Основні функції бізнес-плану [Кириченко о.А., Гіленко і.В., Роголь с., Сиротян с.В., Нємой о. Банківський менеджмент Навчальний посібник / к.: Знання-Прес, 2002.- 438 c.]

БІЗНЕС-ПЛАН
Внутрішнє середовище	Зовнішнє середовище
Розробка стратегії (концепції)  розвитку банку, конкретизація окремих напрямів її діяльності Розробка і здійснення проектів створення нових продуктів (послуг) Оцінка внутрішнього наукового, технічного,   виробничого   і   комерційного потенціалу банку і виявлення резервів Підготовка і здійснення заходів щодо впровадження нових технологій і придбання устаткування Підбір нових і перенавчання власних працівників Контроль   за   фінансовими   результатами діяльності банку Заходи щодо зниження ступеня ризику в діяльності фірми Формування   сприятливого   іміджу банку План заходів попередження банкрутства і виходу з кризових ситуацій Підготовка і проведення збору акціонерів банку	Залучення  для  реалізації  проектів інвестицій Обґрунтування для включення проектів у державні (регіональні) програми й одержання коштів з централізованих джерел Одержання зовнішнього фінансування Забезпечення    успішної    реалізації акцій фірми на фондовому ринку Організаційно-фінансове обґрунтування необхідності створення спільних виробництв, підприємств із використанням    іноземного    капіталу та інших форм спільної діяльності Розробка і здійснення заходів щодо створення     фінансово-промислових груп

Реалізація будь-якого підприємницького проекту потребує ретельної підготовчої роботи. У рамках цієї роботи потрібно об­грунтувати реальність та економічну доцільність ідеї, опрацювати зважену програму її реалізації, переконати потенційних інвесторів, кредиторів та інших економічних партнерів у доцільності вкладання коштів у реалізацію даного проекту. Усе це має знайти відображення в бізнес-плані. Сам бізнес-план як комплексний, багатофункціональний документ поступово стає обов’язковим елементом компетентного управління також і вітчизняними підприємствами та організаціями.

1.3. Прийняття рішень в умовах невизначенності

Діяльність суб'єктів підприємницької діяльності в умовах ринкової економіки здійснюється під впливом факторів невизначеності і спричиненого нею ризику, внаслідок чого фактичні результати конкретного рішення або виду діяльності можуть відхилятись від запланованих. Ігнорування ризику або його неналежне врахування стає причиною банкрутства підприємства, тому раціональна поведінка керівництва і провідних фахівців передбачає аналіз ризику, обов'язкове його урахування у прийнятих рішеннях і розробку заходів, спрямованих на його запобігання або компенсацію.

Проблемі прийняття управлінських рішень в умовах ризику та невизначеності ситуацій присвячені роботи багатьох вчених: В.В. Вітлінського, Г.Л. Вербицької, М.І. Дідківського, С.М. Ілляшенка, В.В. Лук'янової,  С.І. Наконечного, Р.А. Фатхутдінова [Фролова Г.І. Технологія прийняття управлінських рішень в умовах ризику та невизначеності / Г.І. Фролова // Вісник Тернопільського державного економічного університету. - 2006. - №1. - С. 87-93].

Функціонуючи в умовах ринку, суб’єкт господарювання в кожний момент часу поставлений в умови коли від нього вимагається прийняти певне рішення: розробити шлях досягнення певної мети. І оскільки детермінованих ситуацій в економіці практично не існує, такий підприємець не може на 100% бути впевненим, що обраний ним шлях приведе до поставленої мети, тобто підприємець постійно стикається із ситуацією невизначеності.

Невизначеність – це ситуація, в якій імовірність отримання результатів прийнятого рішення невідома, в окремих випадках невідомий і весь спектр наслідків такого рішення.

Виробляти рішення в ситуації невизначеності підприємцю не тільки не вигідно, але й загрозливо, тому основною вимогою є переведення невизначеності в ризик.

Ризик – це ситуація, коли результат здійснення певного процесу не відомий, але відомі, його можливі альтернативні наслідки і достатньо інформації для того, щоб оцінити ймовірність настання цих наслідків.

Прикладом ситуації невизначеності є формування цін на сільськогосподарську продукцію у форвардних контрактах.

Прикладом ситуації ризику є рішення менеджера сільськогосподарського підприємства завтра косити траву на сіно, хоча він невпевнений, що в дні покосу не буде опадів. Згідно з багаторічними спостереженнями він з’ясував, що ймовірність дощу в цей період становить 40%.

Основним і першим правилом поведінки підприємця є таке: - не уникати ризику, а передбачувати його, намагаючись знизити до найбільш низького рівня. [Економічний ризик та методи його вимірювання – конспект лекцій (КНЕУ // http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/books/_book-634.htm)]