9. Державне регулювання страхової діяльності в Україні здійснюється у таких формах:

а) розробка правил страхування державними органами, залучення банків до страхування;

б) ліцензування страхової діяльності і реєстрація страховиків;

в) роздержавлення і приватизація майна публічних страховиків;

г) розробка правил по всіх видах страхування державними органа­ми.

10. Уповноваженим органом, що видає ліцензії на право на­дання страхових послуг, є:

а) Міністерство фінансів України;

б) Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю;

в) Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг Украї­ни;

г) Національний банк України.

11. Використання інформаційних технологій у страховій діяльності дозволить здійснювати:

а) обмін інформацією між абонентами локальної мережі; проводи­ти Інтернет конференції, отримати необмежений доступ до баз даних;

б) виявляти, обробляти і використовувати будь-яку інформацію за допомогою персонального комп'ютера;

в) спеціалісту страхової справи отримування, представлення, дослі­дження та зберігання інформації, необхідної для успішного вико­нання покладених на нього обов'язків;

г) реалізувати голосовий зв'язок між користувачами; інтерактивно передавати аудіо-та відеоінформацію; збільшити кількість корис­тувачів і кількість вузлів мережі Інтернет в Україні.

12. Мережа Інтернет в страховій діяльності:

а) взагалі не потрібна, бо персонал відволікається від основної роботи по укладанню і веденню договорів;

б) є витратомісткою і малоефективною в страховій практиці;

в) є пріоритетною в отриманні необхідної інформації у глобальних комп'ютерних мереж;

г) правильна відповідь а) і б).

13. Страховий продукт - це:

а) боргове зобов'язання страховика;

б) страховий поліс;

в) процес укладання договору страхування;

г) комплекс зобов'язань страховика.

14. До якісних показників страхового продукту відносять:

а) обсяг страхового покриття;

б) кількість основних та додаткових наданих послуг;

в) сума страхової премії та перелік обмежень у ризиках;

г) можливість установлення партнерських взаємовідносин з клієн­том;

15. Аквізиція страховика - це :

а) формування споживчого попиту на страхові продукти;

б) страхове поле страховика;

в) продаж страхових продуктів через страхових посередників;

г) дослідження ринку страхових послуг.

16. Аквізитор - це:

а) фахівець, який обчислює страхові тарифи;

б) фахівець, який оцінює збитки у морській аварії;

в) уповноважена страховиком особа, що укладає або поновлює договори страхування.

г) рекламний агент.

17. Страхові агенти можуть виконувати такі види робіт:

а) розрахунок страхових тарифів;

б) пошук страховиків;

в) пошук страхувальників і укладення договорів страхування;

г) розробка правил страхування.

18. До юридичних страхових агентів відносять:

а) банки, агентства нерухомості, туристичні фірми;

б) громадян-власників;

в) страхові компанії;

г) виробничі підприємства.

19. Продаж страхового продукту за допомогою посередників відбувається:

а) через брокерів;

б) через банки, туристичні агенції тощо;

в) за адресами у довідниках;

г) через агентів

20. Реклама страхо­вої компанії має виконувати такі завдання:

а) створювати широку популярність і образ продуктів компанії та самої компанії, що запам'ятовується;

б) бути спрямована на надання більшої значущості запропонованим нововведенням;

в) підтримувати популярність компанії, поширювати образ продук­тів і компанії, брати участь в оновленні образу продуктів ком­панії;

г) бути позиціонуючою у «відповідь на сподівання спожива­чів», масово впливати, а також бути ненав'язливо всюди­сущою.