Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Р1.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
16.12.2018
Размер:
662.53 Кб
Скачать

Вступ

Провідною галуззю економіки України і Житомирщини було і нині залишається сільське господарство. Від рівня розвитку і продуктивності якого залежить не тільки продовольча безпека, але й майбутнє держави.

В розвитку сільського господарства велика роль належить селекції і насінництву.

Насінництво – це галузь рослинництва, яка забезпечує виробництво сортового і гібридного насіння сільськогосподарських культур. Існуюча система сортового насінництва складається з таких взаємозв’язаних ланок: виведення державними селекційно-дослідними установами сортів, їх сортовипробування і районування, вирощування і розмноження сортового насіння, забезпечення сортовим насінням суб’єктів сільськогосподарської діяльності, сортовий і насіннєвий контроль.

  1. Економічна характеристика підприємства

Насіннєвий контроль був завжди важливою складовою системи сортового насінництва. Офіційно насіннєвий контроль – це система заходів контролю за якістю насіння сільськогосподарських культур. Основні завдання насіннєвого контролю постійно вдосконалюються. За своїми сортовими і посівними якостями насіння повинно відповідати вимогам державних стандартів. Безпосереднє завдання насіннєвого контролю полягає в перевірці сортових і посівних якостей насіннєвого матеріалу (сортової чистоти, схожості, енергії проростання, засміченості різними домішками, вологості, маси 1000 зерен, зараженості його хворобами і заселеності шкідниками сільськогосподарських культур ). Це завдання в свій час було покладено на контрольно-насіннєві лабораторії, а тепер на державні насіннєві інспекції, розташовані по всій території країни. Їх діяльність координує Українська державна насіннєва інспекція.

Першу в світі контрольно-насіннєву станцію організував німецький вчений Ф.Ноббе в 1863 році.

В Російській імперії контрольно-насіннєва станція, або за тогочасною назвою, станція випробування насіння, почала працювати в Петербурзі при Головному ботанічному саду в 1877 році на чолі з ботаніком професором О.Ф.Баталіним.

В Україні першу контрольно - насіннєву лабораторію було створено в 1897 році Київським товариством заохочення землеробства, яка офіційно застосувала норми на насіння.

Особлива роль в насіннєвому контролі належить Київській контрольно-насіннєвій станції, яку організував професор Петро Родіонович Сльозкін в 1897 році. Вона стала першоосновою теперішнього Національного наукового центру "Інститут землеробства" УААН. Завдання контрольно-насіннєвих станцій полягали у дослідженні насіння, а саме: лабораторному і польовому контролі, проведенні наукової і методичної роботи, підготовці працівників із контролю насіння, пропаганді ідей контролю.

Першу вітчизняну селекційну станцію в Україні було створено в Харкові в 1908р. професором П.В.Будріним.

Перші правила насіннєвого контролю у вигляді "Норми оцінки насіння" були опубліковані в 1909 році Харківською контрольно – насіннєвою станцією, яку очолював відомий вчений М.М.Кулєшов. У Харкові працювали курси з підготовки інструкторів з насінницької справи.

Згодом контрольно – насіннєві станції створюються в різних регіонах країни. До 1917 року діяло 50 контрольно–насіннєвих установ.

Початком становлення насінництва при радянській владі стала підписана В.І.Леніним постанова Ради Народних Комісарів "Про насінництво" від 13 червня 1921 року, якою передбачалася невідкладна організація масового розмноження й поширення чистосортного насіння. В 1922 році в Києві було організовано Науковий інститут селекції, який мав вести селекційно-насінницьку роботу з основними зерновими, зернобобовими культурами і травами.

Офіційно мережу державних насіннєвих контрольних станцій засновано Постановою Раднаркому від 30 січня 1926 року " Про державний контроль насіннєвого матеріалу в торгових підприємствах." Видавати сертифікати на насіння мали право лише державні насіннєві контрольні станції. Важливим положенням цієї постанови було те, що всі установи, організації, приватні підприємства й особи, які торгують посівним матеріалом, зобов’язувалися гарантувати споживачеві схожість насіння, його чистоту та відсутність шкідливих засмічувачів відповідно до норми.

Організовану контрольно – насіннєву систему було піднесено на вищий методичний рівень, виробники й споживачі насіння їй довіряли, фальсифікація стала неможливою.

Наукова робота з насінництва покладалася на дослідні установи. В 1928 році Маслівський селекційний технікум було реорганізовано в Маслівський інститут селекції і насінництва – перший в країні селекційно-насінницький вищий навчальний заклад.

До 1930 року в Україні функціонувало 23 контрольно-насіннєві станції. В серпні 1932 року при Народному Комісаріаті Землеробства СРСР було створено Всесоюзну державну насіннєву інспекцію із Центральною насіннєвою лабораторією, яка фактично вперше розробила єдину методику дослідження насіння та загальнодержавну систему ведення робіт на основі діяльності республіканських, крайових, обласних і міжрайонних насіннєвих інспекцій. Методичні й теоретичні питання дослідження насіння здійснював організований М.І Вавиловим Всесоюзний інститут рослинництва (ВІР) через створений у 1931 році відділ насінництва. В 1934 році за проектами ВІР та Центральної контрольно-насіннєвої лабораторії було затверджено 23 загальносоюзні норми на посівні якості насіння зернових, зернобобових і олійних культур. З цього ж року передбачалося висівати всі культури тільки перевіреним на схожість насінням.

В 1934 році Уряд поставив завдання: забезпечити перевірку всіх насіннєвих фондів призначених для посіву весною 1934року. Це був перший крок у здійсненні широкомасштабного насіннєвого контролю.

Виросли обсяги робіт. В зв’язку з цим в кожній області і районі було утворено контрольно-насіннєві лабораторії. Право документувати якість насіння надавалося виключно їм.

Підвищуються вимоги до якості насіння. Замість діючих із 1934року норм розробляються державні стандарти на посівні та сортові якості насіння. Перші державні стандарти на якість насіння були затверджені в 1941-1942 роках і діяли протягом двох десятиліть. Не дивлячись на те, що держава вела кровопролитну війну, уряд працював на перспективу.

Тільки в нашій країні все насіння досліджувалося і досліджується на посівні якості. В той час в більшості країн досліджується тільки насіння, яке підлягає реалізації і зовсім не ведеться контроль за вирощуванням насіння.

Житомирська область утворена в 1937 році. В усіх районах діяли контрольно-насіннєві лабораторії при районних земельних відділах.

В 1945 році контрольно-насіннєві лабораторії реформувалися в державні насіннєво-карантинні інспекції. Штатний розпис передбачав в районі посади начальника інспекції, агронома-інспектора, старшого лаборанта, лаборанта, молодшого лаборанта, рахівника, техпрацівника та двох сезонних лаборантів. Головне завдання інспекції полягало у визначенні посівних якостей насіння і контроль за недопущенням розповсюдження карантинних бур'янів.

В 1948 році насіннєво-карантинні інспекції реформують в державні лабораторії з якості насіння. Завдання їх полягало в польовому і лабораторному контролі за якістю насіння, наданню методичної допомоги виробникам.

В 1949р. в обласній контрольно-насіннєвій лабораторії працювало 4 спеціалісти з вищою освітою: начальник, старший агроном, агроном-інспектор, старший лаборант. В області нараховувалося 35 районів. Районні контрольно-насіннєві лабораторії очолювали начальники, з них 16 мали вищу освіту. В їх штаті було по одному агроному-інспектору, старші лаборанти, лаборанти, сезонні лаборанти, їздові, прибиральниці, всього - 231 працівник.

В 1953 році внаслідок реорганізації системи державного насіннєвого контролю районні лабораторії були передані в підпорядкування машинно-тракторних станцій (МТС).

В 1958році лабораторії відновили свою діяльність, як самостійний відділ при райвиконкомах.

В 1960 році при контрольно-насіннєвих лабораторіях створюються агро хімлабораторії.

В 1965 році контрольно-насіннєві лабораторії реорганізовані в державні насіннєві інспекції, систему яких очолила Державна насіннєва інспекція при Міністерстві сільського господарства СРСР.

В 1965 році країна вступає до створеної у 1924 році Міжнародної асоціації з міжнародного контролю за якістю насіння (ІSTА).

В цей рік в області було 18 районів. В кожному із них функціонує районна державна насіннєва інспекція. В штатах інспекції – завідуючий, старший лаборант, лаборант, сезонні лаборанти, техпрацівник, водій. Всього працювало в системі держнасінінспекцій області 145 чоловік.

В 1993 році в Україні прийнято Державний стандарт України "Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості. Технічні умови". (ДСТУ 2240-93, який містить вимоги до якості насіння. В 2002 році введено в дію новий державний стандарт України ДСТУ 4138-2002 "Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості".

В 1994 році Верховна Рада України прийняла Закон "Про насіння," який регулював всі процеси в насінництві.

В 2002 р Верховною Радою України прийнято новий закон "Про насіння і садивний матеріал". Закон дає визначення всіх термінів в насінництві. Передбачає державне управління в галузі насінництва та розсадництва. Визначає систему насінництва, обіг насіння. Важливим розділом Закону є Державний контроль у насінництві. Ним передбачено, що Державний контроль здійснюють Українська державна насіннєва інспекція, обласна і районні держнасінінспекції. Визначено, що посадовими особами, які здійснюють державний контроль є головні і державні інспектори з насінництва. В Законі передбачено повноваження головних і державних інспекторів з насінництва та розсадництва. Закон містить розділи, які визначають державну підтримку насінництва, відповідальність за порушення законодавства в галузі насінництва та розсадництва, міжнародні відносини в галузі насінництва.

Контроль за якістю насіння в області здійснює обласна і 23 районних державних насіннєвих інспекцій, в яких у 2007 році нараховується 163 штатних працівники, в тому числі 10 агрономів з насінництва, переведених з головного управління агропромислового розвитку в 2004 році в систему держнасінінспекцій області.

Укрдержнасінінспекція та державні насіннєві інспекції області здійснюють контроль за діяльністю суб’єктів насінництва усіх форм власності та господарювання у сфері насінництва, які займаються виробництвом, заготівлею, обробкою, зберіганням, реалізацією і використанням насіння та садивного матеріалу сільськогосподарських культур, щодо додержання ними методичних і технологічних вимог із забезпечення сортової чистоти, біологічних і урожайних властивостей сорту та посівних якостей насіння і садивного матеріалу, за веденням документації сортових посівів насіннєвого фонду, за правильним відбором проб для визначення посівних якостей насіння і садивного матеріалу, за введенням насіння і садивного матеріалу в обіг.

Насіннєві інспекції області здійснюють державний насіннєвий контроль більше як за тисячею суб’єктів насінництва.

Безпосередньо контролюючі функції у відповідності до Закону "Про насіння і садивний матеріал" здійснюють державні інспектори з насінництва, яких в області нараховується 48, в кожному районі по 2 ( в Народницькому, Лугинському, Олевському районах – по одному ) і в обласній інспекції – 5 .

Обласні державні насіннєві інспекції організовують роботу районниї державних насіннєвих інспекцій, зусиллями яких та безпосередньо здійснюють державний контроль за діяльністю суб’єктів насінництва усіх форм власності на території області відповідно до Закону України «Про насіння і садивний матеріал».

Державні насіннєві інспекції надають послуги:

  • з відбору проб насіння з партій, що підлягають реалізації;

  • з визначення посівних якостей насіння;

  • з апробації сортових посівів;

  • з надання консультацій щодо виробництва кондиційного насіння.

У середньому по роках відбирається і перевіряється методом аналізу на якісні показники в межах 30 тисяч проб насіння.

Спеціалісти державних насіннєвих інспекцій своєю працею сприяють виконанню загальнодержавних програм розвитку насінництва та розсадництва, беруть участь у визначенні перспектив розвитку державного контролю в насінництві, узагальнюють і впроваджують передовий досвід виробництва високоякісного насіння.

Житомирська обласна державна насіннєва інспекція відповідно до Закону України «Про насіння і садивний матеріал» здійснює державний контроль в насінництві і є складовою служби державного контролю України у сільськогосподарському насінництві. За організаційно – правовою формою облдержнасінінспекція є установою.

Підприємство розташовано в Житомирі за адресою: майдан С.П. Корольова, будинок 3/14.

Обласна державна насіннєва інспекція в своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Верховної Ради, Президента України, кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики і продовольства України, органів захисту прав споживача, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності, Укрдержнасінінспекціїї, а також Положенням про обласну держнасінінспекцію.

Обласна держнасінінспекція забезпечую організаційне і методичне керівництво районними державними насіннєвими інспекціями.

Акти облдержнасінінспекції з оперативних, організаційно- розпорядчих питань видаються у формі наказів.

Склад обласної держнасінінспекціїї.

Очолює обласну державну насіннєву інспекцію начальник, який за посадою є головним державним інспектором з насінництва області.

Начальник облдержнасінінспекціїї призначається на посаду і звільняється з посади начальником Укрдержнасінінспекціїї – головним державним інспектором україни з насінництва області.

Штатним розписом обласної інспекції передбачено посади:

Головного агронома – державного інспектора з насінництва, два провідних агрономи – державні інспектори з насінництва, один провідний агроном з насінництва, завідуюча лабораторією, провідний агроном з аналітичної роботи, головний інженер-метролог, головний бухгалтер, провідний економіст, три провідних бухгалтери, юрист, інспектор по кадрах, секретар-друкарка, водій, прибиральниця.

Всього – 21 особа.

Працівників інспекції призначає на посади і звільняє з посад начальник інспекції згідно з чинним законодавством.

Облдержнасінніспекція утримується за рахунок коштів загального і спеціального фондів державного бюджету.

Майно облдержнаснінспекції є державним, яке складається з основних та оборотних фондів. Структура, штатний розпис і фонд оплати праці затверджується Укрдержнасінінспекцією.

Облдержнасінінспекція є юридичною особою. Має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України.