Тема 12. Авіаційне страхування

1. До поняття «авіаційне страхування» входить:

а) тільки страхування повітряного транспорту, у тому числі страхування авіазапчастин та двигунів;

б) страхування повітряного транспорту, у тому числі страхування авіазапчастин та двигунів і страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

в) страхування повітряного транспорту, у тому числі страхування авіазапчастин та двигунів, особисте страхування від нещасних випадків авіаційних спеціалістів, страхування відповідальності власників повітряного транспорту, включаючи відповідальність перевізників, диспетчерів, операторів та космічне страхування. 2. Згідно з договором обов 'язкового страхування відповідаль­ності повітряного перевізника і виконавця повітряних робіт бу­дуть відшкодовуватись збитки:

а) пов'язані з ушкодженням або смертю членів екіпажу;

б) пов'язані з пошкодженням майна, травмуванням або смер­тю пасажирів;

в) пов'язані з пошкодженням вантажу, за який страхувальник несе відповідальність за контрактом.

3. В авіаційному страхуванні страхові компа­нії відмовлять у відшкодуванні збитків у випадках:

а) пілотування застрахованого засобу авіатранспорту особою, що не має на те прав;

б) користування в надзвичайних умовах зльотними смугами, які не призначені для застрахованого засобу авіатранспорту;

в) перевезення пасажирів або вантажів числом або масою, що пе­ревищує декларовану вантажопідйомність засобу авіатранспорту.

4. Ставки премії по страхуванню авіасуден залежать від таких факторів:

а) кліматичні умови;

б) частота зльотів і посадок;

в) кваліфікація і досвід пілотів;

г) повітряне судно виконує регулярні рейси чи ні.

5. При укладанні договорів авіаційного страхування в Україні необхідно посилатися на такий законодавчий документ:

а) усі питання, що стосуються страхування, визначені Законом України «Про внесення змін до закону України «Про стра­хування»» від 07.11.2001 і Повітряним кодексом України;

б) законодавчим документом в Україні в галузі авіаційного страхування є Кодекс цивільної авіації;

в) основоположним документом авіаційного страхування є Варшавська конвенція 1929 р.;

г) законодавчим документом в Україні в галузі авіаційного страхування є Закон України «Про транспортування вантажів та перевезення пасажирів».

6. В Україні розмір відшкодування за завдану шкоду життю та здо­ров'ю пасажирів під час перевезення авіатранспортом (за кожне пасажирське місце):

а) 5 тис. дол. США;

б) 10 тис. дол. США;

в) 20 тис, дол. США;

г) 40 тис. дол. США.

7. Страхування авіасуден — це:

а) страхування каско;

б) страхування карго.

8. Страхування авіасуден проводиться за умовами:

а) « за всі ризики»;

б) «повного пошкодження та загибель»;

в) «без відповідальності за приватну аварію»;

г) «тільки від повної загибелі».

9. В авіаційному страхуванні розрізняють такі форми:

а) добровільна;

б) обов’язкова;

в) добровільна і обов’язкова.

10. Договір в авіаційному страхуванні може бути укладений:

а) на період одного польоту;

б) на декілька років з перерахуванням страхової суми, тариф­них ставок кожного року;

в) на період регулярних польотів з метою перевезення паса­жирів, багажу, вантажів.

11. В Україні члени екіпажу літака страхуються:

а) на час польоту;

б) на час польоту, по дорозі з готелю до аеропорту;

в) на час польоту, по дорозі з готелю до аеропорту, під час заходження на посадку.

12. Члени екіпажу літака є:

а)страхувальниками;

б) застрахованими;

в) страховиками.

13. Видами добровільного авіаційного страхування є:

а) страхування відповідальності обслуговування повітряного простору;

б) страхування відповідальності технічного обслуговування повітряного простору;

в) космічне страхування.

14. Страхова сума за дого­вором страхування членів екіпажу повітряного судна та ін­шого авіаційного персоналу не повинна бути меншою ніж:

а) 20000 тис. грн. за кожну застраховану особу;

б) 50000 тис. грн. за кожну застраховану особу;

в) 100 000 тис. грн.. за кожну застраховану особу.

15. Страхувальниками за договором авіаційного страхування можуть бути:

а) українські експлуатанти повітряних суден;

б) повітряні перевізники, які мають право здійснювати пасажирські та вантажні перевезення;

в) особи, які мають право власності на повітряне судно;

г) особи, які є замовниками авіаційних робіт.

16. Основними завданнями Авіаційного страхового бюро є:

а) дослідження та прогнозування національного ринку стра­хових послуг у галузі авіації;

б) підготовка та внесення на розгляд державних органів пропозицій стосовно законодав­чих та інших нормативних актів з обов'язкового авіаційно­го страхування, розроблення рекомендацій з методології здійснення відповідних видів авіаційного страхування;

в) сприяння впровадженню прийнятих у міжнародній практи­ці умов авіаційного страхування та форм уніфікованих полісів тощо.

17. В авіаційному страхуванні у разі смерті застрахо­ваної особи внаслідок страхового випадку спадкоємцю виплачується:

а) 60 % страхової суми;

б) 80 % страхової суми;

в) 100 % страхової суми

18. В авіаційному страхуванні у разі встановлення застрахованій особі інвалідності І групи їй виплачується:

а) 60 % страхової суми;

б) 80 % страхової суми;

в) 100 % страхової суми

19. В авіаційному страхуванні у разі встановлення застрахованій особі інвалідності ІІ групи їй виплачується:

а) 60 % страхової суми;

б) 80 % страхової суми;

в) 100 % страхової суми

20. В авіаційному страхуванні у разі встановлення застрахованій особі інвалідності ІІІ групи їй виплачується:

а) 60 % страхової суми;

б) 80 % страхової суми;

в) 100 % страхової суми