Джерела інформації для аналізу майна підприємства

1. Статистична звітність

форма 11 - 03 «Звіт про наявність та рух основних фондів, амортизації (знос)»,

форма №1-підприємництво «Звіт про основні показники діяльність підприємства», за два роки (2003, 2004 року).

2. Бухгалтерська звітність:

Форма №1 «Баланс»;

Форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності»;

Форма №2 «Звіт про фінансові результати».

Теоретичні та методичні основи аналізу

Оцінка стану, складу та структуру майна, а також причини їх зміни необхідна для визначення правильності та доцільності вкладення фінансових ресурсів у активи, що в свою чергу забезпечує стабільність фінансового стану підприємства.

На основі цього виділяємо основні напрямки аналізу майна підприємства:

За даними балансу (ф.1) визначається вартість усього майна підприємства (підсумок активу балансу - валюта балансу) на певну звітну дату.

Далі визначається відхилення за кожним видом майна порівнянням даних на кінець і на початок звітного періоду. Для вивчення структурних змін необхідно додатково визначити питому вагу кожного виду майна в загальній валюті балансу і вивчити причини змін структури майна. Детальний аналіз цього питання дає можливість установити, якою мірою підприємство може спиратися на власні кошти, а також наскільки ефективно використовуються власні кошти. Отже, можна вирішити наскільки надійними є джерела засобів і що треба зробити в майбутньому для забезпечення грошових надходжень. Цей аналіз уможливлює також визначення відповідності стратегії підприємства (фірми) напрямками використання коштів з тим, щоб у разі необхідності вжити заходів для виправлення ситуації.

Модель і етапи аналізу можуть бути, зокрема, такими:

1 Етап. Загальна оцінка стану майна і його окремих частин.

Розробляється аналітична таблиця і на основі неї робляться відповідні висновки стосовно вартості майна, основних засобів й необоротних активів, частку дебіторської заборгованості і грошей та їх еквівалентів.

Далі вивчають співвідношення динаміки оборотних і необоротних активів, а також показники мобільності всього майна підприємства та оборотних коштів:

А) якщо оборотні кошти збільшилися, а необоротні активи зменшилися, це означає, що на підприємстві спостерігається тенденція прискорення оборотності всього майна підприємства. Результатом може бути вивільнення частини коштів і короткострокових вкладень (якщо відсоток за цими статтями зріс);

Б) для характеристики майна розраховується коефіцієнт мобільності майна: відношення вартості оборотних активів до вартості всього майна

В) коефіцієнт мобільності оборотних активів розраховується як відношення найбільш мобільної їх частини (коштів і фінансових вкладень) до вартості оборотних активів.,

Розглядаючи аналізований період роблять висновок щодо прискорення оборотності майна, а також оборотності оборотних коштів.

Збільшення коефіцієнтів мобільності всього майна і оборотних активів підтверджує тенденцію прискорення оборотності майнових засобів підприємства.

Слід зазначити, що низька мобільність оборотних активів на завжди є негативною. За високої рентабельності продукції підприємства здебільшого спрямовують вільні кошти на розширення виробництва. 2 етап. Аналіз основних засобів.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» під терміном «основні засоби» слід розуміти матеріальні цінності, що використовуються у виробничій діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичною або моральною зношеністю

Основні засоби (основні фонди) служать матеріально-технічною базою виробництва, фундаментом його вдосконалення і розвитку. Цей процес відбувається як шляхом нарощування потенціалу основних фондів (екстенсивне), так і через підвищення ефективності їх використання (інтенсивно). Значне нарощування основних виробничих фондів призводить до ускладнень у технічному переоснащенні виробництв, морального і фізичного старіння устаткування, що знижує ефективність його використання та можливість конверсії. Тому більш економічно - виправданим є збільшення часу роботи устаткування, повне завантаження його наявного парку, кваліфікований догляд за його роботою та ін.

З метою забезпечення ефективного управління основними засобами підприємства, виділяють їхню структуру за кваліфікаційними ознаками. За цією умовою основні засоби підприємства групують за такими ознаками: за належністю, ступенем використання виробничо-господарській діяльності, галузевою структурою, функціональним призначенням і натурально-речовим складом

Враховуючи принцип системного підходу, в процесі економічного аналізу на різних рівнях менеджменту виділяють такі завдання:

• аналіз обсягу та структури основних засобів і їх відповідності вимогам технічного прогресу та оптимальним параметрам виробництва;

• визначення технічного стану основних засобів, темпів, форм та методів їх оновлення;

• аналіз використання наявного парку устаткування, стану його екстенсивного та інтенсивного завантаження;

• виявлення внутрівиробничих резервів поліпшення використання основних засобів;

• розрахунок кінцевих виробничо-фінансових результатів поліпшення використання основних засобів.

Аналіз починається з вивчення динаміки обсягу, складу та структури основних засобів за їх класифікаційними ознаками:

• промислово-виробничі;

• виробничі фонди інших галузей;

• невиробничі основні фонди.

Даний етап аналізу проводять за допомогою аналітичної таблиці, в якій визначається відхилення за кожною класифікаційною ознакою основних засобів порівнянням даних на кінець і на початок звітного періоду.

На основі аналізу структури основних засобів вивчають зміни, що відбулися в складі у цілому, а після цього - в розмірі окремих кваліфікаційних ознак.