Основний зміст роботи
У Вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, ступінь дослідження проблеми; визначено її зв’язок з державними науковими програмами, планами і темами, а також мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження; розкрито наукову новизну; висвітлено теоретичну та емпіричну бази роботи, практичне значення одержаних результатів; подано відомості про їхню апробацію та впровадження.
Розділ 1 «Загальна характеристика провадження у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій під час проведення виборів в Україні» складається з чотирьох підрозділів, у яких з’ясовано сутність, особливості, завдання, принципи, стадії провадження у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій під час проведення виборів.
У підрозділі 1.1. «Історичні передумови виникнення адміністративного провадження у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій під час проведення виборів в Україні» на підставі аналізу праць українських і зарубіжних учених розкрито історичні передумови виникнення адміністративного провадження у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій під час проведення виборів. Зазначено, що у процесі реорганізації системи виборів використовувалися різні варіанти поєднання механізмів оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій. Водночас, історико-порівняльний аналіз вказує на відсутність комплексного підходу до дослідження предмету, зосередження на закономірностях процесу, які існували лише у конкретні відокремлені історичні періоди. При виборі системи оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій доцільно базуватися на двох основних критеріях. По-перше, це критерій наслідків або доцільності (досягнення цих чи інших цілей), який спирається на ті результати у сенсі впливу на суспільно-політичний розвиток, які є бажаними і яких прагнуть досягти автори вибору системи. По-друге, це процедурний критерій, який потребує, щоб система була зрозумілою суспільству, а отже, визнана справедливою, у цьому разі наслідки виборів сприйматимуться як легітимні.
У підрозділі 1.2. «Сутність і особливості провадження у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій під час проведення виборів в Україні» підкреслено, що сутністю провадження у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій щодо правових спорів комісій є правомірна поведінка осіб, спрямована на захист власних прав, свобод та інтересів від порушень з боку інших суб’єктів, що характеризується об’єктивно вираженим протистоянням між сторонами у їх взаємовідносинах.
Особливості провадження у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій проявляється у різноманітності адміністративно-процесуальних проблем регуляторного процесу, який характеризує діяльність виборчих комісій стосовно забезпечення ефективної реалізації повноважень, що належать органу державної влади (виборчим комісіям), а також прав та обов’язків суб’єктів виборчого процесу.
Оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій слугує сполучною ланкою між регулятивним і юрисдикційним провадженням, зв’язок між якими розкривається через суперечку про право й контроль, що здійснюється органами державної влади та є формою юридизації фактичних конфліктів (як стадія їхнього розвитку), забезпечуючи їх якісний перехід у сферу правового регулювання з метою застосування механізмів правового впливу на суб’єктів виборчого процесу.
У підрозділі 1.3. «Завдання та принципи адміністративного провадження у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій під час проведення виборів в Україні» на основі аналізу чинного нормативного матеріалу доведено, що до завдань провадження у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій під час виборів можна віднести своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожного порушення виборчих прав або охоронюваних законом інтересів щодо участі у виборчому процесі, вирішення справи в точній відповідності до законодавства, забезпечення виконання рішення виборчої комісії, а також виявлення причин та умов, що сприяють порушенню виборчих прав або охоронюваних законом інтересів та шляхів запобігання цим порушенням.
Провадження у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій як і будь яке інше, базується і здійснюється відповідно до певних правових принципів. Їх можна поділити на три групи: конституційні принципи, які визначають загальні засади будь-якої правової діяльності загалом і провадження, зокрема; принципи правової політики щодо виборчої діяльності: виключну юрисдикцію України на її території та компетенцію державних органів у виборчій сфері, законність, системність, ефективність, додержання прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, гласність і прозорість; принципи адміністративно-процесуальної діяльності, які є похідними від конституційних, але водночас містять специфічні ознаки сфери застосування.
У підрозділі 1.4. «Стадії провадження у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій під час проведення виборів в Україні» зазначено, що провадження у справах про оскарження рішень або бездіяльності виборчих комісій є специфічним різновидом адміністративно-процесуальної діяльності спрямованої на втілення організаційно-правових засобів забезпечення дотримання виборчого законодавства та визначається як низка послідовних дій (стадій) уповноважених органів (посадових осіб), а у деяких випадках інших суб’єктів, які відповідно до норм виборчого законодавства здійснюють заходи, спрямовані на своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин порушення виборчих прав або охоронюваних законом інтересів учасників виборчого процесу.
В адміністративному провадженні у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій під час виборів доцільно розглядати чотири стадії: 1) порушення справи, до якої входять етапи: приймання та реєстрація скарги; прийняття скарги до розгляду; 2) вирішення справи: вивчення скарги, підготовка справи до розгляду; розгляд справи по суті (з врахуванням особливостей розгляду скарг щодо допущених при складанні списку виборців неправильностей); прийняття рішення у справі; 3) оскарження або опротестування рішення; перегляд справи за скаргою; прийняття рішення за скаргою, винесення рішення); 4) виконання рішення.
Розділ 2 «Суб’єкти адміністративного провадження у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій під час проведення виборів в Україні» складається з трьох підрозділів, які містять аналіз адміністративно-правових засад діяльності Центральної, окружної та дільничної виборчої комісій, судів загальної юрисдикції щодо провадження у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій.
У підрозділі 2.1. «Юрисдикційна діяльність Центральної виборчої комісії України» досліджено зміст і спрямованість правового регулювання юрисдикційної діяльність Центральної виборчої комісії України.
Підкреслено, що Центральна виборча комісія України є державним органом, який володіючи специфічними організаційними та контрольними повноваженнями, очолює систему виборчих комісій, що утворюються для підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів, депутатів місцевих органів влади та всеукраїнського референдуму, а також спрямовує їхню діяльність. Юрисдикційні повноваження Центральної виборчої комісії України поділяються на дві групи: а) за правовою оцінкою порушень, які стали відомі у наслідок надходження скарги, або виявлених порушень у ході перевірки і прийняттям рішень на основі цієї оцінки; б) за правомочністю щодо застосування санкцій на підставі зробленої правової оцінки.
Окремим видом юрисдикційної діяльності Центральної виборчої комісії України є адміністративне провадження щодо вирішення адміністративних справ про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій під час проведення виборів за скаргами.
Дослідження основних проблем втілення міжнародних стандартів у національну виборчу практику є необхідною передумовою для подальшого розвитку юрисдикційної діяльності Центральної виборчої комісії України та вдосконалення правової бази, що вимагає внесення змін у законодавство і відомче нормативне регулювання, зокрема, до Закону України «Про Центральну виборчу комісію».
У підрозділі 2.2. «Адміністративно-правові засади діяльності окружних та дільничних виборчих комісій щодо провадження у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій під час проведення виборів в Україні» проаналізовано адміністративно-правозастосовну діяльність у сфері захисту прав та законних інтересів суб’єктів виборчого процесу.
Вказано, що на шляху розвитку адміністративно-правових засад діяльності територіальних та дільничних виборчих комісій щодо провадження у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій під час проведення виборів в Україні законодавець обрав шлях використання позасудового порядку вирішення спорів як альтернативного, але не обов’язкового, що створило додаткову гарантію прав суб’єктів виборчого процесу без шкоди для функціонування держави як демократичної та правової.
Адміністративну процесуальну правосуб’єктність учасники адміністративного процесу можуть набувати і власне органи і їх посадові особи. З огляду на таку особливість територіальні та дільничні виборчі комісії забезпечують адміністративно-процесуальну правосуб’єктності відповідача у нормативно-правових актах. Варто чітко закріпити організаційно-правові засади діяльності державних органів, для чого вказати перелік рішень, дій, бездіяльності, які вчиняються цими органами, а які – посадовими особами.
У підрозділі 2.3. «Забезпечення законності судами загальної юрисдикції адміністративного провадження у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій під час проведення виборів в Україні» наголошено, що судова адміністративно-правова форма вирішення спорів є до певної міри універсальною, оскільки згідно положень Кодексу адміністративного судочинства України, використовується не лише адміністративними судами, а й загальними.
Діяльність судів адміністративної юрисдикції з розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій під час проведення виборів в Україні слід розглядати як регульовану адміністративно-процесуальними нормами юрисдикцію щодо вирішення конкретних індивідуальних справ у сфері виборчої діяльності, спорів, що виникають із виборчих правовідносин та реалізації виборчих прав суб’єктів виборчого процесу.
Розділ 3 «Правові аспекти вдосконалення адміністративного провадження у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій під час проведення виборів в Україні» містить основні напрями підвищення ефективності адміністративно-правового регулювання провадження.
Підкреслено, що адміністративно-правова охорона суспільних відносин у сфері виборчої діяльності є важливою частиною життя суспільства. Невирішеність окремих проблем провадження у справах про оскарження, рішення, дії або бездіяльності виборчих комісій призводить до нагромадження проблем у діяльності суб’єктів виборчого процесу, що сповільнює розвиток і вдосконалення інститутів народного волевиявлення, процедур їхньої реалізації відповідно до принципів і норм міжнародного права.
Суб’єкти адміністративної юрисдикції у сфері виборчої діяльності зіштовхуються з питаннями, пов’язаними з недостатньо чітким регулюванням окремих сторін провадження у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій під час проведення виборів в Україні.
Існує необхідність удосконалення процесуальних норм, якими визначено вказане провадження, у тому числі виконання рішень щодо скарги, задля приведення його у відповідність європейським стандартам забезпечення з метою виборчих прав і свобод.