиниця.
- •22. Систематика і номенклатура бактерій. Основні принципи систематики. Класифікація бактерій. Характеристика виду. Інфравидові варіанти.
- •25. Позахромосомні фактори спадковості бактерій. Плазміди, їх основні генетичні функції. Мігруючі елементи. Роль мутацій, рекомбінацій і селекції в еволюції мікробів.
- •27. Генетичні методи дослідження мікроорганізмів. Полімеразна ланцюгова реакція. Її суть і практичне використання.
- •28. Хіміотерапія та хіміотерапевтичні препарати. Хіміотерапевтичний індекс. Механізм антибактеріальної дії сульфаніламідів. Роль п. Ерліха та г. Домагка у розвитку хіміотерапії.
- •1) Метод серійних антибіотиків в мПб
- •33. Токсини мікробів (екзо- і ендотоксини). Властивості та хімічний склад, одержання, вимірювання сили екзотоксинів. Роль в патогенезі та імуногенезі інфекційних захворювань.
- •37. Історія відкриття і головні етапи розвитку вірусології. Роль Івановського д.Й. Методи вивчення вірусів. Методи культивування вірусів та їх оцінка.
- •38. Морфологія і ультраструктура вірусів. Типи симетрії вірусів. Хімічний склад, функції складових компонентів вірусів.
- •39. Бактеріофаг, історія вивчення. Структура, класифікація фагів за морфологією. Методи якісного і кількісного визначення бактеріофагів. Практичне використання бактеріофагів.
- •40. Форми взаємодії бактеріофагів з бактеріальною клітиною. Вірулентні і помірні фаги. Характеристика продуктивної взаємодії. Лізогенія і фагова конверсія.
- •41. Сучасні погляди на природу і походження вірусів. Місце вірусів у системі живого. Методи культивування вірусів та їх оцінка.
- •42. Принципи класифікації вірусів. Основні властивості вірусів людини і тварин.
- •43. Методи культивування вірусів та їх оцінка. Методи визначення репродукції вірусів.
9. Методи мікроскопії. Виготовлення бактеріологічних препаратів. Барвники та фарбуючі розчини, прості та складні методи фарбування.
Методи мікроскопії: Оптична мікроскопія; Електронна мікроскопія; Рентгенівська мікросокопія.
Методи фарбування: І. Прості – використовують лише один барвник (прик. метиловий синій, фуксин). Прості методи допомагають побачити форму бактерій, розташування, розміри. ІІ. Складні методи фарбування – використовують кілька фарбників, при цьому розпізнають чи діференціюють мікроби між собою, вивчають внутрішню структуру бактерій (пр. за Грамом).
10. Анілінові барвники, використання у мікробіології. Принципи готування фарбуючих розчинів. Прості та складні методи фарбування. Фарбування за Грамом, фактори, які впливають на фарбування бактерій за Грамом. Властивості, що спільні для грампозитивних або для грамгенативних бактерій.
Анілінові барвники - органічні сполуки, що утворюються при окисненні аніліну або його солей; широко використовуються в гістологічній техніці, мають бактерицидний, а деякі - канцерогенною дією.
Фарбування за Грамом — одна з найкорисніших фарбувальних процедур у лабораторних дослідженнях в мікробіології. Процедура широко використовується як інструмент для для розрізнення Грам-негативних і Грам-позитивних бактерій, що звичайно є першим кроком у визначенні ідентичності специфічного бактерійного зразка. Фарбування за Грамом відноситься до складного способу фарбування, коли на мазок впливають двома фарбниками, з яких один є основним, а інший — додатковим. Досліджуваний матеріал розподіляють тонким шаром по поверхні добре знежиреного скла. Приготований мазок висушують на повітрі і після повного висихання фіксують.
Грампозитивні організми здатні пов'язувати деякі анілінові барвники, такі, як кристалічний фіолетовий, і після обробки йодом, а потім спиртом (або ацетоном) зберігати комплекс йод-барвник. Ті ж бактерії, у яких під впливом етилового спирту цей комплекс руйнується (клітини знебарвлюються), відносяться до грамнегативних. Хімічний склад клітинних стінок грампозитивних і грамнегативних бактерій різний. У грампозитивних бактерій до складу клітинних стінок входять, крім мукопептидів, полісахариди (складні, високомолекулярні цукру), тейхоєвих кислоти (складні по складу і структурі сполуки, що складаються з цукрів, спиртів, амінокислот і фосфорної кислоти). Стінки грамнегативних бактерій більш складні за хімічним складом, у них міститься значна кількість ліпідів (жирів), пов'язаних з білками і цукрами у складні комплекси - ліпопротеїди і ліпополісахариди. Муреіна в клітинних стінках грамнегативних бактерій в цілому менше, ніж у грампозитивних бактерій. Структура стінки грамнегативних бактерій також більш складна. За допомогою електронного мікроскопа було встановлено, що стінки цих бактерій багатошарові.
11. Принципи організації, апаратура і режим роботи бактеріологічної, серологічної та вірусологічної лабораторій.
Вірусологічна лабораторія: Лабораторія користується сучасними методами досліджень. На культурі клітин здійснюється виділення вірусів ( ентеровірусів Коксакі, ЕСНО, поліовірусів, вірусів грипу). Серологічними методами (імуноферментний, імунофлюоресцентний, імунохро-матографічний, реакція непрямої гемаглютинації, реакція гальмування гемаглютинації, реакція нейтралізації) ведеться виявлення антитіл та антигенів вірусів гепатитів А, В, С, Е, вірусів грипу та інших респіраторних захворювань, ротавірусів, аденовірусів, ві-русів кору, краснухи, паратоти, TORCН-інф. та інше. Проводиться вивчення напруженості імунітету у населення області до вірусів ко-ру, поліомієліту, грипу. Ведеться моніторинг об’єктів довкілля : досліджується на на-явність вірусів питна вода, стічна вода, вода відкритих водойм та харчові продукти. Бактеріологічна: Велика увага приділялась проблемам інфекційної патології. У бактеріологічних лабораторіях виконувались фундаментальні і прикладні дослідження з основних напрямків інсектології, епідеміології, медичної мікробіології. Вони були спрямовані на вивчення еволюції інфекційних хвороб та біологічних особливостей їх збудників, велась розробка методів лабораторної діагностики. Розроблялись сучасні принципи та нові методи антимікробної терапії, теоретичні та прикладні основи специфічної профілактики інфекційних, гнійно-септичних захворювань, проводилось вивчення закономірностей розвитку епідемічного процесу в несприятливих екологічних, соціальних та економічних умовах, розробка наукових основ зниження та ліквідації інфекційних захворювань