Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове за змістом розв’язання наукових і практичних завдань, що базується на комплексному аналізі проблем законодавчого регулювання та практики застосування адміністративної процедури вирішення виборчих спорів. Основні результати дослідження можна викласти у таких висновках:

1. Виникнення і розвиток адміністративного провадження у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій під час проведення виборів в Україні нерозривно пов’язані з розвитком демократії як правомірної реакції на порушення прав, свобод чи законних інтересів суб’єктів виборчого процесу та спроби їх захисту і відновлення правовим способом. Активне використання методів історико-правового дослідження, звернення до історичного досвіду з метою вивчення дії інститутів права для встановлення наступності у їхньому розвитку, проведення порівняльно-правових досліджень вивчення впливу суспільних явищ на соціальні відносини дає змогу визначити найбільш оптимальні способи та методи регулювання спорів у сфері виборчого права.

2. З’ясовано сутність та особливості адміністративного провадження у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій під час проведення виборів в Україні, що є різновидом адміністративно-процесуальної діяльності, спрямованої на втілення організаційно-правових засобів забезпечення дотримання законодавства у сфері виборчого права. Запропоновано визначення провадження у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій під час проведення виборів в Україні, під яким слід розуміти систему адміністративно-процесуальних норм, що регулюють суспільні відносини, порядок, форми й методи діяльності відповідних державних органів (виборчих комісій), їхніх посадових осіб і представників громадськості з питань порушення й розгляду справ щодо виборчих прав або охоронюваних законом інтересів у виборчому процесі, порушених у наслідок винесення протиправного рішення, дій або бездіяльності суб’єкта оскарження, з метою поновлення прав передбачених законодавством про вибори у спосіб визначений чинним законодавством.

Охарактеризовано чинники та умови, що впливають на особливості провадження у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій під час виборів. Це стосується виборчих, інформаційних та фінансових правовідносин, бланкетного характеру норм, які регулюють окремі напрями діяльності виборчих комісій у сфері банківського, бюджетного, валютного, податкового, фондового регулювання.

3. Визначено, що завданнями провадження у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій під час виборів в Україні є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожного порушення виборчих прав або охоронюваних законом інтересів громадян щодо участі у виборчому процесі, вирішення справи в точній відповідності законодавству, забезпечення виконання рішення виборчої комісії, а також виявлення причин та умов, що сприяють порушенню виборчих прав або охоронюваних законом інтересів та шляхів запобігання цим порушенням.

4. Обґрунтовано, що у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій під час проведення виборів в Україні реалізуються стадії провадження у справах про адміністративне провадження (порушення справи, вирішення справи, оскарження постанови по справі, виконання постанови), які завершуються складанням відповідних процесуальних документів. Форма цих документів має бути чітко визначена в нормах процесуальної частини Порядку розгляду скарг виборчими комісіями з виборів Президента України та народних депутатів України.

5. Юрисдикційна діяльність Центральної виборчої комісії України входить до системи державної виконавчої влади, володіючи при цьому специфічними організаційними та контрольними повноваженнями, які доцільно поділити на дві групи:

а) щодо правової оцінки виявлених порушень у процесі перевірок або розгляду скарг і прийняття рішень у результаті цієї оцінки;

б) щодо правомочності у застосуванні санкцій на підставі зробленої правової оцінки.

6. Досліджено адміністративно-правові засади діяльності окружних та дільничних виборчих комісій щодо провадження у справах про оскарження рішень або бездіяльності виборчих комісій під час проведення виборів в Україні. Результати аналізу підвідомчості скарг у вказаній сфері дозволяють говорити про низку недоліків, що створюють прогалини, викликають суперечності та потребують перегляду. Окружні виборчі комісії у силу дії принципів централізації, підконтрольності та ієрархічності апарату держави, наділені контрольними повноваженнями щодо дільничних і здатні скасувати прийняте останніми рішення з власної ініціативи. Скасоване у цьому випадку рішення втрачає своє регулятивне значення.

7. Діяльність судів адміністративної юрисдикції з розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій під час проведення виборів в Україні слід розглядати як регульовану адміністративно-процесуальними нормами діяльність щодо вирішення конкретних індивідуальних справ у сфері виборчої діяльності, спорів, що виникають із виборчих правовідносин та реалізації виборчих прав суб’єктів виборчого процесу щодо виборів Президента України та народних депутатів України.

8. Недостатньо чітке регулюванням окремих аспектів адміністративного провадження у справах про оскарження рішення, дій або бездіяльності виборчих комісій під час виборів в Україні може бути усунено за рахунок доповнень, зміст яких викладено у дисертаційному дослідженні:

8.1. до Закону України «Про вибори Президента України»:

а) до ст. 28 «Організація роботи виборчих комісій» щодо залучення для виконання рішення державної виконавчої служби;

б) до ст. 93 «Суб’єкти розгляду скарг» щодо розгляду скарг з питань організації діяльності виборчих комісій;

в) до ст. 98 «Рішення за підсумком розгляду скарги» щодо встановлення причин та умов, що сприяли порушенню;

г) до ст. 104 «Особливості оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій» щодо вжиття заходів із поновлення виборчих прав;

8.2. до Закону України «Про вибори народних депутатів України»:

а) до ст. 33 «Організація роботи виборчих комісій» щодо залучення для виконання рішення державної виконавчої служби;

б) до ст. 105 «Суб’єкт розгляду скарги» щодо розгляду скарг з питань організації діяльності виборчих комісій;

в) до ст. 108 «Порядок і строки розгляду скарг» щодо встановлення причин та умов, що сприяли порушенню;

г) до ст. 110 «Рішення суб’єкта розгляду скарги за підсумком розгляду скарги» щодо вжиття заходів із поновлення виборчих прав;

8.3. до Кодексу України про адміністративні правопорушення:

а) до глави 17 «Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення» щодо введення статті 218-1 «Центральна виборча комісія»;

б) до ст. 277 «Строки розгляду справ про адміністративні» щодо термінів розгляду адміністративних справ;

8.4. до ст. 17 «Загальні повноваження Комісії» Закону України «Про Центральну виборчу комісію України» щодо юрисдикційної діяльності;

8.5. до ст. 9 «Докази» порядку розгляду скарг виборчими комісіями з виборів Президента України, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії України від 09.12.2009 р. № 432 щодо витребування та огляду письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження;

8.6. до ст. 177 «Особливості судових рішень за наслідками розгляду справ, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, та їх оскарження» Кодексу адміністративного судочинства України.