Seminar1

Під інформаційною війною можна розуміти боротьбу сторін за досягнення переваги над супротивником в своєчасності, достовірності, повноті отримання інформації, швидкості і якості її переробки і доведення до виконавців. Така війна включає наступні напрями діяльності: добування необхідної інформації; переробка одержаної інформації; захист інформаційних каналів від проникнення супротивника; своєчасне і якісне доведення інформації до споживачів; дезинформація супротивника; виведення з ладу або порушення функціонування систем добування, переробки і розповсюдження інформації супротивника; знищення, спотворення, викрадення інформації у супротивника; розробка ефективніших, ніж у супротивника, засобів роботи з інформацією.

У нинішню епоху вірогідність того, що держави вступлять у війну одна з одною, нікчемно мала. Сучасний світ характеризується економічною взаємозалежністю, тому старі цілі завоювання і утримання під контролем яких-небудь територій втрачають значення. Найпоширенішим видом військового конфлікту в нашу епоху є громадянська війна. Сьогодні війни більше офіційно не оголошуються. У минулу епоху, для якої були більш характерні міждержавні конфлікти, уряди офіційно і формально декларували оголошення війни. Це було необхідно з багатьох причин, зокрема, щоб визначити, які союзники беруть участь в бойових діях, щоб перевести економіку і життя суспільства на військовий лад. «Зі зростанням небезпеки тероризму оголошення війни стає практичним і юридичним нонсенсом. З одного боку, терористи зовсім не схильні офіційно оголошувати війну державі. З другого боку, держава не може оголосити офіційну війну підпільної організації [4, с. 51]». Жертвами терору сьогодні стають як окремі люди, групи людей, спільноти, так і міжнародне співтовариство взагалі. Події останнього часу свідчать про те, що терор виступає реальною загрозою для життя, добробуту, безпеки людей. Свідченнями застосування терору є захоплення заручників, вибухи, невиплата зарплати, пенсій [5]. На наш погляд, необхідність виключення терору зі сфери взаємовідносин зумовлено тим, що він виступає головною загрозою та реальним обмеженням права людини на життя.

Істотною характеристикою сучасної війни є також дипломатична боротьба – це використовування різних видів дипломатичної діяльності для підриву позицій протиборчих держав і зміцнення позицій своєї держави за допомогою ініціації суперечностей усередині них. В ході війни дипломатична боротьба звичайно підлегла озброєній боротьбі, спрямована на створення найсприятливіших умов її ведення. Разом з тим, однією з її задач є досягнення вигідних умов миру.

Одна з нових форм боротьби, вживаних в сучасній війні, – екологічна боротьба, яка полягає в здійсненні комплексу заходів і дій, направлених на створення несприятливих екологічних умов на території, зайнятій супротивником, утворення труднощів для дій його озброєних сил, функціонування економіки і мешкання населення. У своїх крайніх формах екологічна боротьба передбачає створення обставин, що виключають нормальну життєдіяльність держав. Вона ведеться як військовими, так і невійськовими засобами, включає руйнування центрів виробництва небезпечних хімічних речовин для тривалого зараження обширних територій, атмосфери і водних просторів, навмисне руйнування озонного шару, формування катастрофічних явищ, затоплень, пожеж, а також попередження і зрив подібного роду дій з боку супротивника.

Таким чином, проаналізувавши все вище зазначене, можна зробити наступні висновки: по-перше, істотно змінюється сучасна типологія війн; по-друге, за сучасних умов проблема війни набуває особливого значення для життя і діяльності суспільства, оскільки в епоху глобалізації будь-яка війна може мати катастрофічні наслідки для майбутнього всього людства; по-третє, в даний час існує тенденція, коли люди поступово усвідомлюють, що фізичне винищування ворога не завжди вигідне. Значно вигідніше використовувати нові нетрадиційні форми ведення війни: економічні, екологічні, психологічні, інформаційні. Виникає необхідність ретельного теоретичного вивчення можливих загроз війн ХХІ століття, а також засобів їх уникнення і збереження миру з урахуванням нової структури світу, все зростаючої ролі нових чинників впливу – транснаціональних корпорацій, регіонально-континентальних союзів типу ЄС, нової поляризації у світі (Китай, США) і т.д. В цьому напрямку і планується подальше дослідження.