48. Допустиме втручання у право на повагу до приватного і сімейного життя. Межі прав, передбачених ст. 8 Конвенції

У кожній конкретній справі Суд, аби оцінити наявність чи відсутність порушення Конвенції, насамперед повинен з'ясувати, чи було втручання у право на повaгy до приватного та сімейного життя і чи було таке втручання передбачене законом. Практика Суду встановлює певні вимоги до закону, що передбачає втручання у право на повагу до приватного та сімейного життя. Такий закон повинен бути загальнодоступним, він повинен уточнювати порядок здійснення санкцій та порядок контролю за здійсненням певних дій.

Прослухування телефонних розмов є одним із найбільш серйозних втручань у приватне життя індивіда. Хоча у ст.8 Конвенції прямо не згадується про прослуховування телефонних розмов, проте воно у практиці Суду включене до поняття приватного життя та кореспонденції. Таке втручання може мати законну мету і бути необхідним для попередження та переслідування кримінальних правопорушень. У такому разі практика Суду вимагає, аби ясні і точні норми визначали способи, які повинні супроводжувати прослуховування телефонних розмов з тим, аби уникнути будь-якого ризику зловживання чи свавілля.

Загроза тероризму, яка існує щодо демократичного суспільства, ставить державу перед важким та ризикованим питанням. З одного боку, влада повинна вжити будь-яких заходів, які спроможні зупинити терористичні загрози. З іншого боку, держави не зможуть вжити в ім'я боротьби з тероризмом будь-яких заходів, які вони розцінять як прийнятні.

Захист навколишнього середовища також підкреслює гарантії ст.8 Конвенції. Так, серйозні посягання на навколишнє середовище здатні зачіпати особу і у сфері права на повaгy приватного життя та житла. Серйозна шкода навколишньому середовищу може мати негативний вплив на добробут однієї людини, може позбавити її можливості користуватися своїм житом, а відтак - спричинити шкоду його приватному та сімейному життю.

У разі наявності втручання у таємницю кореспонденції, відповідність такого втручання Конвенції повинна оцінюватися з точки зору нормальних і розумних вимог щодо тримання особи під вартою. Особливо жорсткі критерії оцінки Суд застосовує у справах про переписку ув'язненого з адвокатом. Втручання у таємницю кореспонденції у частині ознайомлення зі змістом листів ув'язненого до адвоката може бути застосоване лише у разі наявності підстав вважати, що ув'язнений зловживає правом переписки. Суд також зазначає, що органи влади можуть лише відкрити листа, а не читати його.

Суд визнає наявність втручання у право на повaгy до приватного життя у разі прослуховування як ділових, так і особистих розмов, а також у разі, коли обшук житла здійснювався тільки у зв'язку з діловою активністю особи.

Втручання у сімейне життя у практиці Суду має місце, коли держава застосовує до батьків та дитини внутрішні заходи, які заважають їм «бути разом», оскільки можливість «бути разом» є основним елементом сімейного життя. Це стосується також і тих випадків, коли дідусь чи бабуся дитини не повертають дитину батькам. Коли держава встановлює режим певних сімейних відносин, наприклад між неодруженою матір'ю та її дитиною, то він повинен бути продуманий таким чином, аби зацікавлені особи могли вести нормальне сімейне життя. Якщо законодавчі положення не відповідають таким вимогам, то має місце порушення ст. 8 Конвенції. Для визначення того, чи було втручання у сімейне життя заявника необхідним, Суд бере до уваги доводи, наведені у якості обгpунтування вказаного втручання, на предмет їх відношення до справи та достатності меті ч.2 ст.8 Конвенції у контексті певної справи в цілому.

49-52 нема