- •Тема 12. Інституціональні форми інтеграції у світове господарство
- •11.1. Відкритість національної економіки і конвертованість моделей національних економічних систем
- •12.2. Принципи інтеграції національної економіки у світову економічну систему
- •12.3. Сот як інституціональна основа інтеграції у світову економічну систему
- •12.4. Інституціональні аспекти участі національної економіки у міжнародних валютно-фінансових відносинах та формування безпеки національної економіки
- •2. Основними стратегічними завданнями розвитку національної економіки є:
- •3. Пріоритетними напрямами економічної співпраці з Російською Федерацією згідно з національними інтересами України визначені:
12.4. Інституціональні аспекти участі національної економіки у міжнародних валютно-фінансових відносинах та формування безпеки національної економіки
Міжнародні валютно-фінансові відносини сьогодні характеризуються складністю, суперечливістю і водночас поглибленням координації економічної політики держав. Учасниками міжнародних валютно-фінансових відносин є держави, юридичні й фізичні особи.
Міжнародні валютно-фінансові відносини - це сукупність відносин, що пов'язані із функціонуванням валюти в міжнародній торгівлі, економічному й технічному співробітництві, наданні та отриманні позик, кредитів тощо.
Правова регламентація виникнення змін чи припинення валютно-фінансових відносин базується на міжнародних, міждержавних угодах та національних правових актах. Координація міжнародних валютно-фінансових відносин політики здійснюється і на рівні держав, і в рамках міжнародних організацій, провідне місце серед яких займають Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Міжнародний банк реконструкції і розвитку. Міжнародні валютно-фінансові і банківські організації забезпечують ефективне функціонування валютно-фінансової сфери, сприяють співробітництву між країнами.
Міжнародні валютні відносини ґрунтуються перш за все на регулюванні валютних курсів. Зміна курсів валют безпосередньо і неоднаково впливає на вартість товарів у міжнародній торгівлі і вартість інвестицій, що виражені в цих валютах. Зниження курсу національної валюти викликає падіння цін національних товарів на світовому ринку, виражених в іноземній валюті, що, в свою чергу, сприяє експорту. Ціни на іноземні товари, виражені в національній валюті, стають вище, в результаті чого імпорт скорочується. Крім того, внаслідок падіння курсу національні активи і цінні папери дешевшають і стають більш привабливими для іноземних інвесторів, що викликає зростання припливу іноземного капіталу у вітчизняну економіку. Підвищення курсу національної валюти має зворотній ефект.
Для участі національної економіки в міжнародних валютно-фінансових відносинах необхідно створити гнучкий механізм регулювання, спрямований, перш за все, на зміцнення національної грошової одиниці країни з її включенням у систему міжнародних розрахунків і вирішення проблеми зовнішньої заборгованості. Повноцінною незалежна національна економіка вважається за наявності в ній міцної національної грошової одиниці. У свою чергу, національна грошова одиниця може зміцнитися за умови високоефективної національної економіки, в якій повинні бути зацікавлені держава й окремі виробники. Сприятливий вплив на розвиток як національної економіки в цілому, так і зовнішньоекономічної діяльності має включення національної грошової одиниці в систему міжнародних розрахунків, тобто забезпечення її конвертованості щодо валют інших країн або функцій платежу на ринках світу.
Вирішення проблеми зовнішньої заборгованості сприятиме швидкому розвитку економічних і соціальних процесів усередині країни і в міжнародному співробітництві.
Безпека національної економіки визначається як спроможність національної економіки забезпечити свій вільний і незалежний розвиток, стабільність громадянського суспільства та його інститутів, достатній оборонний потенціал країни за усіх несприятливих умов і варіантів розвитку подій, а також здатність держави до захисту національних економічних інтересів від зовнішніх і внутрішніх загроз. Вона передбачає не тільки захищеність національних інтересів, але й здатність інститутів влади ство-рювати механізми реалізації і захисту національних інтересів розвитку вітчизняної економіки, забезпечення і підтримку соціально-політичної стабільності.
Правовою базою забезпечення національної безпеки України, є: Конституція України; Закони України: «Про національну безпеку України», «Про Раду національної безпеки і оборони України», податкове та валютне законодавство; законодавство України про приватизацію, банкрутство, зовнішньоекономічну діяльність; Кримінальний, Кримінально-процесуальний, Цивільний, Цивільно-процесуальний, Митний, Бюджетний, Господарський кодекси України тощо, які мають безпосереднє відношення до регулювання відносин в економічній сфері;Укази й Розпорядження Президента України; Постанови та Розпорядження Кабінету Міністрів України; Відомчі нормативні акти міністерств та відомств; Міжнародні договори України.
Економічна безпека є важливою складовою національної безпеки й характеризує стан рівноваги і соціально-орієнтованого розвитку національної економічної системи, що досягається реалізацією сукупності форм та методів економічної політики. Економічна безпека включає такі складові:
-
економічну незалежність, тобто, насамперед можливість здійснення державного контролю над національними ресурсами, спроможність використовувати конкурентні переваги національної економіки для забез-печення участі в міжнародній торгівлі та інтеграції у світову економічну систему;
-
стабільність національної економіки, що передбачає стійкість усіх елементів економічної системи, захист усіх форм власності, створення гарантій для ефективної підприємницької діяльності;
-
здатність до саморозвитку і прогресу, тобто спроможність самостійно реалізовувати й захищати національні економічні інтереси, здійснювати ефективну інвестиційну та інноваційну політику, розвивати інтелектуальний і трудовий потенціал країни.
До принципів забезпечення економічної безпеки України відносять:
-
дотримання законності;
-
баланс економічних інтересів національної економіки;
-
взаємну відповідальність усіх суб’єктів суспільства;
-
забезпечення заходів, пов'язаних із захистом національних економічних інтересів;
-
інтеграцію національної економічної безпеки з міжнародною еконо-мічною безпекою.
Міжнародна економічна безпека включає комплекс міжнародних умов діяльності, домовленостей та інституціональних структур, за яких кожній державі надається можливість вільно обирати й здійснювати свою стратегію соціального та економічного розвитку, не зазнаючи зовнішнього тиску і розраховуючи на невтручання, розуміння та взаємоприйнятну і взаємовигідну співпрацю з боку інших держав. Забезпечення міжнародної економічної безпеки сприяє співробітництву держав у вирішенні не тільки їхніх національних проблем, але й глобальних проблем людства. Належний рівень економічної безпеки досягається здійсненням єдиної державної політики, підкріпленої системою скоординованих заходів, адекватних внутрішнім і зовнішнім загрозам. Без такої політики неможливо домогтися виходу з кризи, примусити працювати механізм управління економічною ситуацією, створити ефективні механізми соціального захисту населення.
Інституціональними чинниками формування безпеки національної економіки є:
-
розробка державою комплексу необхідних і довготривалих заходів щодо попередження і боротьби з внутрішніми і зовнішніми загрозами, здійснення оцінки результатів їх впровадження;
-
створення інформаційної бази для об'єктивного і всебічного моніторингу економіки й суспільства та його проведення з метою виявлення і прогнозування внутрішніх і зовнішніх загроз національним інтересам, об'єктам економічної безпеки;
-
організація роботи органів законодавчої, виконавчої і судової влади, громадських та інших організацій та об'єднань, посадових осіб з реалізації комплексу заходів щодо забезпечення економічної безпеки згідно з чинним законодавством. При цьому забезпечення економічної безпеки повинна відповідати таким
вимогам:
-
забезпечення надійного захисту національних інтересів;
-
функціонування в межах, визначених законом;
-
удосконалення існуючої нормативної бази;
-
прогнозування і своєчасне відвернення загроз економічній безпеці;
-
наявність чіткої структури і функціональне розмежування органів законодавчої, виконавчої та судової влади;
-
ефективне функціонування як у звичайних, так і в надзвичайних умовах.
НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ.
Основні поняття: світове господарство; національна економіка; модель національної економіки; економічна інтеграція; глобалізація; конкурентоспроможність; інновації; міжнародні організації; валюта; валютный курс; міжнародні валютно-фінансові відносши; міжнародна економічна безпека.
Контрольні запитання:
-
Якими ознаками характеризуются відкритість і конвертованість економіки?
-
Визначте основні стратегічні завдання розвитку національної економіки.
-
Назвіть пріоритетні напрями економічної співпраці України з Російською Федерацією.
-
Який загальновідомий рейтинг використовується для оцінки конкурентоспроможності національних економік?
-
У чому полягає головна мета діяльності СОТ?
-
Назвіть переваги вступу України до СОТ.
-
Які основні риси сучасної міжнародної валютної системи?
-
Охарактеризуйте складові економічної безпеки країни.
-
У чому полягають принципи забезпечення економічної безпеки України?
-
Які інституціональні чинники формування безпеки національної економіки?
Тести для самоперевірки
1. Відкритість економіки означає:
A. Участь країни та її економічних суб’єктів в світовому інтеграційному процесі.
Б. Прозорість, тобто вільний доступ до національних макроекономічних відомостей.
B. Економічну свободу всередині країни.
Г. Всі відповіді правильні.
Д. Всі відповіді неправильні.