
- •Історичні причини і умови прийняття конвенції.
- •2.Етапи розвитку європейського механізму захисту прав людини та їх загальна характеристика.
- •3.Вихідні засади Конвенції. Її структура та зміст.
- •4. Протоколи до Конвенції: загальна характеристика.
- •5. Загальна характеристика змін до Конвенції, внесених згідно з протоколами 11 і 14.
- •6. Права, які закріплені в основному тексті Конвенції: загальна характеристика.
- •7.Права, які закріплені у протоколах до Конвенції: загальна характеристика.
- •8. Застереження до Конвенції: поняття, значення. Застереження до конвенції дроблення при її ратифікації Україною.
- •9. Порядок утворення і склад суду.
- •10. Повноваження судді, який розглядає справу одноособово, комітету, палати та Великої палати.
- •11. Компетенція Суду.
- •Пілотні рішення Суду: поняття, значення, процедура винесення.
- •13. Справа «Юрій Миколайович Іванов проти України»: характеристика застосованої Судом процедури винесення пілотних рішень.
- •14. Право на звернення до Суду. Оформлення звернення до Суду. Листування з Судом.
- •Умови прийнятності заяви до розгляду в Суді та умови сумісності заяви з Конвенцією.
- •16. Процедура виконання рішень Суду в Україні. Роль Комітету Міністрів Ради Європи у контролі за виконанням рішень Суду.
- •Виплата грошової компенсації
- •Нагляд Комітету міністрів Ради Європи
- •17. Заходи з виконання рішень Суду в Україні: загальна характеристика
- •Ст. 13. Заходи загального характеру
- •18. Заходи індивідуального характеру
- •19. Заходи загального характеру
- •23 Концепція «автономних понять» у практиці Суду ("верховенство права"; "виборчі права"; "цивільні права"; "злочин" і "покарання" тощо).
- •24 Зміст права на життя у практиці Суду
- •25 Обов’язки держави, що випливають зі ст.2 Конвенції.
- •26. Справа «Гонгадзе проти України»: загальна характеристика мотивації Суду.
- •Справа «Кац та інші проти України»: загальна характеристика мотивації Суду.
- •28 Справа «Хайло проти України»: загальна характеристика мотивації Суду.
- •29. Справа «Муравська проти України»: загальна характеристика мотивації Суду.
- •30. Справа «Сергій Шевченко проти України»: загальна характеристика мотивації Суду.
- •31 Зміст заборони катування, нелюдського або такого, що принижує людську гідність, поводження чи покарання у практиці Суду.
- •32 Нема
- •33. Принцип «мінімального рівня жорстокості».
- •34. Обов’язки держави, що випливають зі ст. 3 Конвенції.
- •35. Справа «Хохлич проти України»: загальна характеристика мотивації Суду.
- •36. Справа «Олександр Смирнов проти України»: загальна характеристика мотивації Суду.
- •Справа «Спінов проти України»: загальна характеристика мотивації Суду.
- •Право на публічний судовий розгляд справи в інтерпретації Суду.
- •Право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом з погляду Суду.
- •Право на розгляд справи впродовж розумного строку з погляду Суду.
- •Презумпція невинуватості в інтерпретації Суду (ч.2 ст.6 Конвенції).
- •45. Права обвинуваченого у практиці Суду як гарантії права на суд.
- •47. Поняття «приватне життя», «сімейне життя», «житло», «кореспонденція» в інтерпретації Суду.
- •48. Допустиме втручання у право на повагу до приватного і сімейного життя. Межі прав, передбачених ст. 8 Конвенції
- •53. Допустиме втручання в свободу віросповідання. Критерії відповідності такого втручання Конвенції.
- •54 Зміст свободи вираження поглядів
- •55. Сфера дії свободи вираження поглядів. Розмежування суджень про факти і оціночних суджень у практиці суду.
- •56. Втручання в свободу вираження. Критерії відповідності такого втручання. Конвенційна Доктрина «сторожового пса».
- •61. Сфера застосування права на ефективний засіб правового захисту
- •62. Співвідношення ст.13 з іншими статтями Конвенції.
11. Компетенція Суду.
Голова судузд управлінську, представницьку та судову функції. Головує на пленарних засіданнях суду. Обирається на пленарних засіданнях строком на 3р. Йому на допомогу обираються заступники та створюється бюро суду. Пленарне засідання суду – вищий розпорядчий орган Суду до складу якого вход всі судді. До повнов належить обр голови, його заступників, створення палат суду, прийняття регламенту. Велика палата Судусклад з 17 суддів та 3 підмінних суддів і Голови Суду і його заступників. Секція суду створюються на підставі положень регламенту строком на 3р. Палата утвор в межах секції, що склад з 7 суддів. До повновнал розгляд питань про прийнятність індивід заяв. Комітет склад з 3 суддів та створ в межах секції. До компетенції належить прийн рішень про прийнятність чи неприйнятність індивід заяви одностайним голосуванням, а також розгляд по суті справ, що є предметом усталеної практики. Одноособовий склад Суду розглядає питання про прийнятність індивід заяв за винятком справ щодо держави учасниці Конв від якої цього суддю було обрано. Секретаріат суду виконує судову функцію. Представники секретаріату готують проекти рішень суду, беруть участь у засіданнях та з поміж них призначаються секретарі секцій.
Юрисдикція СудуВідповідно до ст. 34 конвенції суд може приймати заяви від будь-якої особи, неурядової о-ції або групи осіб, що вважають себе потерпілими від порушення прав передбконв та протоколами до неї з боку держави учасниці конв. До Юрисдикції Суду належать такі різновиди як: 1 предметна юрисдикція відповідно до якої суд може розглядати питання щодо порушення тільки тих прав і свобод які викладені в конв. 2. Територіальна пошир на території держуч конвенції, на об’єкти, які прирівнюються до територій, дії посадових осіб поза межами її території. 3. юрисдикція в часі визначається моментом набрання чинності конв для д-ви. Датою набрання чинності конв та протоколів з У 19 вересня 1997р. 4. за колом суб’єктів: - Фіз особи незалежно від громад чи статусу, ступеня право чи дієзд. – неурядові о-ції(підприємства, профспілки, політ партії). – група осіб (2 і більше особи, які потерпіли від порушення прав на підставі однакових фактів.
-
Пілотні рішення Суду: поняття, значення, процедура винесення.
За останні декілька років Суд розробив нову процедуру роботи з заявами, повязану з величезним напливом заяв щодо подібних питань, так званих «системних проблем» - тобто, тих, що випливають із невідповідності національного законодавства положенням Конвенції.Згідно нової процедури, Суд розглядає одну чи декілька аналогічних заяв відкладаючи розгляд інших одібних справ. Виносячи рішення щодо «пілотної справи», Суд закликає державу-відповідача привести національне законодавство у відповідність із Конвенцією і з цією метою визначає загальні заходи, яких слід вжити. Після цього Суд перейде до розгляду інших подібних справ.Європейський суд з прав людини реагуючи на велику кількість справ (як відомо, до Суду звертаються тоді, коли всі судові можливості всередині країни вже вичерпано), які надходять йому на розгляд, з 2004 року застосовує процедуру винесення пілотних рішень. Результат зазначеної процедури виявлення в рамках конкретної справи системних проблем, що спричинили порушення Європейської конвенції з прав людини, і настанова вжити необхідних заходів для виправлення ситуації. Крім того, рішення Суду спонукає державу-відповідача самотужки вирішувати такі справи. У травні 2004 року Комітет міністрів Ради Європи, що наглядає за виконанням постанов Європейського суду, ухвалив резолюцію, яка закликала Суд зазначати у своїх рішеннях (наскільки це можливо) наявність структурної проблеми та її джерело. Викликано це тим, що в Суді катастрофічно зростала кількість нерозглянутих скарг, більшість яких аналогічні за змістом. Понад половина таких скарг на той час припадала на чотири країни: Росію, Туреччину, Румунію, Польщу. Тому Комітет міністрів надав Суду повноваження вимагати від держав-порушників застосування заходів загального характеру. Тобто пілотні рішення хаактеизуються винесенням не лише заходів індивідуального характеру щодо особи, а й загальної щодо держави. Тим більше що вирішення конкретних справ та усунення порушень, які констатував Суд, часто входили в суперечність із застарілими проблемами правових систем ряду держав. Відкритий для підписання та ратифікації Протокол №14 до Конвенції з прав людини передбачає спрощений порядок розгляду скарг, з приводу яких Суд виніс пілотні рішення. Більш показовою для нас є справа Бурдова проти Росії. Анатолій Бурдов учасник ліквідації аварії на ЧАЕС. Іще наприкінці 90-х років російські суди не раз задовольняли його позови про виплату різних грошових компенсацій, але їхні рішення протягом тривалого часу не виконувалися. Ще в березні 2000 року Анатолій Бурдов звернувся зі скаргою до Суду. Згідно з першим рішенням його вимоги визнано правомірними і зобовязано державу Росію виплатити йому три тисячі євро за моральні збитки. В липні 2004 року Анатолій Бурдов повторно поскаржився в Суд на невиконання винесених на його користь судових рішень. І знову Суд констатував порушення низки статей, а компенсацію за моральні збитки збільшив до шести тисяч євро. Але найголовніше, що в січні 2009 року в справі Бурдова було ухвалено пілотне рішення. Це зроблено з урахуванням того, що проблеми, які лежать в основі справи, повторюються, тривають у часі і стосуються широкого кола осіб, які потребують швидкого і невідкладного відновлення їхніх прав, включаючи компенсацію завданої їм моральної шкоди. Ці проблеми зачіпають не лише права жертв Чорнобиля, а й інших широких і уразливих верств російського населення: постанови судів найчастіше не виконувались у справах, які стосуються виплат пенсій, державних допомог на дітей, компенсацій матеріальної та моральної шкоди, якої людина зазнала під час проходження військової служби або внаслідок необґрунтованого кримінального переслідування. Європейський суд висловив серйозне занепокоєння з приводу того, що констатовані порушення не були усунуті і повторювалися після його першої постанови на користь заявника всупереч зобовязанням Росії вжити заходів для вирішення проблеми.