- •Поняття, предмет і система конституційного права України як галузі права.
- •2. Метод конституційно-правового регулювання.
- •3. Конституційно-правові відносини: поняття, особливості, види.
- •4.Конституційно-правові норми: поняття, особливості, види.
- •5.Суб’єкти конституційно-правових відносин.
- •6 .Об’єкти конституційно-правових відносин.
- •7. Джерела конституційного права України як галузі права.
- •8. Конституційне право України як наука та навчальна дисципліна.
- •9. Поняття Конституції як Основного Закону суспільства і держави
- •10. Юридичні властивості конституцій.
5.Суб’єкти конституційно-правових відносин.
Суб'єкти, тобто учасники конституційно-правових відносин, досить різноманітні, що обумовлено багатством змісту таких відносин. Вони мають багато спільного з суб'єктами інших відносин: володіють певним статусом, наділені відповідною праводієздатністю, механізмом реалізації своїх повноважень тощо.
Суб'єктами конституційно-правових відносин є:
Український народ як сукупність громадян різних національностей, якому належить вся повнота влади на території республіки, корінні народи і національні меншини.
Громадяни України, особи без громадянства та іноземці.
Українська держава (Україна як держава).
Органи державної влади України.
Народні депутати та посадові і службові особи.
Політичні партії і громадські організації.
Територіальні громади, органи та інші суб'єкти місцевого самоврядування.
Адміністративно-територіальні одиниці, передбачені Конституцією і законами.
Державні та інші підприємства, установи і організації, навчальні й інші державні, комунальні і приватні заклади.
Цей перелік не є вичерпним, його можна розширити, диференціювати тощо. Суб'єктами конституційно-правових відносин, наприклад, можна вважати виборчі комісії (Центральну виборчу комісію та виборчі комісії різних рівнів), загальні збори громадян за місцем проживання, постійні комісії місцевих рад, асоціації депутатів тощо.
6 .Об’єкти конституційно-правових відносин.
Під об'єктами конституційно-правових відносин розуміють певні дії, особисті, соціальні або державні блага, які безпосередньо задовольняють інтереси і потреби суб'єктів цих відносин і з приводу яких їх учасники вступають у ці відносини і здійснюють свої суб'єктивні конституційні права і обов'язки.
Згадані блага можуть бути матеріальними і нематеріальними.
Матеріальними видами об'єктів конституційно-правових відносин є:
політичні блага - конституційний лад, суверенітет, влада, влада народу, державна влада, громадянство, депутатський мандат, посада, територіальна цілісність тощо;
дії уповноваженого суб'єкта;
дії зобов'язаних суб'єктів;
речі та інші майнові і духовні блага;
поведінка суб'єктів конституційно-правових відносин;
результати поведінки суб'єктів таких відносин;
природні об'єкти.
Видами об'єктів нематеріальних конституційно-правових відносин є:
особисті нематеріальні блага людини і громадянина (життя, здоров'я, честь, гідність);
певні соціальні властивості і риси об'єднань, спільностей;
духовні цінності.
7. Джерела конституційного права України як галузі права.
Джерело права - це форма (спосіб) існування правових норм, яка перетворює право (як волю) в об'єктивовану реальність.
Джерел права. Це акти-документи, традиції, правові (в тому числі й конституційні) звичаї, правові прецеденти. У більшості випадків вони складають систему джерел права (відповідно - систему джерел галузі права). Все це повною мірою стосується й конституційного права, яке також має відповідну систему джерел.
Джерела конституційного права закріплюють найважливішу сферу політико-правових відносин, які виникають у процесі здійснення народовладдя. Це обумовлює багатство змісту таких джерел, оскільки народовладдя - надзвичайно складний комплекс економічних, політичних, соціальних, соціально-психологічних та інших відносин. Такі відносини виникають при безпосередній реалізації національного, державного та народного суверенітету народу. В таких джерелах втілюються основи конституційного ладу, взаємовідносини особи й держави, національного і адміністративно-територіального будівництва, побудови органів державної влади. Одна з особливостей джерел конституційного права полягає в тому, що значна їх частина має політичний характер. І це цілком природно, оскільки конституційне право - найбільш "політизована" галузь національної системи права.
Джерела конституційного права є результатом правотворчості державних органів та безпосереднього творення права самим народом. Причому така правотворчість має особливий характер, оскільки вона закріплює найбільш важливі відносини - відносини влади.
Джерела конституційного права мають комплексний характер, оскільки об'єднують і матеріальні, і процесуальні норми.
І нарешті, варто мати на увазі, що більшість джерел конституційного права виходять за межі права: можна говорити про економічні джерела (наприклад, відносини власності), політичні (програми і платформи діяльності політичних партій, інші документи політичного характеру), соціальні (соціальна діяльність класів, соціальних груп, громадських об'єднань), соціально-психологічні (різноманітні психологічні установки, мораль).
У своїй сукупності джерела конституційного права утворюють надзвичайно складну як за структурою, так і за змістом динамічну систему, елементами якої є акти, що містять конституційно-правові норми. Множинність конституційних відносин та різноманітність їх об'єктів обумовлюють різні види правових приписів, а відтак - різноманітність видів джерел конституційного права.